ЮРИДИЧНИЙ АНАЛІЗ ЗЛОЧИНІВ, ПІД ЯКІ ПОПАДАЮТЬ ЛІСОВІ ПОЖЕЖІ В ТУРЕЦІЇ ТА ЛИТВІ
DOI:
https://doi.org/10.26661/hst-2022-12-89-13Ключові слова:
ліс, злочинність, пожежа, ТуреччинаАнотація
Актуальність цього дослідження. Кліматична зона та структура лісової рослинності Туреччини, особливо Середземноморського та Егейського регіонів, дуже чутливі до лісових пожеж. У Туреччині щороку трапляється в середньому 2000 лісових пожеж. Коли досліджувати причини пожеж за останні 10 років у Туреччині, видно, що 48% з них викликані людьми. При рівномірному розподілі кількості пожеж з невідомими злочинцями видно, що цей показник досягає 71%. Проте кількість пожеж з невідомими винуватцями лісових пожеж становить 39,1% за даними за останні 5 років. З цієї причини можна стверджувати, що лісові пожежі спричинені людиною, складають понад 71%. Розглядаючи законодавство про лісові пожежі, можна констатувати, що санкції мають стримуючий характер. Відповідно до Закону Литовської Республіки про ліси, на лісових територіях, незалежно від форм власності, діє єдина державна система протипожежних заходів. Ця система включає моніторинг лісових пожеж (прогнозування та виявлення), запобігання та протипожежні заходи. Ліси займають до 2,045 млн га або 31,3 % території Литви. У середньому на одного жителя республіки припадає 0,59 га лісових угідь. Державні ліси займають 49,7 %, приватні ліси 31,4 %, а зарезервовані для приватизації 18,9 % загальної площі лісів Литви. В середньому щорічно в Литві реєструється понад 750 лісових пожеж, під час яких знищується понад 350 га лісів. Основні проблеми. Однак слід підкреслити, що основною проблемою є недостатня обізнаність громадськості та недостатня діяльність адміністрації з розвитку. Оскільки лісове законодавство та адміністративні заходи в Туреччині зосереджені на постпожежних ситуаціях. Все планування ведеться в цьому напрямку і на ці цілі витрачаються ресурси. У дослідженні було розглянуто законодавство про лісові пожежі в Туреччині. Крім того, злочини, пов’язані з лісовими пожежами, проаналізовано відповідно до принципів кримінального права. Насамкінець прийнято правові визначення щодо згорілих лісових масивів після лісових пожеж та внесено пропозиції. У 2010 році Литва мала 2,41 млн га природних лісів, що займали 37% її території, а в 2021 році вона втратила 22,6 га природних лісів. Основними причинами лісових пожеж у Литві є: недбалість відвідувачів лісу та спалювання сухої трави у весняний період. Наступні завдання: 1. Проаналізувати правові ресурси турецького та литовського права, які стосуються лісових пожеж. 2. Проаналізувати сильні та слабкі сторони, можливості та загрози турецького законодавства та адміністративної практики щодо лісових пожеж. 3. Обговорити загальні обтяжуючі обставини для всіх лісових злочинів. 4. За даними проведеного аналізу подати висновки. Мета дослідження – проаналізувати злочини, пов’язані з лісовими пожежами, у Туреччині та порівняти з ситуацією в Литві. У документі зроблено висновок, що щодо елементів складу злочину та санкцій можна зробити висновок, що деякі дії, пов’язані насамперед з моральним елементом, можна розглядати як можливий умисел. Що стосується компенсацій за лісові пожежі в Туреччині, то було з’ясовано, що відповідно до статей 112 і 114 Закону № 6831 розраховуються та вимагаються лише вигорілі лісопродукція та витрати на лісовідновлення. Але компенсація не вимагається диких і бродячих тварин, які мешкають у лісах, у разі їх поранення. Новизна досліджуваної теми полягає в тому, що підпали лісів та злочини, вчинені з метою знищення або звуження лісових угідь, також не підпадають під особливе та загальне звільнення. Крім того, в останньому абзаці статті 83 Лісового закону № 6831 зазначено, що справи, пов’язані з лісовими злочинами, розглядаються судами як «невідкладні». В середньому щорічно в Литві реєструється понад 750 лісових пожеж, під час яких знищується понад 350 га лісів. Наприклад, у 2010 році Литва мала 2,41 млн га природних лісів, що займали 37% її території, а в 2021 році вона втратила 22,6 га природних лісів (Global Forest Watch, 2021). За спекотних і сухих метеорологічних умов значно зростає кількість лісових пожеж. Основними причинами виникнення лісових пожеж є: недбалість відвідувачів лісу та спалювання сухої трави у весняний період. Як наслідок. Тому необхідно, щоб держава ефективно використовувала будь-які комунікаційні та просвітницькі засоби для збереження лісів та запобігання лісовим пожежам. Адміністрація має перевіряти дозволи на лісові угіддя, насамперед дозволи, пов’язані з енергетичними сміттєзвалищами, часто та на місці та контролювати, чи виконують надані дозволи об’єкти свої обов’язки чи ні. Слід розуміти, що збільшення, особливо в останні роки, кількості лісових пожеж через лінії електропередачі відбувається внаслідок боротьби з ними. Відповідно до Закону Литовської Республіки про ліси, на лісових територіях, незалежно від форм власності, діє єдина державна система протипожежних заходів. Ця система включає моніторинг лісових пожеж (прогнозування та виявлення), запобігання та протипожежні заходи. Використана методологія аналізу документів, (SWOT) аналізу, систематичного аналізу, порівняльного аналізу, логіко-аналітичних та мета-аналізних методів.
Посилання
Aguilar, S., Montiel, C. (2011). The challenge of applying governance and sustainable development to wildland management in Southern Europe. Journal of Forestry Research, 22(4), 627-639.
Avci, M., Boz, K. (2017). Mersin-Gulnar ormanlarinda yangin sorunu, yanginlarin dagilimi ve buyuk yanginlarin degerlendirilmesi. Turkish Journal of Forestry, 18(2), 160-170.
Ayberk, H. (2000). Kuzey Kibris Turk Cumhuriyeti’nde orman yanginlari sorunu ve alinmasi gerekli onlemler. IU Fen Bilimleri Enstitusu.
Covington, W. W., Moore, M. M. (1994). Southwestern ponderosa forest structure: changes since Euro-American settlement. Journal of Forestry, 92(1), 39-47.
FAO (2006). Fire Management Voluntary Guidelines – Principles and Strategic Actions, Fire Management Working Paper FM17E, Rome.
Ganz, D., Moore, P., Reeb, D., Ganz, D., Hall, W., Moore, P., Reeb, D. (2003). Community-based fire management case studies from China, The Gambia, Honduras, India, Lao People’s Democratic Republic and Turkey. Communitybased fire management.
Gunay, E. (2001). Orman Ceza Davalari Usul ve Esaslari, Seckin Yayincilik, Ankara. ISBN 975 347 371 0.
Hessburg, P. F., Agee, J. K., Franklin, J. F. (2005). Dry forests and wildland fires of the inland Northwest USA: contrasting the landscape ecology of the pre-settlement and modern eras. Forest Ecology and Management, 211(1-2), 117-139.
Jaiswal, R. K., Mukherjee, S., Raju, K. D., Saxena, R. (2002). Forest fire risk zone mapping from satellite imagery and GIS. International Journal of Applied Earth Observation and Geoinformation, 4(1), 1-10).
Karki, S. (2002). Community involvement in and management of forest fires in South East Asia. Project FireFight South East Asia.
Montiel-Molina, C. (2013). Comparative assessment of wildland fire legislation and policies in the European Union: Towards a Fire Framework Directive.
Kavgaci, A., Carni, A., Basaran, S., Basaran, M. A., Košir, P., Marinšek, A., Šilc, U. (2010). Long-term post-fire succession of Pinus brutia forest in the east Mediterranean. International Journal of Wildland Fire, 19(5), 599-605.
Kucukosmanoglu, A., Ayberk, H., Kucukosmanoglu, M. A. (2013). Yangina hassas yerlerde, ozellikle yerlesim alanlari cevresinde alinabilecek yangin koruma onlemleri. Yangin ve Guvenlik Dergisi, 162, 68-76.
Lampin-Maillet, C., Jappiot, M., Long, M., Morge, D., Ferrier, J. P. (2009). Characterization and mapping of dwelling types for forest fire prevention. Computers, Environment and urban systems, 33(3), 224-232.
Martinez, J., Vega-Garcia, C., Chuvieco, E. (2009). Human-caused wildfire risk rating for prevention planning in Spain. Journal of environmental management, 90(2), 1241-1252.
Mert, B. (2011). International Cooperation On Airborne Forest Firefighting: Opportunities For Turkey And Greece.
Ongoren, G. (2004). Orman Yanginlarinin Sosyo-Ekonomik ve Kulturel Nedenleri ile Mugla ornegi.
Rosenbaum, K. L. (2007). Legislative drafting guide: a practitioner’s view. FAO Legal Paper (on-line), 64.
Schmerbeck, J., Kohli, A., Seeland, K. (2015). Ecosystem services and forest fires in India context and policy implications from a case study in Andhra Pradesh. Forest policy and economics, 50, 337-346.
Simorangkir, D., Sumantri (2002). A Review of Legal, Regulatory and Institutional Aspects of Forest and Land Fires in Indonesia. Jakarta, Indonesia: Project Firefight South East Asia
Stephens, S. L. (2005). Forest fire causes and extent on United States Forest Service lands. International Journal of Wildland Fire, 14(3), 213-222.
Tedim, F., Xanthopoulos, G., Leone, V. (2014). Forest Fires in Europe: Facts and Challenges. Wildfire Hazards, Risks, and Disasters, 77.
Wotawa, G., Trainer, M. (2000). The influence of Canadian forest fires on pollutant concentrations in the United States. Science, 288(5464), 324-328.
International Forest Fire News… (2022) https://gfmc.online/wp-content/uploads/20-IFFN-30-Lithuania-2.pdf.
Mozgeris, G., Brukas, V., Stanislovaitis, A., Kavaliauskas, M., Palicinas, M. (2016). Owner mapping for forest scenario modelling – a Lithuanian case study. For. Policy Econ. (in press). https://doi.org/10.1016/j.forpol.2016.02.002.
Brukas, V., A. Stanislovaitis, M. Kavaliauskas, and Gaižutis, A. (2018). Protecting or destructing? Local perceptions of environmental consideration in Lithuanian forestry. Land Use Policy 79: 1014–1023. https://doi.org/10.1016/j.landusepol.2016.05.006.
Global forest watch (2021) https://www.globalforestwatch.org/dashboards/country/LTU/
Law of the Republic of Lithuania on Environmental Protection no. I-2223, V.Ž 1992, no. 5-75.
Constitution of the Republic of Lithuania, State Gazette, 11/30/1992, No. 33-1014.
Report of the Commission to the Council and the European Parliament on the implementation of the "forest focus" program in accordance with the 2003 November 17 Regulation (EC) No. 2152/2003 of the European Parliament and of the Council on the interaction of forests and the environment monitoring in the Community (Forest Focus) (SEC(2008)30).
Resolution No. 500 of Government of the Republic of Lithuania on April 7, 1995 on the approval of forest fire protection rules, V. Ž. 1995, no. 32-751.
Order of the Ministry of Environmental Protection of the Republic of Lithuania/Ministry of Forestry of the Republic of Lithuania in 1996 December 5 No. 176/240, Regarding the approval of the rules for visiting the forest, V.Ž. 13/12/1996, No. 120-2833.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу