ТРАНСФОРМАЦІЯ САКРАЛЬНОГО ПРОСТОРУ ЧЕРЕЗ ЧУДОТВОРНІ ІКОНИ ЯК ІМПЛІМЕНТАЦІЇ ДУХОВНОЇ ОПОРИ ГАЛИЧАН
DOI:
https://doi.org/10.26661/hst-2022-12-89-11Ключові слова:
сакральний простір, чудотворні ікони, Галичина, релігійна ідентичністьАнотація
Постановка проблеми. Актуальність статті обумовлена специфікою впливу галицького сакрального простору на формування релігійної ідентичності українців. За останнє десятиліття спостерігається потужний спалах наукового й суспільного інтересу до історії християнізації України, церкви, релігійних традицій та найбільшого дослідження потребують саме Галицька духовна традиція. Проблемне поле інтерпретації Галицького сакрального простору розглядається через імпліментаційний та духовно-праксеологічний аспекти. Мета статті – визначити роль галицьких чудотворних ікон у духовному світогляді, ціннісних орієнтаціях та як вони відображають і трансформують сакральний простір трансцедентного. Новизна статті визначається тим, що уперше глибоко досліджено національні особливості сакральної спадщини Галичини її вплив на ціннісно-моральний потенціал та антропологічні особливості формування релігійної об’єктивації Західного регіону України. Сьогодні коли Україна перебуває перед новими викликами релігійного, філософського, політичнго, економічного виміру, дуже важливо є через дослідження проблематики духовної спадщини показати роль ціннісних, сакралізованих, трансцидентих чинників у формуванні національного sakrumy. Сакральні сигнатури української ментальності репрезентують сакральну сферу національної ідентичності. В цій статті стверджено, що ідейноестетична домінанта душі культури, світоглядно-ментальний стрижень філософії та естетосфери української національної культури унаочнюється, візуалізується в сакральних чудотворних іконах. З’ясовано, що вони мають не лише самобутній, неповторний культурний зміст та форму, а й власну духовну територію, де утверджують і виявляють традиційні цінності метафізики культури, упорядковуючи етнокультурний Космос, зокрема, Галич перебуває під Сигнатурою Богородиці. Активний пошук людством найоптимальнішого способу збереження своєї ідентичності у процесі інтеграції культур спонукає особистість, спільноти шукати духовний стержень власної ідентичності, сферу, де людина відчуває себе суверенною і захищеною. Такою сферою є сакральна царина, де людина співвідносить себе з фундаментальними духовними цінностями, Абсолютом, з вищими смислами, національними святинями, дорогими серцю джерелами свого становлення.
Посилання
Вебер М. Избранное. 1990. 389 с.
Вояковський Н. Шляхами наших прочан. Львів: Місіонер, 1998. 198 с.
Дюбі Ж. Мистецтво та суспільство 980 – 1420 рр. –[Ел. ресурс]. – Режим доступу:https://publisher.in.ua/ tovar/zhorzh-dyubi-doba-soboriv-mystetstvo-ta-suspilstvo-980-1420-rokiv/
Личковах В. Sacrum як ідея ставлення до свята в українській філософії мистецтва. Філософська думка. 2003. № 1. С. 123-134.
Личковах В. Сигнатура Богородиці як «покрова» національної єдності України // Філософія етнокультури і наукові стратегії збереження національної єдності України. Чернігів, 2007. С. 3-7.
Личковах В. Філософія етнокультури – етнокультурологія – етнокультурографія // Українські культурологічні студії. 2017. № 5. С. 20-25.
Остащук І. Сакральна символіка як об’єкт філософсько-релігієзнавчої рефлексії // Мультиверсум. Філософський альманах / Гол. Ред. Лях В. Вип. 8 (96). Київ, 2010. С. 182-193.
Руско Н. Чудотворний образ Матерії Божої Маріямпільської – цінна релігійна пам'ятка Галицького краю. Гілея: наук. вісник (філософські науки). Київ: Гілея. 2019. Вип. 141 (2). С. 128-131.
Филипович Л. Етнологія релігії: теоретичні пробеми, вітчизняна традиція осмислення. Київ: Світ знань, 2000. 222 с.
Филипович Л. Українські релігійні стереотипи та їх вплив на процеси культурної ідентифікації сучасних українців: європейський та альтернативний вектори: доповідь на Міжнародній філософській конференції «Європа: об'єднавчі процеси і християнські цінності», Львів, 27-28 лютого 2009 р. [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://www.risu.org.ua/ukr/study/ religstudy/article;27763/.
Шеллинг Ф. Введение в философию мифологии. – Историко-критическое введение в философию мифологии. Кн.1. Сочинения: 2. Т. Ф. Шеллинг. 1989. Т.2 С. 323, 213.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу