ПРИНЦИПИ МОДЕРНІЗАЦІЇ МОВНИХ СТРАТЕГІЙ: ВИКЛИКИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.26661/hst-2022-11-88-12Ключові слова:
модернізація освіти, мовні стратегії, глобалізація, інформаційна революція, полікультурність, комунікаційний процес.Анотація
Однією з головних потреб сучасного глобалізованого світу є потреба інтенсивного спілкування. Задоволення цієї потреби, в свою чергу, формує виклики до мовної підготовки суб’єктів комунікаційного процесу. Вільне володіння однією з світових мов – англійською, німецькою, французькою тощо – постає необхідною умовою, поза якою комунікаційний процес значно ускладнюється. Спілкування за допомогою словника чи перекладача має низку недоліків, головним з яких є адекватність/неадекватність розуміння співбесідника, осягнення предметного смислу комунікації. Перед нинішньою мовною освітою стоїть завдання пошуку та впровадження адекватної відповіді на виклики глобалізованого світу. Мета статті – проаналізувати принципи модернізації мовної освіти в контексті світового досвіду. Підсумовується, що виклики глобалізації – інтенсифікація міжнародного спілкування людей, міжкультурні наукові, освітні та релігійні обміни визначають принципово нову роль мовної освіти в сучасному інформаційному світі, націлену, передусім, на задоволення потреби особистості в швидкій адаптації до умов полікультурного світу, який весь час змінюється, а також реалізації інших потреб життєдіяльності людини в полікультурній і мультилінгвальній спільноті людей. Відзначено, що мовна освіта є важливим засобом, що формує свідомість особистості та її здатність бути соціально мобільною в суспільстві, сприяє веденню діалогу культур у світі, що глобалізується, навколо розв’язання різноманітних проблем. В епоху інформаційної революції вона повинна забезпечувати високу комунікативну функціональність людини. Мовні стратегії мають бути націлені не лише на оволодіння основними видами мовленнєвої діяльності, але й на формування міжкультурної компетентності потенційних суб’єктів мовлення, які лише разом спроможні забезпечити готовність більшості громадян до спілкування в сучасному багатомовному й багатокультурному світі.
Посилання
Andriukaitiene Regina, Voronkova V.Н, Kyvliuk O.P, Nikitenko V.A. Formation and development of smart society as high-minded, high-tech and high-intelligent community. Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy. 2017. Том 71. С. 17–25.
Ашиток Н. Мовна соціалізація дітей з особливостями психофізичного розвитку в умовах інформаційного суспільства. Молодь і ринок. 2014. № 4 (111). С. 17–21.
Баглай О. І. Концептуальні підходи до формування готовності майбутніх фахівців міжнародного туризму до міжкультурного спілкування. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. 2013. Вип. 1. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadps_2013_1_3
Білецька І. О. Полікультурні тенденції сучасної вітчизняної іншомовної освіти. Педагогчний альманах. 2014. Вип. 21. C. 43–50. Voronkova V.H, Nikitenko V.O. Modern geokul’ tura as a sociocultural phenomenon of cultural globalization. Gìleâ: scientific Bulletin : [GS Sciences etc.]. K. : Publishing House of SCIENCE LLC NVP, BELIEVE. 2013. Вип. 72. С. 487–492.
Дракер П. Следующая информационная революция. Офис. 2000. № 9–10. С. 20–26.
Красовська Ю. О. Інтернаціоналізація вищої освіти в умовах глобалізації світового освітнього простору. Вісник Академії митної служби України. Серія: Економіка. 2011. № 2. С. 102–109. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ vamsue_2011_2(46)__13
Міграційна політика Європейського союзу: виклики та уроки для України. Київ : НІСД, 2014. 48 с.
Пасинкова І. В. Система підготовки бакалаврів гуманітарних наук з іноземної мови в університетах США : дис. … канд. пед. наук : 13.00.04 / Ірина Володимирівна Пасинкова. Київ, 2005. 193 с.
Першукова О. Багатомовна освіта – пріоритетний напрямок розвитку. Порівняльно-педагогічні студії. 2010. № 3–4. С. 38–47. Подолянська Н. О. Основні тенденції розвитку мовної освіти в університетах США. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2014. № 10 (44) С. 182–191.
Ракитов А. Философия компьютерной революции. Москва : Политиздат, 1991. 287 с. Словник термінів міжкультурної комунікації / С. Бацевич. Київ : Довіра, 2007. 208 с
Тадєєва М. І. Трансформація цілей сучасної іншомовної освіти школярів колишніх постсоціалістичних європейських країн у світлі вимог загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти. Духовність особистості: методологія, теорія і практика. 2013. Вип. 3 (56). С. 169–176.
Тарабанова Я. В. Мовлєннєа соціалізація учнів на уроках української мови. Таврійський вісник освіти. 2016. № 2 (54). С. 153–160. Тоффлер Е. Нова парадигма влади. Знання, багатство, сила. Київ : «АКТФ», 2003.
Хоменко О. Аналіз мовної політики Європейського Союзу в контексті іншомовної підготовки безнес-студентів в умовах глобалізації. Збірник наукових праць. 2014. Частина 1. С. 395–401.
Яковлева О. Онтологічні, соціокультурні та історичні підвалини багатомовності в системі вищої освіти в Україні та у світі та їхні контексти. Науковий вісник Чернівецького університету. Збірник наук. праць. Філософія. 2012. Вип. 638–639. С. 212–218.
OECD (2012) Education at a Glance 2012: OECD Indicators [Електронний ресурс]. URL: http://www.oecd.org/edu/ EAG %202012_e-book_EN_200912.pdf
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу