ПРИНЦИПИ МОДЕРНІЗАЦІЇ МОВНИХ СТРАТЕГІЙ: ВИКЛИКИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Автор(и)

  • Інна Дорошенко Національний педагогічний університет імені М .П. Драгоманова, Ukraine http://orcid.org/0000-0001-9884-8517

DOI:

https://doi.org/10.26661/hst-2022-11-88-12

Ключові слова:

модернізація освіти, мовні стратегії, глобалізація, інформаційна революція, полікультурність, комунікаційний процес.

Анотація

Однією з головних потреб сучасного глобалізованого світу є потреба інтенсивного спілкування. Задоволення цієї потреби, в свою чергу, формує виклики до мовної підготовки суб’єктів комунікаційного процесу. Вільне володіння однією з світових мов – англійською, німецькою, французькою тощо – постає необхідною умовою, поза якою комунікаційний процес значно ускладнюється. Спілкування за допомогою словника чи перекладача має низку недоліків, головним з яких є адекватність/неадекватність розуміння співбесідника, осягнення предметного смислу комунікації. Перед нинішньою мовною освітою стоїть завдання пошуку та впровадження адекватної відповіді на виклики глобалізованого світу. Мета статті – проаналізувати принципи модернізації мовної освіти в контексті світового досвіду. Підсумовується, що виклики глобалізації – інтенсифікація міжнародного спілкування людей, міжкультурні наукові, освітні та релігійні обміни визначають принципово нову роль мовної освіти в сучасному інформаційному світі, націлену, передусім, на задоволення потреби особистості в швидкій адаптації до умов полікультурного світу, який весь час змінюється, а також реалізації інших потреб життєдіяльності людини в полікультурній і мультилінгвальній спільноті людей. Відзначено, що мовна освіта є важливим засобом, що формує свідомість особистості та її здатність бути соціально мобільною в суспільстві, сприяє веденню діалогу культур у світі, що глобалізується, навколо розв’язання різноманітних проблем. В епоху інформаційної революції вона повинна забезпечувати високу комунікативну функціональність людини. Мовні стратегії мають бути націлені не лише на оволодіння основними видами мовленнєвої діяльності, але й на формування міжкультурної компетентності потенційних суб’єктів мовлення, які лише разом спроможні забезпечити готовність більшості громадян до спілкування в сучасному багатомовному й багатокультурному світі.

Посилання

Andriukaitiene Regina, Voronkova V.Н, Kyvliuk O.P, Nikitenko V.A. Formation and development of smart society as high-minded, high-tech and high-intelligent community. Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy. 2017. Том 71. С. 17–25.

Ашиток Н. Мовна соціалізація дітей з особливостями психофізичного розвитку в умовах інформаційного суспільства. Молодь і ринок. 2014. № 4 (111). С. 17–21.

Баглай О. І. Концептуальні підходи до формування готовності майбутніх фахівців міжнародного туризму до міжкультурного спілкування. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. 2013. Вип. 1. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadps_2013_1_3

Білецька І. О. Полікультурні тенденції сучасної вітчизняної іншомовної освіти. Педагогчний альманах. 2014. Вип. 21. C. 43–50. Voronkova V.H, Nikitenko V.O. Modern geokul’ tura as a sociocultural phenomenon of cultural globalization. Gìleâ: scientific Bulletin : [GS Sciences etc.]. K. : Publishing House of SCIENCE LLC NVP, BELIEVE. 2013. Вип. 72. С. 487–492.

Дракер П. Следующая информационная революция. Офис. 2000. № 9–10. С. 20–26.

Красовська Ю. О. Інтернаціоналізація вищої освіти в умовах глобалізації світового освітнього простору. Вісник Академії митної служби України. Серія: Економіка. 2011. № 2. С. 102–109. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ vamsue_2011_2(46)__13

Міграційна політика Європейського союзу: виклики та уроки для України. Київ : НІСД, 2014. 48 с.

Пасинкова І. В. Система підготовки бакалаврів гуманітарних наук з іноземної мови в університетах США : дис. … канд. пед. наук : 13.00.04 / Ірина Володимирівна Пасинкова. Київ, 2005. 193 с.

Першукова О. Багатомовна освіта – пріоритетний напрямок розвитку. Порівняльно-педагогічні студії. 2010. № 3–4. С. 38–47. Подолянська Н. О. Основні тенденції розвитку мовної освіти в університетах США. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2014. № 10 (44) С. 182–191.

Ракитов А. Философия компьютерной революции. Москва : Политиздат, 1991. 287 с. Словник термінів міжкультурної комунікації / С. Бацевич. Київ : Довіра, 2007. 208 с

Тадєєва М. І. Трансформація цілей сучасної іншомовної освіти школярів колишніх постсоціалістичних європейських країн у світлі вимог загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти. Духовність особистості: методологія, теорія і практика. 2013. Вип. 3 (56). С. 169–176.

Тарабанова Я. В. Мовлєннєа соціалізація учнів на уроках української мови. Таврійський вісник освіти. 2016. № 2 (54). С. 153–160. Тоффлер Е. Нова парадигма влади. Знання, багатство, сила. Київ : «АКТФ», 2003.

Хоменко О. Аналіз мовної політики Європейського Союзу в контексті іншомовної підготовки безнес-студентів в умовах глобалізації. Збірник наукових праць. 2014. Частина 1. С. 395–401.

Яковлева О. Онтологічні, соціокультурні та історичні підвалини багатомовності в системі вищої освіти в Україні та у світі та їхні контексти. Науковий вісник Чернівецького університету. Збірник наук. праць. Філософія. 2012. Вип. 638–639. С. 212–218.

OECD (2012) Education at a Glance 2012: OECD Indicators [Електронний ресурс]. URL: http://www.oecd.org/edu/ EAG %202012_e-book_EN_200912.pdf

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-07-25

Номер

Розділ

ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ