МОДЕЛЬ ЦИФРОВОГО МІСТА ЯК ЧИННИК КРЕАТИВНОГО РОЗВИТКУ
DOI:
https://doi.org/10.26661/hst-2022-11-88-05Ключові слова:
модель цифрового міста, креативний розвиток, інноваційність, програми моделей цифрового міста, індикатори цифрового містаАнотація
Актуальність розробки моделі цифрового міста як чинника креативного розвитку викликає сьогодні велику зацікавленість з усіх сторін, так як виклики сьогодення тільки пришвидшили розвиток цифрового суспільства. Метою формування такої моделі цифрового суспільства мають стати зміни, які будуть відбуватися у місті, створення такої атмосфери, яка дасть змогу бути креативною у всьому, реалізувати бачення моделі на користь громадян міста. Модель креативного цифрового міста поєднує всі ресурси міста – економічні, культурні, соціальні, технологічні, антропологічні, що вповивають на зміну моделі міста та його характеристики, як розташування, природні ресурси, доступ до ринку, транспорт, логістика. Мета дослідження – сформувати модель цифрового міста як чинник креативного сталого розвитку. Постановка мети зумовила вирішення наступних дослідницьких завдань: визначити «модель креативного міста», його атрибутів та характеристик; розкрити програми моделей цифрового міста та стратегії їх розвитку; проаналізувати індикатори вимірювання пульсу креативного міста. Доведено, що трансформація та відбудова наших міст буде зростати з неймовірною швидкістю. Немає сумнівів, що міські креативні екосистеми виживають зараз у доволі нестійкому балансі. Невирішеною проблемою буде залишатися проблема відновлення міст після руйнації війни Росії проти України, яка буде включати будівництво нової інфраструктури міст, міської трансформації яка б сприяла стійкості, для чого сформувати нові моделі міст, включаючи його розвиток історії, культури, інновацій, всі його активи, виробивши новий концепт сучасного інноваційного міста, що включає позитивне ставлення до різноманіття. Концепт творення культурного міського простору намагається створити нову парадигму, в основі якої ідея креативного міського простору, що формує парадигму добробуту громадян та «суспільства знань». Тому креативність виступає головним фокусом та атрибутом творення міського простору. Мета програми креативних міст – зробити їх людиноцентричними. Проте креативність та інноваційність мають бути доповнені широким мисленням, адаптивністю, динамічністю, технічною компетентністю та баченням на перспективу. Наукова новизна та практичне значення дослідження у тому, що розробка моделі цифрового міста як чинника сталого розвитку має використати людські, культурні та фізичні ресурси, для чого сформувати гнучкий спосіб управління містом, який би працював як єдиний соціальний і культурний організм на основі розквіту мережевих платформ і ринків з залученням нового креативного класу. Модель креативного міста має базуватися на урбаністичному дизайні та архітектурі, в основі якої «рух за цифрові права міста», які стали можливими завдяки диджиталізації та упровадженню нових урбаністичних цінностей, нових шляхів досягнення максимального потенціалу та нових компетентностей.
Посилання
Andriukaitiene Regina, Voronkova V.Н., Kyvliuk O.P., Nikitenko V.A. Formation and development of smart society as high-minded, high-tech and high-intelligent community. Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy. 2017. Том 71. С. 17–25.
Бостром Нік (2020). Суперінтелект. Стратегії і небезпеки розвитку розумних машин / пер з англ. Антон Ящук, Антоніна Ящук. Київ : Наш формат, 2020. 408 с.
Вайцзекер Е., Війкман А. Come On! Капіталізм, недалекоглядність, населення і руйнування планети. Доповідь Римському клубу / переклад з англ. Ю. Сірош ; за наук. ред. В. Вовка, В. Бутка. Київ : Саміт-Книга, 2019. 276 с.
Voronkova V., Nikitenko V., Oleksenko R. Problems solution of global urbanism in the context of cultural development, technology and the formation of creative class. Вирішення проблем глобального урбанізму в контексті розвитку культури, технологій та формування креативного класу. Zhytomyr Ivan Franko State University Journal. Philosophical Sciences. Житомир, 2020. Vol. 2 (88), P. 80–91. URL: http://philosophy.visnyk.zu.edu.ua/article/view/222030/222193
Воронкова В. Г., Нікітенко В. О., Череп А. В., Череп О. Г. Європейська гуманістична візія в управлінні людським розвитком як основа досягнення прогресу. Modern trends in science and practice. Volume 1 : collective monograph / Compiled by V. Shpak; Chairman of the Editorial Board S. Tabachnikov. Sherman Oaks, California : GS Publishing Services, 2021. C. 24–30.
Воронкова В. Г., Нікітенко В. О. Філософія цифрової людини і цифрового суспільства: теорія і практика : монографія. Львів-Торунь : Liha-Pres, 2022. 460 с.
Гупта Суніл. Цифрова стратегія. Посібник із переосмислення бізнесу / пер. з англ. І. Ковалишеної. Київ : Вид-во КМ-БУКС, 2020. 320 с.
Діамандіс Пітер & Котлер Стівенс. Майбутнє ближче, ніж здається. Як технології змінюють бізнес, промисловість і наше життя / пер. з англ. Дмитро Кожедуб. Київ : Лабораторія, 2921. 320 с.
Діксон Патрік. Майбутнє (майже) всього. Як зміниться світ протягом наступних ста років / пер. з англ. І. Возняка. Харків : Віват, 2021. 432 с.
Келлі Кевін. Невідвортне. 12 технологій, що формують наше майбутнє / пер. з англ. Наталія Валевська. Київ : Наш формат, 2018. 304 с.
Козловець М. А. Історіософський дискурс транзитивності сучасного українського суспільства. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки. 2016. Вип. 1. С. 54–61.
Kyrychenko M. The impact of globalization on the development of digital technologies and innovations in the conditions of the fourth industrial Revolution 4.0. Humanities Studies. 2019. Випуск 2 (79). С. 39–52.
Kyrychenko, M., Nikitenko, V., Voronkova, V., Harbar, H., & Fursin, A.A The search for new forms of personal expression in the era of postmodernism. Amazonia Investiga, 2021. 10 (42), 248–254.
Мар’єнко В. Ю. Інформаційно-комунікаційні технології як чинник підвищення ефективності інноваційного потенціалу організації. Humanity Studies. 2021. № 9 (86). C. 154–167.
Мічіо Кайку. Фізика майбутнього. Як наука вплине на долю людства і змінить наше повсякденне життя у ХХ1 сторіччі. Львів : Літопис, 2017. 432.
Nikitenko V., Andriukaitiene R., Punchenko O. Formation of sustainable digital economical concept: challenges, threats, priorities. HUMANITIES STUDIES: Proceedings Scientific publications. Issue 1. Zaporizhzhiа : ZNU. 2019. 1 (78). Р. 139–152.
Nikitenko V. The impact of digitalization on value orientations changes in the modern digital society. Humanities Studies. 2019. Випуск 2 (79). С. 80–94.
Нікітенко В. О. Креативний клас як чинник удосконалення людського капіталу у контексті розвитку смартосвіти. Humanities studies: Collection of Scientific Papers. Zaporizhzhiа : Zaporizhzhia National University, 2021. 7 (84), P. 22–30. URL: http://humstudies.com.ua/article/view/234338/233023
Vitalina A. Nikitenko, Valentyna H. Voronkova, Regina Andriukaitiene, Roman I. Oleksenko. The crisis of the metaphysical foundations of human existence as a global problem of post-modernity and the ways of managerial solutions Propósitos y Representaciones Jan. 2021, Vol. 9, SPE (1), e928 ISSN 2307-7999 Special Number: Educational practices and teacher training e-ISSN 2310–4635. URL: http://revistas.usil.edu.pe/index.php/pyr/article/view/928
Олексенко Р. Формування концепції креативної особистості як фактор креативно-знаннєвої економіки в умовах викликів глобалізації. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2017. Випуск 71. С. 118–126.
Олтрейд Дагого. Нове мислення. Від Айнштейна до штучного інтелекту: наука і технології, що змінили світ / пер. з англ. І. Возняка. Харків : Віват, 2021. 368.
О’ Райлі Тім. Хто знає, яким буде майбутнє / пер. з англ. Юлія Кузьменко. Київ : Наш формат, 2018. 448.
Пінкер С. Просвітництво сьогодні. Аргументи на користь розуму, науки та прогресу. Київ : Наш формат, 2019. 560 с.
Скіннер Кріс. Людина цифрова. Четверта революція в історії людства, яка торкнеться кожного / пер. з англ. Г. Якубовська. Харків : Вид-во «Ранок»: Фабула, 2020, 272 с.
Стайнер Крістофер. Тотальна автоматизація. Як комп’ютерні алгоритми змінюють життя / пер. з англ. Олександр Лотоцький. Київ : Наш формат, 2018. 280 с.
Становлення інформаційного суспільства як цивілізаційної парадигми розвитку сучасної України за доби глобалізації: теоретико-методологічні та праксеологічні виміри / за ред. д. філософ. н., проф. В. Г. Воронкової. Запоріжжя : ЗДІА, 2017.
Тесленко Т. Пріоритет щастя над матеріалістичними ціностями ВВП в контексті філософії економіки (країна Бутан). Запоріжжя : ЗНУ. 2019. С. 168–170.
Tovarnichenko Vladimir. Pseudoscience and information security in smart – society. Humanities Studies. 2020. Випуск 1(78). С. 15–26.
Флорида Р. Homo creatives. Як новий клас завойовує світ / пер. з англ. Максим Яковлєв. Київ : Наш формат, 2018. 432 с.
Флорида Р. Криза урбанізму. Чому міста роблять нас нещасними / пер. з англ. Ірина Бондаренко. Київ : Наш формат, 2019. 320 с.
Cherep A., Voronkova V., Muts L., Fursìn A. Information and innovation technologies as a factor of improving the efficiency of digital economy and business in the globalization 4.0. Humanities studies: Proceedings Scientific publications. 1. Zaporizhzhiа : ZNU. 2019. 1 (78). P. 169–180.
Cherep A., Voronkova V., Andriukaitiene R., Nikitenko V. The concept of creative digital technologies in the tourism business in the conditions of digitalization. Humanities Studies. 2020. Випуск 5(82). С. 196–209.
Череп А. В., Северина С. В. Антикризове управління як основа забезпечення життєдіяльності підприємства. Економічний простір. Вип. 37. 2010. С. 277–282.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу