АВАНГАРДНИЙ ОБРАЗ ЛЮДИНИ В ХОРЕОГРАФІЇ ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

Автор(и)

  • Анна Юріївна Ареф'єва Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Ukraine http://orcid.org/0000-0003-4619-9281

DOI:

https://doi.org/10.26661/hst-2022-11-88-01

Ключові слова:

хореографічна культура, авангард, танок, синтез мистецтв

Анотація

Постановка проблеми. Актуальність статті обумовлена зверненням до творчості двох українських артистів балету, хореографів польського походження Вацлава та Броніслави Ніжинських, яки були авангардними реформаторами сценічного образу танку в просторі хореографічних синте́з початку ХХ століття. Проблемне поле інтерпретації філософії вчинку брата і сестри Ніжинських в хореографії метафорично описується як «кубізм», що потребує окремого стильового та морфологічного аналізу як естетичного феномену. Мета статті – визначити естетичні ознаки філософської рефлексії хореографів-новаторів у контексті синтезу мистецтв. Методологія дослідження визначається феноменологічним та діалектичним методами, що дає можливість визначити образ людини-митця у контексті трансформації хореографічної культури, цілісність феномена гри, танку та діалектику стильових трансформацій сценічного синтезу мистецтв. Новизна статті. В. Ніжінський трансформував класичну систему танку, створив полісистемне ціле хореографії, де дискретні елементи поз танку набувають ознак континуального плетива «кубізму». Сестра Броніслава теж, як і брат, виросла на помостах сезонів Дягілєва, стала своєрідним, досить екстравагантним хореографом. Вони увійшли в світову культуру не зненацька, хореографи осмислюють і рефлектують в своїй творчості те, що існує навколо них як естетичний синтез. Висновки. В. Ніжинській і Б. Ніжинська утворили певну «антисистему» в просторі класичного танку, розпочали авангардну трансформацію хореографічної культури, чим наблизили хореографію до сучасного живопису, спонукали виникненню новітніх сценічних синте́з. Вацлав був авангардним хореографом. Інколи шукають підтвердження авангардності в теорії ритму Далькроза, вважається, що Далькроз начебто вплинув на нього – Дягілєв надав у допомогу Ніжинському помічницю Далькроза. Проте, В. Ніжинський не знав вичурної логістики французького метра. А якщо і знав, то не був логіком, був більше інтуїтивним актором великого театру Танку.

Біографія автора

Анна Юріївна Ареф'єва, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова

кандидат філософських наук, докторант кафедри етики та естетики

Посилання

Балабко О. В. Мальви у Вічному місті: Стежками українців у світах: Есеї, нариси, зарисовки. Київ : Фенікс, 2006. 348 с

Бенуа А. Н. Мои воспоминания. Москва : Наука, 1980. Т. 2. 744 с.

Броніслава Ніжинська: танець-реконструкція. День, 13 вересня 2021 р. URL: https://m.day.kyiv.ua/uk/article/kultura/bronislava-nizhynska-tanc-rekonstrukciya (дата звернення 09.06.2022).

Бычков В. В. Эстетика. Москва : Гардарика, 2002. 556 с.

Вечір балетів Михайла Фокіна – Київська Опера. URL: https://kyivoperatheatre.com.ua/show/vechir-baletivmyhajla-fokina/ (дата звернення 09.06.2022).

Гаевский В. М. Хореографические портреты. Москва : Артист. Режиссер. Театр, 2008. 490 с.

Галеев Б. М. Человек, искусство, техника. Казань : Изд-во казан. ун-та, 1987. 364 с.

Зись А. Я. Теоретические предпосылки синтеза искусств. Взаимодействие и синтез искусств. Ленинград : Наука, 1978. С. 5–20.

Иудина. Н. «Дневник Нижинского»: «бог танца» в опере. URL: https://www.dw.com/ru (дата звернення 09.06.2022). Красовская В. Нижинский. Ленинград : «Искусство», 1974. 208 с.

Легенький Ю. Г. Культурология изображения (опыт композиционного синтеза). Киев : ГАЛПУ, 1995. 412 с.

Нижинская Б. Ранние воспоминания/ URL: https://www.livelib.ru/book/1000607795-rannie-vospominaniyabronislava-nizhinskaya (дата звернення 09.06.2022).

Поліщук Т., «День» Повернення Ніжинського. URL: https://m.day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayini/povernennyanizhinskogo (дата звернення 09.06.2022).

Старовицька С. Український внесок у світовий балет: імена, постановки Вірського і балетна пачка. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/30230911.html (дата звернення 09.06.2022).

Стравинский И. Хроника. Поэтика. Москва, Санкт-Петербург : Центр гуманитарных инициатив, 2012. 368 с.

Стравинский И. Ф. Диалоги. URL: http://files.mail.ru/T54DA0 (дата звернення 09.06.2022).

Татаркевич В. Античная эстетика. Москва : Искусства, 1977. 327 с.

Чеботарь С. Ромола Пульски и Вацлав Нижинский. URL: https://www.liveinternet.ru›users›post26520587 (дата звернення 09.06.2022).

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-07-22

Номер

Розділ

СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ ТА ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ