СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В ОБ’ЄКТАХ РОЗМІЩЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.26661/hst-2022-10-87-12Ключові слова:
соціальна відповідальність, туризм, рівень соціальної відповідальностіАнотація
Актуальність. Перші види туризму з’явилися вже в Єгипті, набули поширення в Стародавній Греції та Римі. Однак вони пройшла тривалий період становлення, поки наприкінці XIX століття не набули сучасного вигляду, а після Другої світової війни переросли у масове явище. У 21 столітті туризм став невід’ємною частиною нашого дозвілля (Балежентіс та Журомскайте, 2012). Сектор туризму вважається одним із найбільших та швидкозростаючих секторів у світі. Хоча туризм в даний час є однією з найбільш постраждалих областей через пандемію, було помічено, що діяльність КСВ набрала обертів, коли керівники компаній усвідомили, що вони повинні забезпечити, щоб їхнє безпосереднє операційне середовище сприяло безперебійному бізнесу для досягнення їх цілей, орієнтованих на отримання прибутку Айдахосу (2019). Туризм має великий потенціал впливу на життя місцевих жителів і може мати як позитивний, так і негативний вплив на спільноту призначення (Su, Huang & Huang, 2018). Ми знаємо, що є різні погляди на корпоративну соціальну відповідальність. Корпоративна соціальна відповідальність (КСВ) поступово стала проблемою для багатьох підприємств індустрії туризму, і за останні п’ять років було опубліковано понад 70% статей на цю тему. (Шрифт та Лайнс, 2018). В даний час організації стикаються з серйозною проблемою прийняття відповідального ставлення до спільноти та навколишнього середовища (Ţigu, Popescu & Hornoiu, 2016). Відповідальний туризм та корпоративна соціальна відповідальність (КСВ) можуть відіграти значну роль у сталому розвитку туризму. Міжнародна спільнота і, отже, такі інститути, як Європейський Союз (ЄС), пропонують індустрії туризму впроваджувати КСВ у межах своєї бізнес-стратегії та пропонувати продукти відповідального туризму (Manente, Minghetti & Mingotto, 2012). Проблемою дослідження є питання, який рівень соціальної відповідальності в туристській організації з точки зору керівників і співробітників і як її підвищити. Мета – запропонувати план заходів щодо підвищення корпоративної соціальної відповідальності після встановлення соціальної відповідальності у туристській організації. Завдання дослідження: визначити соціальну відповідальність та пільги в туристських організаціях; виділити критерії соціальної відповідальності туристичної організації; визначити соціальну відповідальність в організації туризму та подати план заходів щодо підвищення соціальної відповідальності. Методи дослідження – аналіз наукової літератури, анкетування та аналіз опису статистичних даних. Результати. За критеріями соціальної відповідальності встановлено якість послуг, інформування споживачів, здоров’я та безпеку, високий рівень соціальної відповідальності у навколишньому середовищі. Цінність дослідження полягає у вираженні соціальної відповідальності за критерієм – ступеня охоплення соціальної відповідальності, що включає екологічні, соціальні та економічні елементи та впровадження відповідальної ділової практики. Застосування практик соціальної відповідальності у діяльності туристичних організацій включає матеріальні показники і дозволяє реалізувати стандарти охорони навколишнього середовища, безпеки людини або інші стандарти або програму «зелений ключ». Більшість респондентів підтверджують, що КСВ охоплює всі перераховані вище елементи охоплення, і що організації розвивають і підтримують контакт з громадськістю/клієнтом, публікуючи інформацію про показники КСВ.
Посилання
Agudelo, M. A. L., Jóhannsdóttir, L., & Davídsdóttir, B. (2019). A literature review of the history and evolution of corporate social responsibility. International Journal of Corporate Social Responsibility, 4(1), 1–23.
Andriukaitienė, R. (2015). Vadybos kultūros raiška siekiant įgyvendinti įmonių socialinę atsakomybę. Daktaro disertacija, Kaunas, p. 253
Baležentis, A., & Žuromskaitė, B. (2012). Turizmo vadyba: tarptautinio turizmo administravimo įvadas. Basariya, S. R., & Al Kake, M. F. (2019). Corporate social responsibility in micro small and medium industries. International Journal of Control and Automation, 12(5), 238–243.
Bello, F. G., & Kamanga, G. (2018). Drivers and barriers of corporate social responsibility in the tourism industry: The case of Malawi. Development Southern Africa, 1–16.
Blinova, E., Gregoric, M., Dedusenko, E., & Romanova, M. (2018). Corporate social responsibility in tourism: International practices. European Research Studies Journal, 21(3), 636–647.
Dodds, R., & Joppe, M. (2005). CSR in the Tourism Industry?: The Status of and Potential for Certification, Codes of Conduct and Guidelines. IFC.
Font, X., & Lynes, J. (2018). Corporate social responsibility in tourism and hospitality, Journal of Sustainable Tourism, 26:7, 1027–1042.
Hassan, T. H., Shehata, H. S., El-Dief, M., & Salem, A. E. (2020). The social responsibility of tourism and hotel establishments and their role in sustainable tourism development in Al-ahsa, Saudi Arabia. GeoJourrnall off Tourism and Geosiittes, 33(4), 1564–1570.
Idahosa, L. O. (2019). Understanding environmental sustainability, corporate social responsibility and responsible tourism in literature vs practice. Geojournal of Tourism and Geosites, 26 (3), 956–973.
Juščius, V., & Šneiderienė, A. (2013). Įmonių socialinės atsakomybės įtaka regioninei plėtrai. Regional formation and development studies, 1(9), 66–78.
Kontautienė, R. (2016). Įmonių socialinė atsakomybė kaip konkurencingumo veiksnys ekonomikos nuosmukio laikotarpiu (Doctoral dissertation, Kauno technologijos universitetas).
Kontautiene, R., Janciute, V., & Navickas, V. (2010). A strategic nature of corporate social responsibility. Zborník, 29.
Lund-Durlacher, D. (2015). Corporate social responsibility and tourism. In Education for sustainability in tourism (pp. 59–73). Springer, Berlin, Heidelberg.
Paužuolienė, J., & Daubarienė, J. (2015). Organizacinės kultūros ir socialinės atsakomybės raiška UAB" Kretingos vandenys". Regional formation and development studies, (1), 98–108.
Salvado, J., Ferreira, A. M., Serra, J. & Marujo, N. (2020). The creative and cultural tourism ecosystem: A conceptual model. Dos Algarves: A Multidisciplinary e-Journal, 38, 59–88.
Seiliūtė, J. (2013). Socialinės atsakomybės įtvirtinimo potencialo verslo organizacijose vertinimas (Doctoral dissertation, Vilnius University).
Su, L., Huang, S., & Huang, J. (2018). Effects of destination social responsibility and tourism impacts on residents’ support for tourism and perceived quality of life. Journal of Hospitality & Tourism Research, 42(7), 1039–057.
Ţigu, G., Popescu, D., & Hornoiu, R. I. (2016). Corporate Social Responsibility – an European Approach through the Tourism SME’s Perspectives. Amfiteatru Economic Journal, 18(Special Issue No. 10), 742–756.
Zdravković, S., & Peković, J. (2020). The analysis of factors influencing tourists’ choice of green hotels. Hotel and Tourism Management, 8 (1), 69–78.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу