ВИРАЖЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ У СПОРТИВНІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.26661/hst-2022-10-87-05Ключові слова:
соціальна відповідальність, об’єднання, спортивні організаціїАнотація
З швидким розширенням спортивного сектора проявляється також високий рівень прояву соціальної відповідальності у різних бізнес-структурах. Хоча фактори соціальної відповідальності все частіше застосовуються у західних організаціях, у Литві та на підприємствах цього поки що немає (Gižienė, V., Palekienė, O., Simanavičienė, Ž., 2011). Економічно зростаюча спортивна сфера стає привабливою не тільки для державного сектора, що має загальнодержавні цілі, але й для приватних бізнес-структур, які визнають потенціал економічної вигоди від окремих видів спорту. Таким чином, керівники спортивних організацій можуть використовувати ініціативи соціальної відповідальності як інструмент, що дозволяє їх організаціям покращити своє стратегічне та фінансове становище. (Smith, A., Westerbeek, H., 2007). У літературі наголошується, що не лише органи управління, а й співробітники, які займають іншу ієрархічну позицію, мають вплив як соціально відповідальна організація (Sheth, H., Babiak, K., 2010). Для організацій, які хочуть досягти успіху, у пріоритеті має бути не тільки фінансове становище, акціонери, спонсори тощо, але й спільнота, неурядові організації, адже бізнес має взаємодіяти зі своїм оточенням, щоб бути успішним (Juščius, V., Griauslytė, J., 2014). Щоб бути соціально відповідальною спортивною організацією, необхідно розуміти, в яких сферах соціальної відповідальності найважливіше самовираження членів, що належать до організації. Виникає питання: як люди, керівники та спортсмени у спортивних організаціях оцінюють рівень корпоративної соціальної відповідальності та які пріоритети їх соціальної відповідальності? Мета дослідження: визначити рівень виявлення соціальної відповідальності у керівників, спортсменів та співробітників. Завдання дослідження – обговорити компоненти соціальної відповідальності в організаціях; проаналізувати теоретичні аспекти прояву соціальної відповідальності організацій у спортивних організаціях; провести порівняльний аналіз думок керівників, працівників та спортсменів спортивних організацій про рівень прояву соціальної відповідальності у спортивній організації. Методи дослідження: аналіз джерел наукової літератури, кількісне дослідження – анкетування. Анкета була заснована на аналізі наукової літератури та досліджень Сміта та Вестербека (2007 р.), Бабіака та Шета (2010 р.), Каміллері (2015 р.), Чжоу, Вана та Чжао (2020 р.). Результати. Чинники, що сприяють вираженню соціальної відповідальності? На думку керівників організації, поліпшення фінансових результатів організації, підвищення привабливості організації для спонсорів, підвищення лояльності співробітників та поліпшення робочої атмосфери, виявлення соціальної відповідальності у спортивній організації найбільше сприяє підвищенню привабливості організації для спонсорів. У сегменті персоналу та спортсменів респондентам все одно, які екологічні чи неекологічні технології використовує їхня організація, і, на їхню думку, екологічна стійкість для організації не є важливою. У сегменті керівників було виявлено, що компоненти соціальної відповідальності корисні для збереження ресурсів довкілля, а екоутворення сприймаються як корисна діяльність. Відмінність думок про вираженні соціальної відповідальності свідчить, що інтеграція соціальної відповідальності у політику та стратегію спортивних організацій потребує більш ефективної координації, оскільки члени спільноти спортивної організації по-різному сприймають соціальну відповідальність перед суспільством, клієнтами та екологічною відповідальністю.
Посилання
Adams, C., & Zutshi, A. (2004). Corporate social responsibility: why business should act responsibly and be accountable. Australian accounting review, 14(34), 31-39.
Benitez, J., Ruiz, L., Castillo, A., & Llorens, J. (2020). How corporate social responsibility activities influence employer reputation: The role of social media capability. Decision Support Systems, 129, 113–223.
Carroll, A. B. (2015). Corporate social responsibility: The centerpiece of competing and complementary frameworks. Organizational dynamics, 44(2), 87–96.
Camilleri, M. A. (2016). Responsible tourism that creates shared value among stakeholders. Tourism Planning & Development, 13(2), 219-235.
Juščius, V., Griauslytė, J. (2014). Lietuvos įmonių socialinės atsakomybės ataskaitų taikymas verslo praktikoje. Organizacijų vadyba: sisteminiai tyrimai, 153(69), 55–70.
Gižienė, V., Palekienė, O., & Simanavičienė, Ž. (2011). Valstybės socialinė atsakomybė žinių ekonomikos kontekste. Ekonomika ir vadyba, 54(16), 485–492.
Mc Williams, A., & Siegel, D. (2001). Corporate social responsibility: A theory of the firm perspective. Academy of management review, 26(1), 117–127.
Park, E., & Kim, K. J. (2019). What drives “customer loyalty”? The role of corporate social responsibility. Sustainable Development, 27(3), 304–311.
Payne, A. (2006). Corporate social responsibility and sustainable development. Journal of Public Affairs, 6 (3-4), 286–297.
Park, J., Lee, H., & Kim, C. (2014). Corporate social responsibilities, consumer trust and corporate reputation: South Popescu, D. I. (2018). Social responsibility and business ethics: VII. Circular economy and the role of corporate social marketing. Calitatea, 19(163), 118–121.
Puaschunder, J. M. (2016). On the emergence, current state, and future perspectives of Socially Responsible Investment (SRI). Consilience, 78(16), 38–63.
Sheth, H., & Babiak, K. M. (2010). Beyond the game: Perceptions and practices of corporate social responsibility in the professional sport industry. Journal of Business Ethics, 91(3), 433–450.
Simanavičienė, Ž., Kovaliov, R., & Šubonytė, J. (2011). Įmonių socialinės atsakomybės skatinimo politikos Lietuvoje SSGG analizė. Ekonomika ir vadyba, (16), 605–611.
Smith, A. C., & Westerbeek, H. M. (2007). Sport as a vehicle for deploying corporate social responsibility. Journal of corporate citizenship, 105(25), 43–54.
Soundararajan, V., Jamali, D., & Spence, L. J. (2018). Small business social responsibility: A critical multilevel review, synthesis and research agenda. International Journal of Management Reviews, 20(4), 934-956.
Soundararajan, V., Jamali, D., & Spence, L. J. (2018). Small business social responsibility: A critical multilevel review, synthesis and research agenda. International Journal of Management Reviews, 20(4), 934-956.
Welford, R., Chan, C., & Man, M. (2008). Priorities for corporate social responsibility: a survey of businesses and their stakeholders. Corporate Social Responsibility and Environmental Management, 15(1), 52-62.
Zhou, H., Wang, Q., & Zhao, X. (2020). Corporate social responsibility and innovation: a comparative study. Industrial Management & Data Systems, 120(5), 863-882.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу
