КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ МОДЕЛІ “ФОРСАЙТ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ”: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД
DOI:
https://doi.org/10.26661/hst-2022-10-87-01Ключові слова:
модель, форсайт, стратегічний форсайт, інтегральний форсайт, цифрові технології, цифрова економікаАнотація
У статті досліджено концептуальні основи моделі “форсайт цифрової економіки”, в контексті якої дається аналіз понять “форсайт”, “стратегічний форсайт” та їхня відмінність від планування, прогнозування. Форсайт, у поєднанні з підходом з цифрової економіки як комплексної адаптивної системи, сприяє розвитку передбачення та прогнозування, але від них відрізняється. Стратегічний форсайт розвивається у багатьох країнах із розвиненою економікою, що включають країни Європейського союзу, Японії та Сінгапуру, де поширені програми форсайту на урядовому рівні. Згідно з визначеннями вчених, форсайт розуміється як здатність бачити те, що буде чи може статися у майбутньому. Мета дослідження – концептуалізація моделі “форсайт цифрової економіки”, що лежить в основі розуміння процесів та тенденцій цифрового суспільства. Об’єкт дослідження – модель “форсайт цифрової економіки” як складний соціальний та економічний феномен. Предмет дослідження – вплив цифровізації формування моделі “форсайту цифрової економіки”. Дослідження спирається на аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду вивчення форсайту цифрової економіки, в основі якого лежить розуміння системи та процесів управління цифровими знаннями (парадигма цифрового мислення та відносин), концепції управління інформацією та знаннями. Методи аналізу – порівняльний аналіз, контент-аналіз, методи дедукції та моделювання як наукового пізнання соціально-економічних процесів. Результат дослідження. Проаналізовано сутність понять “форсайт” та “стратегічний форсайт” та визначено методи проведення форсайту цифрової економіки. З’ясовано теоретичні та практичні основи форсайту для бізнесу та методологія інтегрального форсайту під час проведення форсайт-сесії. Розкрито використання форсайт-методів форсованої цифровізації повсякденних соціальних практик та аналіз “форсайту цифрової економіки” у Європі. Практичне значення дослідження полягає у філософському осмисленні аналізу “форсайту цифрової економіки” у Європі. Акселератором форсайту цифрової парадигми є цифровий простір та цифрові креативні технології.
Посилання
Аль-Халілі Джим. Що далі? Все, що наука знає про наше майбутнє / пер. з англ. М. Климчука. Київ : Кі Фонд Медіа, 2018. 248 с.
Аппело Юрген. Менеджмент 3.0. Agile-менеджмент. Лідерство та управління командами. Харків : Ранок: Фабула, 2019. 432 с.
Бостром Нік. Суперінтелект. Стратегії і небезпеки розвитку розумних машин / пер з англ. Антон Ящук, Антоніна Ящук. Київ : Наш форматЭ, 2020. 408 с.
Бріньолфссон Е., & Макафі Е. Друга епоха машин: робота, прогрес та процвітання в часи надзвичайних технологій. Київ : FUND, 2016. 236 с.
Браян Крістіан, & Том Гріффітс. Житття за алгоритмами. Як робити раціональний вибір. Київ : Наш формат, 2020. 376 с.
Вебб Емі (2020). Як ІТ‑гіганти та їхні розумні машини можуть змінити людство / пер. з англ. І. Возняка. Харків : Віват. 352.
Воронкова В., Андрюкайтене P., Кивлюк О., Романенко Т., & Рижова И. Концептуализация smart-общества и smart-технологий в контексте развития современной цивилизации Mokslas ir praktika: aktualijos ir perspektyvos Taptautinė mokslinė-praktinė konferencija. 2017. С. 11–12.
Воронкова ВА.Г., & Соснін О.В. Формування інформаційного суспільства в Україні: виклик чи потреба часу? Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2015. Вип. 60. С. 13–74.
Valentina Voronkova, & Olga Kyvliuk. Philosophical reflection smart-society as a new model of the information society and its impact on the education of the 21st century. Future human image. 2017. Вип. 7. С. 154–162.
Воронкова В.Г. Становлення інформаційного суспільства як цивілізаційної парадигми розвитку сучасної України за доби глобалізації: теоретико-методологічні та праксеологічні виміри. Запоріжжя : ЗДЖІА, 2017.
Voronkova Valentyna, Punchenko Oleg, & Azhazha Marina. Globalization and global governance in the fourth industrial revolution (industry 4.0). Humanities Studies. 2020. Випуск 4(81). С. 182–200.
Гемел Гері, & Заніні Мікел Людинократія. Створення компаній, у яких люди – понад усе / пер. з англ. Дмитро Крожедуб. Київ : Лабораторія, 2021 336 с.
Діамандіс Пітер, & Котлер Стівенс (2021). Майбутнє ближче, ніж здається. Як технології змінюють бізнес, промисловість і наше життя / пер. з англ. Дмитро Кожедуб. Київ : Лабораторія. 320 с.
Діксон Патрік (Майбутнє (майже) всього. Як зміниться світ протягом наступних ста років / пер. з англ. І. Возняка. Харків : Віват 2021, 432 с.
Келлі Кевін. Невідвортне. 12 технологій, що формують наше майбутнє / пер. з англ. Наталія Валевська. Київ: Наш формат, 2018. 304 с. Мартін Роберт. Чистий Agile: назад до основ /пер з англ. В. Луненко. Харків : Вид-во “Ранок”: Фабула, 2021. 224 с.
Мічіо Кайку. Фізика майбутнього. Як наука вплине на долю людства і змінить наше повсякденне життя у ХХ1 сторіччі. Львів : Літопис, 2017. 432 с.
Nesterenko Olena, & Oleksenko, Roman. Social philosophical reflection of the individual legal education philosophy as the basis for the democratic society functioning. Humanities Studies. 2020. Випуск 4(81). С. 165–181.
Nikitenko Vitalina, Andriukaitiene Regina, & Oleg Punchenko. Formation ofsustainable digital economical concept: challenges, threats, priorities. Humanities Studies. 2019. Випуск 1(78). С. 140–153.
Олексенко Р.І. Афанасьєва Л.В., Музя Є.М., & Колева К. Міжкультурний діалог в контексті єднання України. Українознавчий альманах. 2017. Випуск 21. С. 15–20.
Олтрейд Дагого. Від Айнштейна до штучного інтелекту: наука і технології, що змінили світ / пер. з англ. І. Возняка. Харків : Віват, 2021. 368 с.
О’ Райлі Тім. Хто знає, яким буде майбутнє / Пер. з англ. Юлія Кузьменко. Київ: Наш формат 2018. 448 с.
О’Ніл Кейт. BIG DATA. Зброя математичного знищення. Як великі дані збільшують нерівність і загрожують демократії / пер. з англ. О. Калініної. Київ : Форс Україна, 2020, 336 с.
Punchenko Oleg, Voronkova Valentina, & Vodop’yanov Pavel. Health care as a global problem of humanityand its relationship with other global problems. Humanities Studies, 2021. 7(84). С. 39–47.
Скіннер Кріс. Людина цифрова. Четверта революція в історії людства, яка торкнеться кожного / пер. з англ. Г. Якубовська. Харків : Вид-во “Ранок”: Фабула, 2020, 272 с.
Стайнер Крістофер. Тотальна автоматизація. Як комп’ютерні алгоритми змінюють життя / пер. з англ. Олександр Лотоцький. Київ: Наш формат, 2018. 280 с.
Tovarnichenko Vladimir. Pseudoscience and information security in smart – society. Humanities Studies. 2020. Випуск 1(78). С. 15–26.
Флорида Річард. Homo creatives. Як новий клас завойовує світ / пер. з англ. Максим Яковлєв. Київ : Наш формат, 2018. 432 с.
Форд Мартін. Пришестя роботів. Техніка і загроза майбутнього / пер. з англ. Володимир Горбатько. Київ : Наш формат, 2016. 400 с.
Швабс Клаус. Четверта промислова революція, Формуючи четверту промислову революцію. Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2019. 416 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу