Управління рекреаційної діяльністю людей з обмеженими фізичними можливостями
DOI:
https://doi.org/10.26661/hst-2021-9-86-09Ключові слова:
управління відпочинком, здоров'я, людина з обмеженими фізичними можливостями, рекреаційна діяльність, дозвілляАнотація
Баланс між активністю та відпочинком необхідний для здоров'я людини. Відпочинок є особливо актуальним для людей з обмеженими фізичними можливостями, які хочуть відновити свої фізичні, духовні та емоційні сили і при цьому з користю провести вільний час. Відпочинок покращує не лише обмежені фізичні можливості, моторику, а й самооцінку люждей, здатність спілкуватися та співпрацювати, сприяє мотивації до участі у різних заняттях. Люди з обмеженими фізичними можливостями, як і раніше, стикаються з нестачею інформації про розважальні заходи та їх доступність, що може бути пов'язане з відсутністю мотивації до занять фізичними вправами та низьким рівнем фізичної активності. Актуальність дослідження також визначається відсутністю досліджень, пов'язаних з організацією відпочинку та дозвілля інвалідів у Литві. Тим, хто сьогодні хоче вирішити проблеми якості дозвілля у соціальній системі, особливо не вистачає кваліфікованих знань та досліджень. Очікується, що це дослідження хоча б частково покаже, чи є відпочинок та дозвілля інвалідів у Литві досить добре організованим та доступним для людей з обмеженими фізичними можливостями. Ситуація у Литві з погляду відпочинку для людей з обмеженими фізичними можливостями вичена недостатньо, тому ця робота допоможе оцінити поточну ситуацію та дати рекомендації щодо подальшого розвитку відпочинку для людей з обмеженими фізичними можливостями. Завдання: визначити доступність та організацію оздоровлення в оздоровчих заходах для осіб з обмеженими фізичними можливостями; виявити можливий вплив економіко-фінансових, інформаційних, фізичних та психосоціальних факторів середовища на участь людей з обмеженими фізичними можливостями в рекреаційній діяльності з метою зміцнення здоров'я; обговорити потреби у дозвіллі та можливості задоволення осіб з обмеженими фізичними можливостями. Методи: аналіз, систематизація та інтерпретація наукової літератури.
Посилання
Jokubaitis, A., & Norkus, Z. (2006). Socialinės gerovės koncepcijos ir pilietybės renta kaip viešosios politikos orientyrai. Sociologija. Mintis ir veiksmas, 18, 5-36.
Javtokas, Z. (2009). Sveikatos stiprinimo konspektas. Vilnius.
Vilniaus sveiko miesto biuras. (2000). Views: 10-09-2021. Internet access: www.vsmb.lt/samprata
Laškovaitė, S. (2012). Fizinę negalią turinčiųjų sveikatos striprinimo rekreacine veikla organizavimas. Kaunas: LSMU.
Rūtelionė, A. (2007). Marketingo sprendimai nekomercinėje veikloje. Kaunas: Technologija.
Klimavičienė, D. (2009). Laisvalaikio ir sporto klubų veikla. Kaunas: LSU.
Vitkienė, E. (2008). Rekreacija: rekreacijos marketingo tyrimai. 2-as leid. Klaipėda: S. Jokužio spaustuvė.
Davis, L. J. (2016). The disability studies reader. Routledge.
Komisijos Komunikatas Europos Parlamentui, Tarybai, Europos ekonomikos ir socialinių reikalų komitetui ir regionų komitetui „2010–2020 m. Europos strategija dėl negalios. Tolesnis siekis kurti Europą be kliūčių“ / Europos komisija, Briuselis, 2010 11 15. Views: 30-08-2021. Internet access: http://eurlex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CELEX:52010DC0636:LT:NOT
Jociutė, A. & Valentienė, J. (2020). 18–29 metų jaunų žmonių sveikatos raštingumas Lietuvoje. Visuomenės sveikata, 3(90), 41-47.
Čepienė, A. & Petkevičiūtė, S. (2019). Universalaus dizaino pritaikymo teoriniai aspektai judėjimo negalės kontekste. Mokslo taikomieji tyrimai Lietuvos kolegijose, 15, 85-93.
Laškovaitė, S. (2012). Fizinę negalią turinčiųjų sveikatos striprinimo rekreacine veikla organizavimas. Kaunas: LSMU.
Rimmer, J. H., Chen, M. D., McCubbin, J. A., Drum, C. & Peterson, J. (2010). Exercise intervention research on persons with disabilities: what we know and where we need to go. American journal of physical medicine & rehabilitation, 89(3), 249-263.
Rimmer, J. H. (2005). The conspicuous absence of people with disabilities in public fitness and recreation facilities: lack of interest or lack of access? American Journal of Health Promotion, 19(5), 327-329.
Laškovaitė, S. (2012). Fizinę negalią turinčiųjų sveikatos striprinimo rekreacine veikla organizavimas. Kaunas: LSMU.
Paciorek, M. J. & Jones, J. A. (2001). Disability sport and recreation resources. 3ed. Traverse City: Cooper Publ.
Rimmer, J. H., Riley, B., Wang, E., Rauworth, A., & Jurkowski, J. (2004). Physical activity participation among persons with disabilities: barriers and facilitators. American journal of preventive medicine, 26(5), 419-425.
Žalkauskaitė, U. (2012). Neįgaliųjų identiteto daryba: teorinės prielaidos sociologijoje. Jaunųjų mokslininkų darbai, 4, 113-119.
TFK. Tarptautinė funkcionavimo, neįgalumo ir sveikatos klasifikacija. Vilnius: VU Specialiosios psichologijos laboratorija.
Valadkevičienė, D., Žukauskaitė, I., & Jatužis, D. (2018). Sergančiųjų išsėtine skleroze biopsichosocialinis vertinimas, taikant Tarptautinės funkcionavimo, neįgalumo ir sveikatos klasifikacijos trumpąjį kategorijų rinkinį, ir jo sąsajos su darbingumo lygiu. Neurologijos seminarai, 22(3), 201-212.
Staševičienė, A., & Fatkulina, N. (2020). Sveikatos priežiūros paslaugų prieinamumo, taikant universalaus dizaino principus, neįgaliems asmenims nustatymas Lietuvoje. Kokybinio tyrimo ataskaita. Vilnius: Vilniaus universitetas Medicinos fakultetas Sveikatos mokslų institutas
Adomaitienė, R. (2007). Neįgaliųjų sociologijos pagrindai: negalių modeliai, socialinė integracija. R. Adomaitienė (Red.). Projektas „Pedagogų kvalifikacijos kėlimas darbui su įvairias negalias turinčiais mokiniais bendrojo lavinimo mokyklose“. Metodinė medžiaga, 5-28. Kaunas: Lietuvos kūno kultūros akademija.
Tumavičienė, Ž. (2021). Socialinių paslaugų plėtotė, kaip socialinės įtraukos prielaida, organizuojant neįgaliųjų laisvalaikį. Doctoral dissertation, Vilnius: Vilniaus universitetas.
Mikelkevičiūtė, J. (2002). Taikomosios fizinės veiklos poveikis nežymiai protiškai atsilikusių paauglių savęs vertinimui ir kompetencijos suvokimui. Nepublikuota edukologijos daktaro disertacija, Kaunas: Lietuvos kūno kultūros akademija.
Ivanauskas, M. (2009). Fizinę negalią turinčių asmenų, dalyvaujančių sportinėje veikloje, gyvenimo kokybė. Šiauliai: ŠU
Alčiauskaitė, L. & Šinkariova, L. (2012). Fizinę negalią turinčių asmenų saviveiksmingumo ir suvokiamos socialinės paramos sąsajos. „Visuomenės sveikata“. Views: 29-09-2021. Internet access: http://hi.simplit.lt/uploads/pdf/visuomenes%20sveikata/2013.3(62)/VS%202013%203(62)%20ORIG%20S%20Judejimo%20negalia.pdf
Barnes, C., & Mercer, G. (2005). Disability, work, and welfare: Challenging the social exclusion of disabled people. Work, employment and society, 19(3), 527-545.
Rohe, D. E. & Krause, J. S. (1998). Stability of interests after severe physical disability: An 11-year longitudinal study. Journal of Vocational Behavior, 52(1), 45–58. doi: 10.1006/jvbe.1996.1560
Larsson-Lund, M. L., Nordlund, A., Bernspång B., & Lexell, J. (2007). Perceived participation and problems in participation are determinants of life satisfaction in people with spinal cord injury. Disability and Rehabilitation, 29(18), 1417–1422. doi: 10.1080/09638280601029068
Margaretten, M., Julian, L., Katz, P. & Yelin, E. (2011). Depression in patients with rheumatoid arthritis: description, causes and mechanisms. International Journal of Clinical Rheumatology, 6(6), 617–623. doi: 10.2217/ijr.11.62
Tonack, M., Hitzig, S. L., Craven, B. C., Campbell, K. A., Boschen, K. A. & McGillivray, C. F. (2008). Predicting life satisfaction after spinal cord injury in a Canadian sample. Spinal Cord, 46(5), 380–385. doi: 10.1038/sj.sc.3102088.
Šinkūnienė, J, R. (2005). Laisvalaikio studijos ir rekreacijos administravimas. Socialinis darbas, 4(1), 122-130.
Kašėtienė, N. (2009). Socialinių paslaugų poreikis kaimo seniūnijos bendruomenėje. Master's thesis, Kaunas: VDU.
Savickaitė, D. (2008). Sociokultūrinio darbo dilema. Socialinis darbas, 7(1), 108-117
Aleknaitė-Bieliauskienė R. (2003). Sociokultūrinio darbo prioritetai Lietuvoje. Lietuvos muzikos akademija kelyje į Europos aukštojo mokslo erdvę. Vilnius: LMTA
Šėporaitytė, D. (2011) Judėjimo negalią turinčių asmenų lyties tapatybės konstravimas. Kaunas: Vytauto Didžiojo universitetas
Vitkienė, E. (2008). Rekreacija. Klaipėda: Klaipėdos universiteto leidykla,
Radzevičienė, L., Miliūnienė, L. & Gudonis, V. (2018). Judėjimo negalią turinčių asmenų fizinės veiklos rodikliai, susiję su jų pasitenkinimu gyvenimu ir požiūriu į savo negalią. Šiauliai: Specialusis ugdymas.
Beneševičiūtė I. (2015)ю Nevyriausybinių neįgaliųjų organizacijų veiklos plėtotė socialinės integracijos kontekste. Pedagogika,115(3), 147–162.
Jokūbpreikšas L. & Gudonis V. (2013) Fizinę negalią turinčių suaugusių asmenų psichologinių reakcijų į savo negalią sąsajos su socialiniu aktyvumu. Profesinės studijos: teorija ir praktika. Views: 29-09-2021. Internet access: https://etalpykla.lituanistikadb.lt/fedora/objects/LT-LDB-0001:J.04~2013~1395172463029/datastreams/DS.002.0.01.ARTIC/content
Neįgaliųjų teisių konvencija. (2010). Views: 20-09-2021. Internet access: http://www.ndt.lt/neigaliujuteisiu-konvencija/
Alčiauskaitė, L. & Šinkariova, L. (2018). The Importance of Educational Level and Occupation to Adjustment to Disability Among Mobility Impaired People. Pedagogika, 129(1), 112-125.
Požėrienė, J., Leleika, G., & Kailius, V. (2017). Neįgaliųjų laisvalaikio organizavimas socialines paslaugas teikiančiose institucijose. Laisvalaikio tyrimai, 1(9)
Lietuvos neįgaliųjų draugija. (2018). Neįgaliųjų individualių specialiųjų poreikių tenkinimo tyrimas, įvertinant Jungtinių Tautų Neįgaliųjų teisių konvencijos nuostatų įgyvendinimo efektyvumą. Views: 10-09-2021. Internet access: http://www.ndt.lt/wpcontent/uploads/Ne%C4%AFgali%C5%B3j%C5%B3-poreiki%C5%B3-tyrimoataskaita-2018-12-07-GALUTINIS.pdf
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Svagzdiene Biruta, Juris Grants, Virginija Gutiene
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу
