Антропологічний, семіологічний та візуальний повороти як інтерпретанта культурогенезу мистецького синтезу
DOI:
https://doi.org/10.26661/hst-2021-9-86-01Ключові слова:
культура, антропологічний, семіологічний, візуальний повороти, системогенез культури, синтез мистецтвАнотація
Актуальність статті. Стаття присвячена визначенню ролі антропологічного, семіологічного та візуального поворотів в системі інтерпретації мистецьких синтез як феномену культуротворчості. Антропологічний поворот в філософській рефлексії ХХ століття пов’язується як зі зміною образу людини, онтологічними, феноменологічними, мас-медійними трансформаціями відтворення людської цілісності в культурі, так і з виникненням філософської антропології. Семіологічний поворот позначився бумом структуралістських досліджень, візуальний – виникненням нової візуальної метамови у сучасному медійному просторі, зокрема в рекламних, дизайнерських, естрадних синтезах. Мета статті – визначити культуровимірні ознаки філософської рефлексії у контексті означених поворотів. Сучасний медіа-конструкт як і будь-які модератори, медіатори, протагоністи, що стають посередниками між „Я” і „Ти”, дають можливість стверджувати, що культура все більше спирається на цих посередників. Як в свій час протагоніст у Давньої Греції, посередник спілкування стає медіатором, необхідним посередником комунікації, так і в сучасному просторі культури підвищується роль інтерпретативних парадигм художньої творчості. Методологія дослідження визначається системним та компаративним підходами, що дає можливість визначити цілісність культуротворення у контексті діалогу культур. Щоб зазначити будь-яку систему ідентифікації, маркувати прояв ідентичності в мистецькому синтезі як певну рефлексивну або арефлексивну реальність комунікації, потрібно її визначити як симбіоз, культурогенез, синтез, діалог культур. Новизна статті. Вчинок С. Дягілєва як феномен сезонів, синтез мистецтв в контексті сценічного простору – це передусім феномен особистісного дива, феномен персональнальності, людської цілісності, яка виникає в таких несподіваних оперних антрепризах, які деструктуруються, перетворюються на диво танцювальних екзерсисів. Висновок. Танок як найважливіша хореїчна засада культуротворення стає домінантним началом культуротворення всіх мистецьких синтез, які здійснюються у сценічному просторі на початку ХХ століття.
Посилання
Barna, N.V. (2015). Dizayn v kontekstí khudozhn'oí̈ kul'turi KHKH – KHKHÍ stolít'. Vií̈v : «Uníversitet Ukraí̈na». 353.
Belyayeva, Ye.V., Golenkov, S.N., Demin, I.V. (2018). Semioticheskiy povorot v sotsíal'no-gumanitarnom poznanii: istoki,predposylki, kul'turnyy kontekst. Samara : Samar. gum. Kad. 270.
Brazgovskaya, Ye.Ye. Semantika (2019). YAzyki i kody kul'tury. Moskva : Izdatel'stvo Yuroyt.187.
Buber M. (1993). YA i Ty. Moskva : Vysshaya shkola. 176.
Bychkov, V. V. (2002). Estetika. Moskva : Gardarika. 556.
Galeyev, B. (1978). Chelovek, iskusstvo, tekhnika. Kazan' : Izd-vo Kazanskogo un-ta. 264.
Legen'kiy, YU. G. (1995). Kul'turologiya izobrazheniya (opyt kompozitsionnogo sinteza). Kiev : GALPU. 412.
Losev, A.F. (1991). YAzykovaya struktura. Moskva : MGPI im. V.I. Lenina, 1983. 375 p. 9. Pavi P. Slovar' teatra / per. s fr. Moskva : Progress. 504.
Savchuk, V. (2013). Mediafilosofiya. Pristup real'nosti. SanktPeterburg : Izdatel'stvo rGKHA, 350.
Sossyur, F. de. (1933). Kurs obshchey lingvistiki. Moskva : Sotsekgiz. 272.
Usmanova, A. Vizual'nyye issledovaniya kak issledovatel'skaya paradigma. URL: viscult.ehu.lt/article.php?id=108
Khaydegger, M. (1993). Raboty i razmyshleniya raznykh let. Moskva : Gnozis. 464.
Khoruzhiy, S. S. (2005). Ocherki sinergiynoy antropologii. Moskva : Institut filosofii, teologii i istorii sv.Fomy. 408.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Anna Arefieva
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу
