МЕТОД УПРОВАДЖЕННЯ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ОСВІТИ: ПРИКЛАД ЛИТВИ
DOI:
https://doi.org/10.26661/hst-2020-6-83-07Ключові слова:
якість, вищі навчальні заклади, ISOАнотація
Актуальність дослідження: система освіти прагне адаптуватися до вимог ринку і підвищити свою конкурентоспроможність. Щоб рости і процвітати, освітні організації повинні використовувати новітні концепції управління, засновані на кращих світових практиках. Філософія і методи прогресу і постійного поліпшення представлені в теорії загального управління якістю [20]. Системи менеджменту якості у нормативних документах ISO містять можливі практичні рекомендації та вимоги до менеджменту організацій. Таким чином, виникає питання, яким чином найбільш підходяща реалізація цього стандарту в освітніх організаціях полягає в тому, чи необхідна система менеджменту якості ISO і може бути застосована вона до вищих навчальних закладів для стандартизації процесу навчання і та адміністрації. Проблема дослідження. Система менеджменту якості ISO 9000 була спочатку розроблена для обробної промисловості, пізніше була розроблена у сфері послуг, а тепер використовується також в освіті. ISO 9000 у загальному розумінні являє собою набір принципів належного врядування, але ці принципи складно застосувати у процесі надання освітніх послуг. Чи застосовується система менеджменту якості ISO 9000 в освітній організації? Мета дослідження: теоретично обґрунтувати можливості системи менеджменту якості ISO, вивчити ставлення адміністрації вищої освіти і викладачів до менеджменту якості, визначити переваги. і недоліки системи менеджменту якості ISO 9001. Методи - анкетне опитування, кількісний аналіз даних. Отримані результати. Система менеджменту якості ISO 9000 забезпечує дотримання політики якості, стандартизацію процедур, усунення та запобігання невідповідностей, систему коригувальних і запобіжних дій і нагляд за системою менеджменту якості. Система менеджменту якості ISO 9000 допомагає освітньої організації утвердитися на ринку, допомагає відповідати вимогам замовника. Систематичне управління процесами дозволяє вибудовувати процеси таким чином, щоб досягти бажаного результату найкращим чином, забезпечуючи довіру зацікавлених сторін. Стандарт менеджменту якості має значні переваги, такі як посилення конкуренції на ринку праці, кращий розподіл видів діяльності, задоволення потреб та очікувань споживачів, і ефективно діє на рівні управління. Одним з недоліків системи є вартість сертифікації і обслуговування системи, а також кадровий підхід. Висновок. Респонденти вищих навчальних закладів, оцінюючи важливість галузі управління якістю, вказали, що найбільш важливою сферою впливу є зовнішня оцінка вузу, організаційна культура і поліпшення навчального процесу. Друга за важливістю область системи менеджменту якості - це правильний розподіл діяльності та акредитація освітніх програм. Переваги впровадженої системи менеджменту якості ISO 9001 для діяльності організації респонденти найчастіше вказали як значно покращився поліпшення навчального процесу, так як респонденти істотно оцінили створення команди якості. Найбільш домінуючим фактором, що підкреслює недоліки системи менеджменту якості, виявлені у цій роботі, є вартість робочого часу. Оцінюючи недоліки системи менеджменту якості, респонденти висловили думку, що інформації про впровадження ISO в організації недостатньо.
Посилання
Abramavičius, Š., 2001. ISO 9000 serijos standartų ir visuotinės kokybės vadybos santykio problema organizacijos konkurencinio pranašumo įgijimo perspektyvos aspektu. Kokybės vadyba – konkurencingo verslo pamatas: respublikinės konferencijos pranešimų medžiaga. 2-37.
Adomėnas, V., Jurelionis, J. & Vaišvila, A., 2005. Vadybos sistemų integravimo ypatumai: respublikinės kokybės vadybos konferencijos pranešimų medžiaga. 16-23.
Bernotaitė, R., 2002. Kokybės vadybos sistemos įdiegimo pagal ISO 9000:2000 problemos. Kokybės vadyba Lietuvos integracijos į Europos Sąjungą procese: respublikinės konferencijos pranešimų medžiaga. 144-146.
Belte, J., 2003. Kokybės vadyba pagal ISO standartus. Diegimo ir gyvavimo praktika. Verslo žinių priedas: Strategija ir valdymas. Nr. 4 Lapkritis. 1-8.
Berry, G. Towards Quality Systems Development in NSW Public Schools. School Effectiveness ann School Impovement 2002, Vol. 13., No 2, 201-223.
Bevans-Gonzales, T. L., 2004. The Strengths and Weekness of I SO 9000 in Vocational Rducation, T.L., Journal of Vocationala Education and Training, Volume 56.
Evans, J. R. & Lindsay, M., 2005. The Management and Control of Quality. 6 e. Thomson.
Factors that relase to the successful implementation of ISO 9000 in education : A COMPARISON BETWEEN THE US AND ENGLAND. Thonsauer T.L., 2005
ISO/IWA2. (available on Internet www.isoiwa2.sep.gob.mx:8080/iwa2db/apb/?MIval=/iwa2 principal.htm)
Karapetrovic, S., Rajamani, D. & Wilborn, W., 1998. Quality Assurance in Engineering Education: Comparison of Accreditation Schemes and ISO 9001. European Journal of Engeering Education. Jun 98, Vol. 23.
Kasperavičiūtė-Černiauskienė, R. & Serafinas, D., 2018. The adoption of ISO 9001 standard within higher education institutions in Lithuania: innovation diffusions approach. Total Quality Management, vol. 29, No.1. 74-93.
Liston, C. Can ISO 9000 Work for the Education Sector? (available at Internet http://www.aair.org.au)
LST EN ISO 9000:2001 Kokybės vadybos sistemos. Pagrindai, terminai ir apibrėžimai (ISO 9000:2000). Lietuvos standartizacijos departamentas. Vilnius.
LST EN ISO 9001:2001 Kokybės vadybos sistemos. Reikalavimai (ISO 9001:2000). Lietuvos standartizacijos institutas. Vilnius.
LST EN ISO 9004:2001 Kokybės vadybos sistemos. Veiklos gerinimas. Rekomendacijos (ISO 9004:2000). Lietuvos standartizacijos institutas. Vilnius.
Manatos, M. J., Sarrico, C. S., & Rosa, M. J., 2017. The integration of quality management in higher education institutions: A systematic literature review. Total Quality Management & Business Excellence, 28 (1-2).
Stensaker, B., Langfeldt, L., Harvey, L., Huisman, J., & Westerheijden, D. 2011. An in‐depth study on the impact of external quality assurance. Assessment & Evaluation in Higher Education, 36 (4), 465–478.
Van, Damme, D., 2004. Standards and Indicators in Institutional and Programme Accreditation in Higher Education: A Conceptual Framework and a Proposal. In L.Vlăsceanua, L.C.Barrows, (Eds.). Indicators for Institutional and Programme Accreditation in Higher/Tertiary Education. 125-157. Bucharest: UNESCO-CEPES. (available at Internet http://www.cepes.ro/publications/pdf/Indicators/pdf).
Van, den Berghe W., 1997. Application of ISO Standarts to Education and Training. Thessaloniki: CEDEFOP.
Vanagas, P., 2004. Visuotinės kokybės vadyba. Kaunas,.
Vilkas, M., 2005. Kokybės vadybos sistemos:problemos susijusios su įgyvendinimu: respublikinės kokybės vadybos konferencijos pranešimų medžiaga. 155-167.
West, J., Cianfrani, Ch. A. & Tsiakals, J. J., 2000. Quality management principles: foundation of ISO 9000:2000 family. Practical application came first. Quality Progress. available at Internet http://www.telebaltika.lt/straipsniai/kokybes_literatura)
Woodhouse, D., 1999. Quality and Quality Assurance. Quality and Internationalisation in higher education. Organisation for Economic Co-operation and Development. 225-240.
Žekevičienė A., 2001. Visuotinės kokybės vadybos įgyvendinimo universitete specifika. Kokybės vadyba – konkurencingo verslo pamatas: respublikinės konferencijos pranešimų medžiaga. 228-233
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Indrė Knyvienė
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу
