ЦІННІСТЬ ТА НОРМАТИВНІСТЬ В КУЛЬТУРНИХ ПІДСТАВАХ СУБ'ЄКТИВНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.26661/hst-2020-6-83-05Ключові слова:
суб'єктивність, цінність, нормативність, культура, метод трансцендентного аналізуАнотація
Актуальність цього дослідження. Аналіз проблеми суб'єктивності в контексті діалектики цінності та нормативності є одним із фундаментальних у сучасному філософському дискурсі. Неокантіанський трансцендентальний метод ефективний у дослідженні різниці суб'єктивності та свідомості як різних способів персоніфікації ідеалів та цінностей культури. Діалектика концепцій плюралістичного емпіричного досвіду та ієрархія значущої діяльності в контексті унікальності суб’єктивності та об’єктивізації свідомості є важливою задачею сучасного гуманітарного дослідження.Мета дослідження - визначити вплив цінності та нормативності на процес становлення суб’єктності. Завданням дослідження є: на прикладі неокантової філософії розкрити твердження про значення цінності як нормативної основи існування, що надає їй характер трансцендентності. Результати дослідження. За визначенням неокантійської філософії природа є тим матеріалом, з якого і в якому культура реалізує трансцендентні значення. Продуктом реалізації гносеологічних запитів, знання як основи суб'єктивності, є втіленням нормативності, узаконеної трансцендентальною природою цінності.Цінність як нормативність через пояснення потенціалу культури організовує хаотичний світ емпіричного даного в ієрархічну структуру простору людськогоіснування. Детермінованазмістом культури, нормативністьє ключем та основою єдності та стабільності суб’єктивності, її самоідентичності та унікальності у загальнолюдському полі культурних цінностей та різноманітності емпіричного досвіду. Культура як горизонт сталих зразків взаємодії між людиною та світом змінює не стільки навколишню дійсність, скільки зміст та специфіку суб'єктивності.І в цьому ключі стає необхідним обґрунтувати визначення суб’єктивності як пам’яті про досвід. Саме в такому тлумаченні теорія і практика, цінність і норма, ідеал і об’єктивність людини гармонізуються в унікальності існування. Практична цінність дослідження: стимулює наукові дискусії про зв'язки між цінністю та нормативністю як суттю підстав суб'єктивності у філософії культури, розширює можливості інтерпретації явищ суб'єктності.
Посилання
Beiser Frederick C., 2009. Normativity in Neo‐Kantianism: Its Rise and Fall. International Journal of Philosophical Studies. 17:1, 9-27, DOI: 10.1080/09672550802610941
Belov Vladimir N., 2016. Hermann Cohen in the History of Russian Neo-Kantianism. Russian Studies in Philosophy. 54:5, 395-407, DOI:0.1080/10611967.2016.1290415
Cerbone, D., 2005. ‘Realism and Truth’. In A Companion to Heidegger, edited by H. L. Dreyfus and M. A. Wrathall. Malden, MA: Blackwell Publishing, 248.
Cohen, H., 2001. Kants begrundung der Ethik. H. Holzhay und H. Wiedebach. — Hildesheim: Georg Olms, 352.
Crowell, S. G., 2001. Husserl, Heidegger, and the Space of Meaning: Paths Toward Transcendental Phenomenology. Evanston: Northwestern University Press, 179.
Dahlstrom, D. O., 2010. ‘The Critique of Pure Reason and Continental Philosophy: Heidegger’s Interpretation of Transcendental Imagination’. In The Cambridge Companion to Kant’s Critique of Pure Reason, edited by P. Guyer. Cambridge: Cambridge University Press, 380–400.
Gartman N., 2002. Etika. SPb: Vladimir Dal',.708. (in Russian)
Gartman N. (2003) K osnovaniyu ontologii. SPb: Nauka, 640. (in Russian)
Heidegger M., 1997. Kant and the Problem of Metaphysics. Translated by R. Taft. Bloomington: Indiana University Press, 144.
Heidegger M., 1962. Being and Time. Translated by J. Macquarrie and E. Robinson. New York: Harper & Row Publishers, 589.
Heidegger M., 1997. Phenomenological Interpretations of Kant’s Critique of Pure Reason. Translated by P. Emad and K. Maly. Bloomington: Indiana University Press, 296.
Hopp W., 2011. Perception and Knowledge: A Phenomenological Account. Cambridge: Cambridge University Press, 260.
Kinkaid J., 2019. Phenomenology, idealism, and the legacy of Kant. British Journal for the History of Philosophy. 27:3, 593-614, DOI: 10.1080/09608788.2018.1526166
Guido K., 2019. The idea of transcendental analysis: Kant, Marburg Neo-Kantianism, and Strawson. British Journal for the History of Philosophy. 27: 2: Kant’s Philosophical Method: Receptions and Transformations. Guest Editor: Gabriele Gava, 293-314, DOI: 10.1080/09608788.2018.1553770
Lüthe R., 1982. The Development of the Concept of Concrete Subjectivity from Kant to Neo-Kantianism, Journal of the British Society for Phenomenology. 13:2, 154-167, DOI: 10.1080/00071773.1982.11007577
Zahavi D., 2017. Husserl's Legacy. Phenomenology, Metaphysics, and Transcendental Philosophy.Oxford : Oxford University Press, 224.
Natorp P., 2004. Plato's Theory of Ideas. An Introduction to Idealism. Oxford, MS. Ashmole, 304.
Pollok, K., 2010. ‘The “Transcendental Method”: On the Reception of the Critique of Pure Reason in Neo-Kantianism’. Cambridge: Cambridge University Press, 346.
Rikkert G., 1995. Yestestvennyye nauki i nauki o kul'ture. Kul'turnyye studii. KHKH vek: antropologiya. M. 69-101.
Stegmüller, W., 1969. Metaphysik, Skepsis, Wissenschaft. Berlin/New York: Springer. 224.
Strauss, D.F.M., 2009. Philosophy: Discipline of the Disciplines. Grand Rapids: Paideia Press. 715.
Strauss, D. F., 2011. Normativity I – The Dialectical Legacy, South African Journal of Philosophy, 2011, 30:2, 207-218, DOI: 10.4314/sajpem.v30i2.67783
Tenenbaum S., 2019. Formalism and constitutivism in Kantian practical philosophy. Philosophical Explorations, 22:2, 163-176, DOI: 10.1080/13869795.2019.1599053
Vindel'band V., 2007. Istoriya i natural'naya istoriya. Prelyudii. M., 2007. р. 137-338.
Vindel'band V., 1995. Favority: Dukh i Istoriya. M., 1995. 58-67.
Vindel'band V., 1995. Filosofiya kul'turi i transtsendental'nyy idealizm. Kul'turologiya. ХХ vek. 63-77.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 О. Д. Яценко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу
