ОЦІНКА СТІЙКОСТІ СПОРТИВНИХ ЗАСАД, ОРГАНІЗОВАНИХ У ЛИТВІ

Автор(и)

  • Skirmantas Sinkevičius
  • Svagzdiene Biruta

DOI:

https://doi.org/10.26661/hst-2020-5-82-12

Ключові слова:

екологічність, спортивні заходи, пластик, багаторазовий посуд

Анотація

Актуальність даного дослідження. Спорт в контексті своєї більшої частини приємний досвід, який залучає мільярди людей до гри, подій. Спортивні заходи генерують величезну кількість сміття, від упаковки, тарілок і пляшок для харчових відходів. У Литві як і раніше багато організаторів, які не відмовилися від одноразового пластикового посуду на своїх спортивних заходах. Метою цього дослідження була оцінка стійкості спортивних заходів, організованих в Литві. Основна проблема залишається в тому, що більшість спортивних заходів в Литві полягають в тому, щоб не здаватися і не використовувати одноразовий посуд. З січня столична рада прийняла позачергове рішення відносно цього питання з 2020 року. На березневих заходах, які пройдуть у Вільнюсі, одноразовий пластиковий посуд використовуватися не буде. Цілі дослідження : розкрити значення стійкості спортивних заходів у теоретичному аспекті. Визначити чинники кількості, що визначають генерацію пластикових відходів. Вивчити вклад спортивних заходів, організованих в Литві, в екологічну стійкість. Отримані результати показали, що продовж 2019 і 2020 років було створено 151 тисяча одноразових чашок, 30 тисяч пляшок 0,5 л і 47 тисяч одиниць інших відходів. Використовувана методологія виправдана - аналіз наукової літератури: Нестандартизоване інтерв'ю для рецензованої оцінки; опитування анкет; кількісний аналіз даних. Було вивчено спортивні заходи 6 різних організаторів. Проаналізовано дані за останні два роки (2019, 2020). У додатковому онлайн-опитуванні взяли участь 117 респондентів

Посилання

Trendafilova, S., & McCullough, B. P. (2018). Environmental sustainability scholarship and the efforts of the sport sector: A rapid review of literature. Cogent social sciences. 4(1) 1467256.

Puangmanee, S., & Saearlee, M. (2020). Solid waste management at an international full-marathon running event in southern thailand. WIT Transactions on Ecology and the Environment. 247. 35-45.

McCool, S. (2015). Sustainable tourism: Guiding fiction, social trap or path to resilience. Challenges in tourism research. 224-234.

Taks, M. (2013). Social sustainability of non-mega sport events in a global world1. European Journal for Sport and Society. 10(2). 121-141.

Bramwell, B., Higham, J. E. S., Lane, B., & Miller, G. (2017). Twenty-five years of sustainable tourism and the Journal of Sustainable Tourism: Looking back and moving forward. Journal of Sustainable Tourism. 25(1).

Mallen, C., & Chard, C. (2012). “What could be” in Canadian sport facility environmental sustainability. Sport Management Review. 15(2). 230-243.

Kellison, T. B., & Hong, S. (2015). The adoption and diffusion of pro-environmental stadium design. European Sport Management Quarterly. 15(2). 249-269.

Mallen, C., Adams, L., Stevens, J., & Thompson, L. (2010). Environmental sustainability in sport facility management: A Delphi study. European Sport Management Quarterly. 10(3). 367-389.

Casper, J., Pfahl, M., & McSherry, M. (2012). Athletics department awareness and action regarding the environment : A study of NCAA athletics department sustainability practices. Journal of Sport Management. 26(1). 11-29.

Inoue, Y., & Kent, A. (2012). Sport teams as promoters of pro-environmental behavior: An empirical study. Journal of Sport Management. 26(5). 417-432.

Inoue, Y., & Kent, A. (2012). Investigating the role of corporate credibility in corporate social marketing : A case study of environmental initiatives by professional sport organizations. Sport Management Review. 15 (3). 330-344.

Kellison, T. B., & Kim, Y. K. (2014). Marketing pro-environmental venues in professional sport: Planting seeds of change among existing and prospective consumers. Journal of sport management. 28 (1). 34-48.

Casper, J. M., McCullough, B. P., & Pfahl, M. E. (2020). Examining environmental fan engagement initiatives through values and norms with intercollegiate sport fans. Sport Management Review. 23(2). 348-360.

Trail, G. T. (2016). Sport consumer behaviour. Routledge handbook of theory in sport management. 225-236.

Dingle, G. W., & Stewart, B. (2018). Playing the climate game: climate change impacts, resilience and adaptation in the climate-dependent sport sector. Managing Sport and Leisure. 23(4-6). 293-314.

Orr, M., & Inoue, Y. (2019). Sport versus climate: Introducing the climate vulnerability of sport organizations framework. Sport Management Review. 22(4). 452-463.

Orr, M., & Schneider, I. 2018. Substitution interests among active-sport tourists : The case of a cross-country ski event. Journal of Sport & Tourism, 22(4), 315-332.

McCullough, B. P., Orr, M., & Kellison, T. (2020). Sport ecology: Conceptualizing an emerging subdiscipline within sport management. Journal of Sport Management. 1(aop). 1-12.

Pan, B., Huan, T. C., & Yuan, Y. Y. (2013). Adding environmental sustainability to the management of event tourism. International Journal of Culture, Tourism and Hospitality Research.

Bramwell, B., & Lane, B. (1993). Sustainable tourism : An evolving global approach. Journal of sustainable tourism. 1(1). 1-5.

Raj, R., & Musgrave, J. (Eds.) (2009). Event management and sustainability. Cabi.

Greenwell, T. C., Danzey-Bussell, L. A., & Shonk, D. J. (2019). Managing sport events. Human Kinetics.

Mallen, C., L.J. Adams (2008). Sport, recreation and tourism event management: Theoretical and practical dimensions. Oxford : Elsevier

Masterman, G. (2014). Strategic sports event management. Routledge.

Benn, S., Dunphy, A. P., & Griffiths, A. (2014). Organizational change for corporate sustainability (3rd ed.). London, U.K. : Routledge.

GSA (2014). Green Sports Alliance. Retrieved 26 September, 2014, from http://greensportsalliance.org/

IOC (2012). Sustainability through sport: Implementing the Olympic Movement's Agenda 21 (pp. 102). Geneva, Switzerland: International Olympic Committee.

IOC (2014). IOC Sport and Environment Commission. Retrieved 26 September, 2014, from http://www.olympic.org/sport-environment-commission?newstab=0&tab=3

UNEP (2014). UNEP launches Green Passport Initiative to reduce environmental impacts of 2014 World Cup in Brazil Retrieved 30 September, 2014, from http://www.unep.org/newscentre/default.aspx?DocumentID=2788&ArticleID=10866

UNEP (2015). Impact of sport on the environment. Retrieved 26 September, 2014, from http://www.unep.org/sport_env/impactSport_Env.aspx

UNEP (2015). Impact of the environment on sport. Retrieved 26 September, 2014, from http://www.unep.org/sport_env/impactEnv_Sport.aspx

Trendafilova, S., & Babiak, K. (2013). Understanding strategic corporate environmental responsibility in professional sport. International Journal of Sport Management and Marketing. 13(1–2). 1–26.

Pfahl, M. E. (2015). Teaching sport management and the natural environment. In J. M. Casper & M. E. Pfahl (Eds.), Sport management and the natural environment: Theory and practice. 29–37. Abingdon: Routledge.

Wong, S. L., Ngadi, N., Abdullah, T. A. T., & Inuwa, I. M. (2015). Current state and future prospects of plastic waste as source of fuel : A review. Renewable and sustainable energy reviews. 50. 1167-1180.

Atchariyasopon, K. (2017). Sustainable Solid Waste Management in Sports Events: A Case Study of Football Matches in Thailand. Journal of Population and Social Studies [JPSS]. 25(1). 69-81.

Pattillo, A.(2017, April 21). Is running good for the planet? Many events are going green. Competitor Running. From https://running.pocketoutdoormedia.com/runningplanet-going-green_164017

University of Gloucestershire (2018). Plastic waste crisis – What can sport events managers do to produce a plastic-free sport event?

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-24

Номер

№ 5 (82) (2020)

Розділ

ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Skirmantas Sinkevičius, Svagzdiene Biruta

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.

Автор зобов’язаний:

  • нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
  • зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць  право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
  • відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.

Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням  посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію  у даному збірнику.

Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.

Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу