ВПЛИВ COVID-19 НА РОЗКОЛ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНОЇ ПРАКТИКИ СОЦІОСИСТЕМ
DOI:
https://doi.org/10.26661/hst-2020-5-82-05Ключові слова:
глобалізація, цивілізація, Covid-19, криза, трансформації, макрозсуви, соціосистемаАнотація
Анотація. У статті аналізується вплив Covid-19 на розкол глобалізаційної практики соціосистеми. Зазначається, що сучасний етап суспільного розвитку характеризується розвитком двох його детермінуючих складових – становленням інформаційного суспільного устрою та глобалізаційними процесами його переоблаштування, що розгорнулися у світі. Розкрито взаємозв’язок цих складових на сучасному етапі розвитку світової соціосистеми. У контексті поставленої мети пояснено сутність та багатоаспектність феномену «глобалізація» і на основі цього дослідження експліковано даний феномен. Підкреслено односторонній підхід ідеологів західного світу до реалізації ідей становлення глобального світу, який полягає в абсолютизації устремлінь та бажань суб’єктивного фактору. Розкрито помилки ідеологів у зв’язку з ігноруванням об’єктивних умов та чинників у цьому процесі. Розкрито зміст Covid-19 як глобального негативного «кванту», який впливає на усі сфери людської діяльності, його всеохоплюючий руйнівний характер.
Проаналізовано основні сфери розвитку соціосистеми, в яких розкрито їхній розкол. По-перше, Covid-19 вніс розкол у сталий уклад суспільного буття, викликав хаос у змісті соціосистеми, кризу в її розвитку, соціальний страх, психологічний стрес людства. По-друге, розкрито розкол у системі політичних відносин між провідними державами США, Китаєм, Росією та ЄС, зазначено напрями, якими йде розкол у цій сфері соціосистеми. По-третє, розкрито зміст розколу у сфері фінансів та економіки, зазначено різке падіння ВВП провідних країн, боротьба за лідерство світової валюти. Заслуговує уваги пояснення сутності бенефіціарства на сучасному етапі. По-четверте, підкреслено негативний вплив Covid-19 на коеволюційні процеси, необхідність вироблення стратегії виживання людства. По-п’яте, показано негативний вплив пандемії на духовну складову суспільства. Зазначено, що в освіті, як детермінуючому ядрі духовного життя, у зв’язку з переходом на дистанційну форму навчання, різко знижується рівень особистісного знання та поріг кваліфікованості випускника; ми втрачаємо кермо формування стійкого світогляду студента, його національної самосвідомості, морального і патріотичного виховання, ментальності, толерантності, які проявляються в індивідуальній свідомостіПосилання
Anokhina, V. V. (2014). Cultural Tradition in the Paradigms of Contemporary Philosophy. Minsk : BSU. 235.
Beck, W. (2001). What is Globalization? M. : Progress-Tradition. 304.
Vodopyanov, P. A., Krisachenko, V. S. (2018). The strategy of human existence. Minsk : Belarusian Navuka. 306.
Voronkova, V. H., Sosnin, O. V, Nikitenko, V. O., Maksimenyuk, M. Yu. (2016). Philosophy of information and communicative society : theoretical and methodological context. Zaporizhzhia : ZSEA. 276.
Voronkova, V. H. (2012). Place and role of synergetics in the knowledge of social processes and the development of daily society. Humanitarian visnik ZSEA. Vol. 48. ZSEA. 5-24.
Zelenkov, A. I. (2013). The Shine and Poverty of Globalization. Philosophy and Social Sciences, № 3/4. BSU. 4-12.
Inozemtsev, V. L. (1999). Divided Civilization. M. : Academia – Science. 724.
Kefeli, I. F. (2010). Geopolitics of Eurasia. SPb. : Petrapolis. 326.
Kolodko, G. V. (2012). The world in motion. M. : Master. 576.
Lazarevich, A. A. (2008). Global Communication Society. Minsk : Belarusian Science. 350.
Lazarevich, A. A. (2015). Formation of the Information Society. Minsk : Belarusian Science. 537.
Levko, A. I. (2019). Socio-cultural prerequisites for the innovative development of society. Minsk : Belarusian Navuka. 508.
Lukashevich, V. M. (2006). Globalistics. Lviv : Novy Svit-2000. 540.
Mackinder, H. J. (2003). Geographical axis of history. M. : AST.
Naisbit, J., Naisbit, Dor. (2012). Chinese megatrends. M. : Astrel. 315 [5].
Osborne, R. (2008). Civilization. M.: AST: AST Moscow : Guardian. 764 [4].
Punchenko, O. P. (2013). Civilizational Dimension of Human History. Odessa : Astroprint. 448.
Punchenko, O. P., Punchenko, N. O. (2017). Archaeology of Noospheric Education. Odessa: Printing House, Druk Pivden. 452.
Punchenko, O. P., Nikitenko, V. A. (2020). Covid-19: Individuals and Society Facing the Challenges of Global Transformations. Humanities Studies. Philosophy. Bul. Science. Good. №. 4 (81). 74-91.
Rоbertson, R. (1978). Globalization : Social Theory and Global Culture. London : Sage. 340.
Stepin, V.S. (2012). History and Philosophy of Science. M. : Academic project, Triksta, 423.
Toffler, E. (2004). The third wave. M. : AST. 781 [2].
Fernandez-Armestro, F. (2009). Civilizations. M. : AST: AST MOSCOW. 764 [4].
Fukuyama, F. (2014). Our Posthuman Future. M. : AST: LUX. 349 [3].
Huntington, S. (2005). The Clash of Civilizations. M. : AST. 603 [5].
Chumakov, A. N. (2018). Global World: Clash of Interests. M. : Prospect. 512.
Shalaev, V. P. (2009). Synergetics in the space of contemporary philosophical problems. Yoshkar-Ola : MSTU. 360.
Shapiro, R. (2009). Forecast for the future. M. : AST : AST MOSCOW. 537 [7].
Schwab, K. (2019). The fourth industrial revolution. Forming the fourth industrial revolution. Kharkiv : Family. 426.
Yakovets, Yu. V. (2003). Globalization and Interaction of Civilizations. M. : Economics. 441.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Oleg Punchenko, Anatoly Lazarevich, Natalia Lazаrevich
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу
