ЄВРОПЕЙСЬКЕ ЗАМОВЛЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ «ДИРЕКТИВА – ЗАСТОСОВНІСТЬ»

Анотація

Актуальність дослідження. Цілі виходять з огляду питань, пов'язаних з обгрунтованістю доказів у контексті нового інструменту збору доказів у ЄС, Директиви 2014/41 / ЄС про Європейський наказ про розслідування у кримінальних справах та його перенесення у португальську правову систему, що випливає із Закону № 88/2017, 21 серпня. Проблема дослідження. Для цього ми підходимо до концепції доказів, принципів, теорій та правил, що регулюють отримання доказів у транснаціональному контексті, вказуємо, які інструменти та норми мають значення у цьому питанні, аналізуємо Директиву та національне законодавство з точки зору теми, і закінчуємо відповідною ЄСПЛ та національною юриспруденцією. У будь-якому випадку, держави-члени та їхні виконавці матимуть вирішальну роль, оскільки прийнятність та обґрунтованість доказів у ЕЗВ продовжує залишатися головним завданням, відшукуючи бажану побудову системи "стримувань і противаг", тобто виходячи з необхідного балансу між владою розслідування чи обвинувачення та правами на захист. Об'єкт дослідження - обґрунтованість доказів у контексті нового інструменту збору доказів у ЄС, Директиви 2014/41 / ЄС про Європейський наказ про розслідування у кримінальних справах. Мета дослідження - дослідити питання, пов’язані з обґрунтованістю доказів у контексті нового інструменту збору доказів у ЄС, Директиви 2014/41 / ЄС про Європейський наказ про розслідування у кримінальних справах. Методи - аналіз та синтез, абстрагування, логічний та історичний, порівняльний аналіз. Результати. З 22 травня 2017 року збір доказів в Європейському Союзі (ЄС) буде регулюватися Європейським розпорядженням про розслідування. Це нове розпорядженням про розслідування, засноване на взаємному визнанні та заміні відповідних заходів, передбачених вищезазначеними конвенціями. Нове розпорядження  буде застосовуватися у країнах ЄС, але Данія та Ірландія вирішили не брати участь. Після прийняття цієї директиви інші розпорядження були відкликані, наприклад, Рамкове рішення Європейський доказ про докази від 2008 року (який мав вузьку сферу застосування) було замінено Положенням 2016/95 від 20 січня 2016 року. Висновок. Директива про ЗНО та його перенесення до Португалії із Законом № 88/2017 від 21 серпня є значним прогресом у сфері судового співробітництва у кримінальних справах, оскільки в ЄС існує лише один правовий інструмент для отримання доказів, і це як його головна мета, подолати повільність та неефективність системи, заснованої на видачі запитувальних листів, що передаються відповідно до міжнародних конвенцій, а також з неефективним європейським ордером на отримання доказів. Поза межами ЄС продовжують панувати багатосторонні та двосторонні міжнародні договори, до яких пов'язує португальська держава. Суд Європейського Союзу, посилаючись на попереднє рішення, буде (як це було нещодавно у сфері судового співробітництва у кримінальних справах) відігравати фундаментальну роль у тлумаченні ЕЗВ та національних законів, зокрема, транспозицій, у контексті попереднього рішення.