ЄВРОПЕЙСЬКЕ ЗАМОВЛЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ «ДИРЕКТИВА – ЗАСТОСОВНІСТЬ»

Автор(и)

  • Maria Antónia Prazeres Pereira Політехнічний інститут Ліссабона, Португалія
  • Maria João Escudeiro Політехнічний інститут Ліссабона, Португалія
  • Dalia Perkumienė Університет Вітаутаса Великого, Литва https://orcid.org/0000-0003-4072-3898

DOI:

https://doi.org/10.26661/hst-2019-3-80-11

Ключові слова:

розслідування, докази, національне законодавство.

Анотація

Актуальність дослідження. Цілі виходять з огляду питань, пов'язаних з обгрунтованістю доказів у контексті нового інструменту збору доказів у ЄС, Директиви 2014/41 / ЄС про Європейський наказ про розслідування у кримінальних справах та його перенесення у португальську правову систему, що випливає із Закону № 88/2017, 21 серпня. Проблема дослідження. Для цього ми підходимо до концепції доказів, принципів, теорій та правил, що регулюють отримання доказів у транснаціональному контексті, вказуємо, які інструменти та норми мають значення у цьому питанні, аналізуємо Директиву та національне законодавство з точки зору теми, і закінчуємо відповідною ЄСПЛ та національною юриспруденцією. У будь-якому випадку, держави-члени та їхні виконавці матимуть вирішальну роль, оскільки прийнятність та обґрунтованість доказів у ЕЗВ продовжує залишатися головним завданням, відшукуючи бажану побудову системи "стримувань і противаг", тобто виходячи з необхідного балансу між владою розслідування чи обвинувачення та правами на захист. Об'єкт дослідження - обґрунтованість доказів у контексті нового інструменту збору доказів у ЄС, Директиви 2014/41 / ЄС про Європейський наказ про розслідування у кримінальних справах. Мета дослідження - дослідити питання, пов’язані з обґрунтованістю доказів у контексті нового інструменту збору доказів у ЄС, Директиви 2014/41 / ЄС про Європейський наказ про розслідування у кримінальних справах. Методи - аналіз та синтез, абстрагування, логічний та історичний, порівняльний аналіз. Результати. З 22 травня 2017 року збір доказів в Європейському Союзі (ЄС) буде регулюватися Європейським розпорядженням про розслідування. Це нове розпорядженням про розслідування, засноване на взаємному визнанні та заміні відповідних заходів, передбачених вищезазначеними конвенціями. Нове розпорядження  буде застосовуватися у країнах ЄС, але Данія та Ірландія вирішили не брати участь. Після прийняття цієї директиви інші розпорядження були відкликані, наприклад, Рамкове рішення Європейський доказ про докази від 2008 року (який мав вузьку сферу застосування) було замінено Положенням 2016/95 від 20 січня 2016 року. Висновок. Директива про ЗНО та його перенесення до Португалії із Законом № 88/2017 від 21 серпня є значним прогресом у сфері судового співробітництва у кримінальних справах, оскільки в ЄС існує лише один правовий інструмент для отримання доказів, і це як його головна мета, подолати повільність та неефективність системи, заснованої на видачі запитувальних листів, що передаються відповідно до міжнародних конвенцій, а також з неефективним європейським ордером на отримання доказів. Поза межами ЄС продовжують панувати багатосторонні та двосторонні міжнародні договори, до яких пов'язує португальська держава. Суд Європейського Союзу, посилаючись на попереднє рішення, буде (як це було нещодавно у сфері судового співробітництва у кримінальних справах) відігравати фундаментальну роль у тлумаченні ЕЗВ та національних законів, зокрема, транспозицій, у контексті попереднього рішення.

Посилання

Albuquerque, Paulo Pinto de, 2011. “Comentário do Código de Processo Penal à luz da Constituição da República e da Convenção Europeia dos Direitos do Homem”, 4. ed. atualizada, Universidade Católica Editora, Lisboa.

Costa Andrade, Manuel da, 2008. “Bruscamente no verão passado, a reforma do código de processo penal – observações críticas sobre uma lei que podia e devia ter sido diferente”, RLJ 3951.

Marques Da Silva, Germano, 2008. “Curso de Processo Penal”, Volume II, 4. ed., editorial Verbo..

Directive 2014/41/EU of the European Parliament and of the Council of 3 April 2014 regarding the European Investigation Order in criminal matters, O.J. L 130, 1.5.2014, 1.

Framework Decision 2009/316/JHA on the establishment of the European Criminal Record Information System (ECRIS).

Jorge A. Espina Ramos, 2019.The European Investigation Order and its Relationship with Other Judicial Cooperation Instruments, EUCRIM, Issue 1..

Tedh, Jalloh v. Germany, Judgment, 11 July 2006.

The EIO Directive No. 88/2017, of 21 August.

Cf. article 21, no. 2 of Law no. 88/2017.

Useful tools and information for the practical application of the European Investigation Order (EIO). Available online: Directive https://www.ejnforum.eu/cp/welcome/eio (accessed on 24 January 2020).

Applying the European Investigation Order (EIO). Available online: http://www.era-comm.eu/European_Investigation_Order/kiosk/pdf/318DT15/04_Sondag_Situation_Germany.pdf (accessed on 24 January 2020).

CRU, Available online: https://echr.coe.int/Pages/home.aspx?p=home (accessed on 22 March 2020).

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-07-07

Номер

Розділ

ФІЛОСОФІЯ ПРАВА