ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ КОМПАНІЙ ЛИТВИ І МАЛІ
DOI:
https://doi.org/10.26661/hst-2019-3-80-10Ключові слова:
цивільно-правова відповідальність керівника підприємства, юридична особа, фізична особа.Анотація
Актуальність дослідження: у статті описано, що таке компанія та яке її правове регулювання. Аналіз прецедентного права у цивільних справах визначає, коли виникає юридична відповідальність керівника компанії та коли ця відповідальність покладається на акціонерів компанії. Проблема дослідження - юридична особа може мати та набувати будь-яких цивільних прав та обов'язків, окрім тих, що потребують зовнішності фізичної особи, наприклад, статі, віку та споріднення. Суб’єктивність юридичної особи ґрунтується на інтелекті та волі її засновників, керівників, він не може нести відповідальності за себе чи вчиняти дії, включаючи неправомірне поводження юридичної особи, не самої компанії, а відповідальних осіб у ній (менеджерів, акціонерів) тощо).
Об'єкт дослідження - правове регулювання компаній. Метою дослідження є аналіз проблем правового регулювання компаній, коли це відповідальність керівника компанії. Методи - аналіз та синтез, абстрагування, логічний та історичний, порівняльний аналіз. Результати. У багатьох випадках відповідальність за проступки в компанії лежить на менеджері, адже саме він приймає певні рішення в компанії, які можуть бути ризиковими. Якщо подано позов про відшкодування збитків у зв’язку з транзакцією, укладеною керівником компанії, але це було затверджено правлінням, відповідальність за таку операцію несе рада правління компанії, якщо винен не менеджер. Керівник компанії також несе відповідальність за бездіяльність, коли, знаючи, що компанія потенційно вчиняє правопорушення, вона не вживає жодних дій у результаті. Ця стаття присвячена різним типам компаній у просторі OHADA та в Малі, зокрема. Наш огляд літератури показує, що існує багато типів компаній. Вони варіюються від товариств до товариств з обмеженою відповідальністю, включаючи гібридні, а саме товариства з обмеженою відповідальністю.
Висновок. Фізична особа повинна характеризуватися її статтю, спорідненістю та віком, а юридична особа може не володіти цими характеристиками, тому можуть бути набуті всі цивільні права та обов'язки, крім тих, для яких необхідні характеристики характеризують фізичну особу. Суб’єктивність юридичної особи ґрунтується на інтелекті та волі її засновників, керівників, він не може нести відповідальності за себе чи вчиняти дії, включаючи неправомірне поводження юридичної особи, не самої компанії, а відповідальних осіб у ній (менеджерів, акціонерів) тощо).
Посилання
Civil Code of the Republic of Lithuania, adopted by the Seimas of the Republic of Lithuania on 18 July 2000, No. VIII-1864 // Valstybės žinios, 2000, no. 74-2262.
Ministry of Economy and Innovation of the Republic of Lithuania. Link on the Internet: https://eimin.lrv.lt/lt/veiklos-sritys/verslo-aplinka/imoniu-teise.
Vainienė, R., Dictionary of Economic Terms. Petkevičius, P. 1996 Administrative responsibility, Vilnius Justitia.
Abramabvičius, A., V. Mikelėnas 1998, Legal Liability of Company Managers. Vilnius: Legal Information Center.Dine J. 1994, Company Law, Macmillan.
Shauhin Talesh, 2015, Legal Intermediaries: How Insurance Companies Construct the Meaning of Compliance with Antidiscrimination Law.
Uniform act on commercial companies and the economic interest group adopted on January 30, 2014, in Ouagadougou. Statistics Lithuania
Order of the Civil Case of the Supreme Court of Lithuania (No. 3K-7-124 / 2014 of 9 January 2014).
Order of the Civil Court of the Supreme Court of Lithuania (No. e3K-3-60-687 / 2016 of 8 January 2016).
Order of the Civil Court of the Supreme Court of Lithuania (25 March 2011, No. 3K-3-130 / 2011).
Order of the Civil Court of the Supreme Court of Lithuania (No. 3K-7- of 20 November 2009
/2009).
Order of the Civil Case of the Supreme Court of Lithuania (Case No. 3K3511 / 2011 of 16 December 2011).
Order of the Civil Court of the Supreme Court of Lithuania (No. e3K-3-60-687 / 2016 of 8 January 2016).Order of the Civil Court of the Supreme Court of Lithuania (No. 3K-7- of 20 November 2009)
/2009).
Order of the Civil Case of the Supreme Court of Lithuania (No. 3K-3-428 / 2008 of 29 September 2008).
In the review of the application of legal norms regulating the civil liability of the management bodies of the Company in the review of the Supreme Court of Lithuania.
Njeufack Temgoua, R. 1999. La responsabilité des dirigeants des sociétés commerciales OHADA, Mémoire de DEA de Droit Communautaire et Comparé UDEAC/CEMAC, Université de Dschang.
Managers are deemed to have full powers on behalf of the company, so that all agreements limiting these powers are ineffective: Y GUYON, Treaty of Contracts, Companies, L.G.D.J., 3rd ed., n ° 278, p. 369.
Sassen, S. (1994). The informal economy: Between new developments and old regulations. Yale Law Journal, 103(8), 2289-2304.
Martor B ., N. & al:2002, p 80.André Akam Akam;Voudwe Bakreo (2017) Droit des Sociétés commerciales, Harmattan, Paris, France, 746 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Dalia Perkumienė, Mohamed Traore
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу
