ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ ЕКОНОМІКИ СТАЛОГО ЦИФРОВОГО РОЗВИТКУ: ВИКЛИКИ, ЗАГРОЗИ, ПРІОРИТЕТИ
Ключові слова:
концепція сталого цифрового розвитку, керування економічним розвитком, штучний інтелект, цифровий сервісАнотація
Анотація. Аналіз результатів теоретичних досліджень сталого цифрового розвитку дозволяє дійти висновку, що тема є надзвичайно актуальною, інноваційою, проблемною, так як сучасне суспільство стикається із значними викликами та загрозами. Концепція економіки сталого цифрового розвитку сьогодні є напотужнішою і найвагомішою, так як може вивести країну з кризи на шлях сталого цифрового розвитку та розробити стратегії і пріоритети майбутнього цифрового розвитку, що охоплюють масштабні цифрові галузі. В роботах Макстон Грема і Рандерс Йоргена «У пошуках добробуту. Керування економічним розвитком для зменшення безробіття та змін клімату» (Київ: Пабулум, 2017. 320 с.) та Медоуз Донелли, Медоуз Деніса, Ранджерс Йоргена. «Межі зростання. 30 років потому» (Київ: Пабулум, 2018. 464 с.) розглядаються проблеми цифрового економічного зростання та змін клімату, що є основоположним для концепції економіки сталого цифрового розвитку. Автори даних доробків вживають термін «сталий» розвиток суспільства. Критичний підхід та наукові знахідки авторів Донелли Медоуз, Денніса Медоуз, Йоргена Рандерса базуються на комп’ютерному моделюванні «World3», аби об’єднати дані та теорії, що стосуються зростання та нової економіки сталого цифрового розвитку. З цією моделлю можемо розробити внутрішньо послідовні сценарії розвитку світу. Для створення концепції економіки сталого цифрового розвитку було обрано: 1) стандартні наукові та економічні теорії про глобальну систему; 2) дані про світові ресурси та довкілля; 3) комп’ютерна модель, що допомогла узагальнити інформацію та спроектувати наслідки. Концепція цифрового сталого розвитку, що розвивається в умовах діджиталізації та експоненціонального розвитку, робить акцент особливо на проривних технологіях, яка була представлена Мартіном Стачті, в основі якої користь великих даних для енергетичного переходу до циркуляційної економіки і особливо для відновлення цінних ресурсів. Формування концепції сталого цифрового розвитку вже функціонує у багатьох сферах. Для розвитку концепції економіки сталого цифрового розвитку, яка є інноваційно-креативною, держава повинна бути основним джерелом фінансування розвитку науково-технічної та інноваційної діяльності. Сучасна влада і суспільна дільність нерозривно пов’язані зі знаннями про цифровий сервіс.
Посилання
Ажажа М.А. (2008). Людський капітал як фактор сталого економічного розвитку регіону //Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. пр. Вип. 4. 30-38.
Ажажа М.А. (2012). Моніторинг як інструмент забезпечення якості державних та муніципальних послуг Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. Вип.50. 270-277.
Jim Al-Khalil (2018). All that the science of our future knows »/ J. Al-Khalili, ed.; trans. from English. M. Klimchuk. Kyiv: Key Fund Media.248.
Rogit Bhargava (2019). Not obvious: how to predict the future by analyzing trends / trans. with English. K. Derevyanko. Kharkov. 288.
Brynolfsson E., McAfee E. (2016). The Second Age of Machines: Work, Progress, and Prosperity in the Times of Emergency Technologies. Kiev: FUND. 236.
Воронкова В. Г. (2008). Фiлософiя гуманiстичного менеджменту (соцiально-антропологiчнi вимiри): монографія. Запоріжжя: РВВ ЗДІА. 254.
Воронкова В.Г., Романенко Т.П. Андрюкайтене Регіна (2016). Концепція розвитку проектно-орієнтованого бізнесу в умовах цифрової трансформації до smart-суспільствa Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. Вип.67. 3-27
Mark Goodman (2019). Crimes of the Future / Trans. from English.I. Mazarchuk, Y. Mashiko. - Kharkov: Morning Edition: Fabula. 592.
Donell Meadows, Dennis Meadows, Randers Joergen (2018). Limits to growth: 30 years later. Kiev: Pabulum. 464.
Mason Paul (2019). Post-capitalism.A guide to the future / trans. from English. Natalia Mochalova. K.: Our format. 360.
Tim O'Reilly 92016). Who knows what the future will be like / Trans. from English.YuliaKuzmenko. K.: Our format. 448.
Stuchtey M., Enquist P.,. Zumwinkel K. (2016).Good disruption of redefining growth in twenty-first century. Bloomsbury Publishing Pic London. 5.
Starzhinsky V. (2016). Towards an Innovation Society / V. Tsepkalo. Minsk: RIVSH. 446.
Ford Martin (2016). The coming of robots.Technology and the threat of the future / trans. from English. Vladimir Gorbatko. K.: Our format. 400.
Florida Richard (2018). Homo creative. As a new class conquers the world / trans. From English. Maxim Yakovlev. K.: Our format.432.
In search of prosperity (2017). Managing Economic Development for Reducing Unemployment, Inequality and Climate Change / Graham Maxton, Jorgen Randers. Kiev: Pabulum. 320.
Klaus Schwab (2019). The Fourth Industrial Revolution, Forming the Fourth Industrial Revolution. Kharkov: Family Leisure Club. 426.
Максименюк М.Ю., Нікітенко В.О. (2016). Інформаційно-комунікативне суспільство як різновид складної соціальної системи і взаємодії. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії: [зб.наук.пр.] Запоріжжя: Вид-во ЗДІА. Вип. 66. С. 266-278.
Нікітенко В.О. (2013). Проблемне поле геокультурного феномену: наукові підходи.Гілея (науковий вісник): зб. наук. пр.- К.: Вид-во УАН ТОВ «НВП»«ВІР».Вип. 71. 500-504.
Рижова І.С. (2009). Становлення і розвиток дизайну як духовно-практичного феномена в інформаційно-культурному просторіГуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. Вип.36. 211-224.
Рижова І.С. (2005). Дизайнерська діяльність: сутність, структура, механізм, спрямованість // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. Вип. 22. С. 156-169.
Череп А.В. (2007). Управління витратами суб’єктів господарювання: монографія. Ч.1.
Череп А.В. (2010). Концептуальні засади економічної безпеки підприємств. Вісник Запорізького національного університету №1(5). 57-62
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Vitalina Nikitenko, Regina Andriukaitiene, Oleg Punchenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу