МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ДИЗАЙНУ ЯК СОЦІАЛЬНОГО ФЕНОМЕНУ

Анотація

Актуальність дослідження. Дизайн у сучасному світі давно перестав бути виключно естетичною або функціональною категорією. Він пронизує всі сфери людського життя, формуючи наше оточення, взаємодію, цінності та поведінку. Розгляд дизайну як соціального феномена означає вихід за межі його суто професійної чи художньої інтерпретації та занурення у складну мережу взаємозв'язків між об'єктами, людьми, інституціями та культурними контекстами. Актуаліність дизайну в такому ракурсі зумовлена кількома факторами. По-перше, зростаюча роль дизайну в глобалізованому та технологічно насиченому світі вимагає глибокого розуміння його впливу на суспільство. По-друге, складність сучасних соціальних проблем (екологічні виклики, соціальна нерівність, цифрова трансформація) вимагає міждисциплінарних підходів, де дизайн може виступати як інструмент змін. По-третє, розвиток самого дизайну, його перехід від фокусу на продукті до фокусу на системі, сервісі та досвіді, підкреслює його соціальну природу. Метою даного дослідження є розробка методологічних засад для дослідження дизайну як соціального феномена. Ми прагнемо окреслити теоретичні рамки, визначити основні парадигми, представити широкий спектр методів збору та аналізу даних, а також обговорити етичні аспекти та виклики, що постають перед дослідниками в цій галузі. Завдання статті включають: 1) визначення ключових концепцій та теоретичних підходів, що дозволяють осмислити дизайн у соціальному вимірі; 2) аналіз основних дослідницьких парадигм, які можуть бути застосовані до вивчення дизайну; 3) систематизація кількісних, якісних та змішаних методів збору даних, релевантних для дослідження соціального аспекту дизайну; 4) опис підходів до аналізу та інтерпретації отриманих даних; 5) розгляд етичних принципів та практичних викликів, з якими стикаються дослідники; 6) визначення перспектив подальшого розвитку методології дослідження дизайну як соціального феномена. Методи дослідження. У дослідженні використано наступні методи та підходи. Системно-структурний метод, загальнонаукові методи та ін. В статті проаналізовано, що на розвиток методології дослідження дизайну впливають наступні чинники: 1) практичні проблеми підвищення ефективності дизайну і втілення його в соціально-культурному бутті; 2) поглиблення методології аналізу дизайну як соціального феномена. Акцентується увага на таких підходах аналізу дизайну як онтологічний, гносеологічний, інституційний, інструментальний, нормативно-рольовий, комунікативний, системний, що дозволяють дослідити дизайн як складний і суперечливий процес у досягненні гармонізації відносин суспільства і особистості. Висновок. Методологія дизайну перемістилася в центр поля наукових досліджень, зокрема, збагачення методології дизайну за рахунок адаптації філософської, загальнонаукової і частково наукової методології з урахуванням специфіки методології, зумовленої сферою його прикладного застосування.