ФІЛОСОФІЯ ЦИФРОВОГО УПРАВЛІННЯ ЯК ОСНОВА УДОСКОНАЛЕННЯ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА У ПІСЛЯВОЄННОМУ ВІДНОВЛЕННІ УКРАЇНИ

Анотація

У статті здійснено аналіз цифрового публічного управління сталого розвитку, що сприяє його удосконаленню та детермінуються експоненційним розвитком інформації. Філософія цифрового управління сталого розвитку – це сукупність ідей, принципів, концепцій, парадигм побудови кібердержави та цифрової України а також найважливіший двигун просування модернізації у цифрову епоху. Метою статті є комплексний філософський аналіз цифрового управління сталого розвитку суспільства як нової моделі сучасності в умовах цифрової трансформації. У цифрову епоху цифрове управління, що детермінується цифровими технологіями, стає важливою опорою для сприяння модернізації систем та можливостей всіх сфер та ланок управління. Загальний план побудови цифрової України вказує на необхідність розвитку ефективного та заснованого на співпраці цифрового уряду. Ця концепція закликає до прискорення інституційних та нормативних інновацій, удосконалення нормативних актів та систем, адаптованих до побудови цифрового уряду, зміцнення цифрових можливостей та сприяння взаємозв'язку інформаційних систем та мереж, обміну даними на запит та ефективного ділового співробітництва Методологія дослідження. Велику роль відіграють методи системного, аксіологічного, онтологічного аналізу, які допомагають прояснити його епістемологічні, онтологічні, аксіологічні виміри. Метод Agile допоміг проаналізувати феномен великих даних, що є основою публічного управління та адміністрування. Результати дослідження. Проаналізовано великі дані як основу концепції філософії цифрового публічного управління сталого розвитку. Розроблено поняття «цифрового публічного управління» та «цифрового уряду». Обґрунтовано людиноцентричну модель цифрового публічного управління як чинник сталого розвитку суспільства. Перспективи подальшого розвитку філософії цифрового управління в умовах формування цифрового суспільства і нових управлінських парадигм полягають у формуванні людиноцентричної моделі цифрового врядування, інтеграції етичних стандартів у всі рівні управлінських процесів, розвитку мережевих форм управління, переосмислення епістемологічних підходів до використання даних, у публічній політиці