ЗНАЧЕННЯ САМОПІЗНАННЯ ЛЮДИНИ ДЛЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ФАХІВЦЯ У ГАЛУЗІ ПРАВА
DOI:
https://doi.org/10.32782/HST-2026-26-103-18Ключові слова:
self-knowledge, identity, profession, law, free legal aid, kinship, professional cultureАнотація
Актуальність теми дослідження визначена змінами, які пов’язані із розвитком технологій і можливостями використання правниками систем штучного інтелекту для вирішення професійних завдань, розвитком антропол гічних наук, що дає змогу глибше досліджувати алгоритми і процеси комунікацій, розвитком гуманістичних засад у сфері права, що передбачає нові ролі і професійну відповідальність правника як медіатора, учасника відновного правосуддя, ресторативної юстиції. Також актуальність тематики обумовлена викликам воєнного часу і ризиками професійного вигорання правників через багатозадачність. Постановка проблеми. Вирішення актуалізованих аспектів передбачає організацію, науково обґрунтовані умови досвіду самопізнання майбутнього і правника-початківця, професіонала з досвідом. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У міркуваннях і висновках передбачено опору на пропозиції науковців М. Триняк, С. Руденко щодо формування цілісної ідентичності особистості; Н. Радіонової щодо сучасного прочитання ідей Г. Сковороди про досягнення внутрішньої свободи; А. Пахолік-Журовської, С. Гладкого, В. Зливкого щодо змістових і процесуальних аспектів ідентичності фахівця. Постановка завдання: розкрити значення самопізнання людини для професійної ідентичності фахівця у галузі права. Виклад основного матеріалу. У межах осмислення компонентів професійних кодексів та професійної орієнтації розкрито значення самопізнання для побудови системи мотивів професійної діяльності. Через призму стандартизованих вимог до фахової підготовки розкрито значення самопізнання для розвитку критичного мислення і стійкості правника до маніпулятивних технологій. Високий рівень самоусвідомлення – базис розвитку емоційного інтелекту правників. Висновки. Конкретизовано когнітивний (для осмислення способів мислення під час професійної діяльності), ціннісний (цінності верховенства права, законності, справедливості в реальних відносинах людини і системи) і поведінковий (для самоконтролю професійної поведінки) компоненти значення самопізнання у людини для професійної ідентичності фахівця з права
Посилання
Гладкий С. О. Самоконструювання як модель формування і розвитку професійної культури юриста // Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. 2023. С. 21–26. DOI: https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.75.1.3
Григорій Сковорода: «Вхідні двері до християнського доброчестя» – як візійні засади мислення активної людини. Ступне слово О. Саврука. Візійний проєкт, 2001. URL: https://www.management.com.ua/vision/vis010.html (дата звернення: 15.02.2026)
Затверджені стандарти вищої освіти. URL: https://mon.gov.ua/osvita-2/vishcha-osvita-ta-osvita-doroslikh/naukovo-metodichna-rada-ministerstva-osviti-i-nauki-ukraini/zatverdzheni-standarti-vishchoi-osviti?__cf_chl_tk=ux62KsQeCuYoNiO4PtpQnfzheLdeb1lRXNixbXiEyBA-1771240962-1.0.1.1-7qzV6oWTzRGXlmEmMIA0XdOKymSbPa ud9zc7x0WTX1A (дата звернення: 15.02.2026)
Коваленко М. В. Філософські практики самопізнання у контексті західної і східної світоглядних традицій //Освітній дискурс: збірник наукових праць. 2024. № 50(7–9). С. 58–65. DOI: 10.33930/ed.2019.5007.50(7-9)-9
Радіонова Н. В. Г. Сковорода сьогодні: свобода і самопізнання як матриця цифрової освіти // Філософія в сучасному світі: матеріали VI Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 21–23 листоп. 2025 р.). Харків, 2025. С. 210–211. URL: https://dspace.hnpu.edu.ua/handle/123456789/21120 (дата звернення: 15.02.2026)
Рубанець О. М. Когнітивна сфера суспільства і людини: інформація, ментальність, ідентичність: монографія. Суми: Університетська книга, 2022. 546 с.
Становлення ідентичності фахівця: монографія / Г. О. Балл, В. Л. Зливков, С. О. Копилов та ін.; за ред. В. Л. Зливкова. Київ – Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2014. 260 с.
Триняк М., Руденко С. Феномен множинної ідентичності у контексті парадигмального повороту від інструментальної до комунікативної раціональності // Вісник НЮУ імені Ярослава Мудрого. Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія. 2023. №3(58). С. 58–72. DOI: https://doi.org/10.21564/2663-5704.58.285641
Heineman B. W., Lee W. F., Wilkins D. B. Lawyers as Professionals and as Citizens: Key Roles and Responsibilities in the 21st Century. Cambridge, MA: Center on the Legal Profession at Harvard Law School, 2014. URL: https://clp.law.harvard.edu/assets/Professionalism-Project-Essay_11.20.14.pdf (дата звернення: 15.02.2026)
Bliss J. Divided Selves: Professional Role Distancing Among Law Students and New Lawyers in a Period of Market
Crisis // Law & Social Inquiry. 2017. Vol. 42, Issue 3. P. 855–897. DOI: https://doi.org/10.1111/lsi.12204. URL: https://www.cambridge.org/core/journals/law-and-social-inquiry# (дата звернення: 15.02.2026)
Pacholik-Żuromska A. Еnactivism as a new version of externalism and the problems of self-knowledge // Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. 2013. № 2. С. 55–59. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnau_f_2013_2_14 (дата звернення: 15.02.2026)
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Всі права на опубліковані статті належать авторам відповідно ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому авторами надається дозвіл на публікації статті в журналі "Humanities Studies". Автори мають право використовувати матеріал статті в будь-якому форматі на основі неексклюзивного поширення роботи за умов посилання на першоджерело, тобто публікацію в журналі "Humanities Studies".
