ФІЛОСОФІЯ САМОПІЗНАННЯ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ У КОНТЕКСТІ ЗАВДАНЬ EDTECH В ОСВІТІ

Автор(и)

  • НАТАЛІЯ РАДІОНОВА Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, Україна https://orcid.org/0000-0001-7624-5539

DOI:

https://doi.org/10.32782/hst-2026-26-103-17

Ключові слова:

education, human being, culture, self-knowledge, educational technologies, digital education, digital philosophy, EdTech, H. Skovoroda

Анотація

Анотація Статтю присвячено дослідженню ролі сучасних освітніх технологій та інструментів EdTech у сучасному освітньому середовищі, яке швидко змінюється під зростаючим впливом цифровізації. Доведено, що EdTech в освіті дозволяє підвищити ефективність традиційних методів навчання завдяки системам адаптивного та колективного навчання у цифрових лабораторіях. З цієї точки зору «EdTech освіта» органічно відтворює головні цілі суспільства 5.0. Доведено, що традиційні форми організації навчального процесу призводять до його формалізації та сприяють технократизму в освіті. Найбільш показова неефективність цієї системи виявляється саме у викладанні гуманітарних дисциплін, зокрема філософії, оскільки вона суперечить самій природі філософського знання. Визначено, як впровадження EdTech інструментів у навчальний процес може його оптимізувати, та які передбачувані ризики криє в собі тотальна цифровізація усіх сфер людського буття. Застосування методологічного потенціалу digital філософії дозволить критично проаналізувати не лише інструментальні аспекти цифровізації, але й її екзистенційні наслідки. Доведено, що цифровий гуманізм відкриває можливість переосмислення освітньо-виховних практик як таких, що мають сприяти гармонізації технологічного процесу Обґрунтовано, що EdTech в освіті це цілісна концепція осмислення освітнього висновок про не процесу та саморозгортання освітнього простору, де традиційні методи навчання доповнюються або замінюються технологічними інваріантами програмного забезпечення віртуального відтворення освітнього середовища завдяки digital освіті. Основну увагу приділено визначенню можливості використання евристичного потенціалу філософії самопізнання Г. Сковороди при розробці сучасних цифрових освітніх практик. Імператив «пізнай себе» задає глибинний вектор для фіксації та аналізу процесу мислення, а цифрові інструменти дають змогу створювати інтерактивні щоденники, концептуальні карти та уявні діалоги у динамічному форматі з використанням елементів гри. Зроблено висновок, про необхідність інтеграції філософських ідей Г. Сковороди у сучасні освітні практики як основи світоглядного та морально-етичного виховання, що сприятиме гармонійному розвитку особистості у цифровому суспільстві

Посилання

Бостром Н. Суперінтелект. Стратегії і небезпеки розвитку розумних машин. Пер. з англ. Антон Ящук, Антоніна Ящук, Київ: Новий формат, 2020. 408 с.

Височан З.Ю., Юденкова О.П. Сопіна О.А. Технології EdTech як засіб стабільності та неперервності освіти. Інноваційна педагогіка. 2023. Випуск 62. Том 1. С. 9 – 12.

Воронкова В. Г., Нікітенко В.О., 2022. Філософія цифрової людини і цифрового суспільства: теорія і практика : монографія. Львів-Торунь : Liha-Pres, 460 с.

Гілен П., 2023. Креативність та інші фундаменталізми. Пер. з гол. О. Смерек, Харків: ist publishing, 112 с.

Кастельс М., 2007. Інтернет-галактика. Міркування щодо Інтернету, бізнесу і суспільства. Пер. з англ. К.: Видавництво «Ваклер», 304 с.

Кримський С.Б., 2012. Смислоутворення як предмет методологічного аналізу. Теорія смислу в гуманітарних дослідженнях та інтенціональні моделі в точних науках. За ред. М.В. Поповича, Київ: Наукова думка, С. 50 – 71.

Култаєва М., Радіонова Н., 2023. Просвітницька мобільність і романтичне прискорення: Г. Сковорода та М.

Гоголь (філософсько-освітні та культурно-антропологічні розвідки) : монографія / за наук. ред. Н. Радіонової. Київ: Вид-во «Людмила», 226 с.

Култаєва М. Д., 2020. Homo digitalis, дигітальна культура і дигітальна освіта: філософсько-антропологічні і філософсько-освітні розвідки Філософія освіти, 26 (1), С. 8 – 36.

Куцепал С., 2025. Штучний інтелект та технічна творчість: аспекти інтеграції у континуумі цифрового суспільства. Humanities Studies. Випуск 25 (102), С. 86 – 92.

Кушнір Л., Хмеляр І., Шелевер О., 2023. EdTech в освіті: переваги, ризики та перспективи в Україні. Актуальні питання гуманітарних наук. Випуск № 61 том 2, С. 237 – 243.

Медовз Д., 2024. Мистецтво мислити системно. Розв’язання проблем від особистого до глобального масштабу. Пер. з англ. Ю. Шекет, Х. : Віват, 304 с.

Нікітенко В., Воронкова В., Кивлюк О., 2025. Цифровий гуманізм як нова парадигма розвитку гуманітарних наук. Humanities studies, 22 (99). С. 81–90.

Олтрейд Д., 2021. Нове мислення. Від Айнштайна до штучного інтелекту: наука і технології, що змінили світ. Пер. з англ. І. Возняка, Х. : Віват, 368 с.

Поліщук, О., Поліщук, О., 2025. Діджиталізація суспільного буття – простір для шизофренії. HUMANITIES STUDIES, 23(100), С. 94 –100.

Роджерс Е., 2009. Дифузія інновацій. Пер. з англ. В. Старка, К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 591 с.

Саух П.Ю., Саух І.В., 2023. «Суспільство 5.0». Архітектоніка освіти в умовах п’ятої промислової революції: виклики та перспективи. Вісник НАПН України, 5(2), С. 1 – 7.

Саух П. Ю., 2023. Український любомудр: чи сповна ми відкрили оригінальність філософії Григорія Сковороди. Вісник НАПН України, 5(1), С. 1 – 4.

Сковорода, Григорій. 2011. Повна академічна збірка творів / За редакцією проф. Леоніда Ушкалова. Харків –

Едмонтон – Торонто : Майдан; Видавництво Канадського Інституту Українських Студій, 1400 с.

Форд М., 2016. Пришестя роботів. Техніка і загроза майбутнього безробіття. Пер. з англ. В. Горбатько, К. : Наш формат, 400 с.

Olson Richard G., 2016. Scientism and Technocracy in the Twentieth Century The Legacy of Scientific Management. Lanham-Boulder-New York-London, 209 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-02-17

Номер

Розділ

ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ