ПСИХОЛОГІЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ТА СПОРТУ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ТА ПРАКТИЧНІ ЗАСАДИ ДИСЦИПЛІНИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/hst-2026-26-103-13

Ключові слова:

психологія спорту, фізичне виховання, мотивація, психічне благополуччя, соціально-психологічна взаємодія, цифрові технології, VR-тренування, інтегровані підходи

Анотація

У статті розглядаються концептуальні та практичні засади дисципліни «Психологія фізичного виховання та спорту». Метою даної статті є аналіз сучасного стану концептуальних та практичних засад фізичного виховання та спорту та визначення невирішених аспектів цієї дисципліни, що потребують подальшого дослідження. Методологія дисципліни ґрунтується на: системному та діяльнісному підходах; особистісно орієнтованій парадигмі; аксіологічному підході (цінності здоров’я, самореалізації, досягнень); гуманістичній психології та ідеях саморозвитку особистості. Це дозволяє аналізувати фізичне виховання і спорт як простір психологічного зростання, соціалізації та формування життєвих стратегій.У центрі уваги авторів перебуває розкриття ключових психолого-педагогічних, мотиваційних та соціально-психологічних факторів, які впливають на ефективність фізичного виховання та спортивної діяльності, а також оцінка перспектив інтеграції цифрових технологій і новітніх інструментів психологічної підтримки у процес тренувань та навчання. Особлива увага приділяється аналізу наукових підходів до вивчення психічних процесів у контексті фізичної активності, мотивації спортсменів, емоційно-вольової регуляції та соціально-психологічної взаємодії у спортивних колективах. Окремо висвітлюються невирішені проблеми, пов’язані з індивідуальними психофізіологічними особливостями спортсменів, психологічним благополуччям та ефективністю командної взаємодії. Результати досліджень. Систематизовано наукові підходи до вивчення психології фізичного виховання та спорту та її поняттєво-категоріальний апарат. Проаналізовано невирішені проблеми, що стосуються індивідуальних психофізіологічних особливостей спортсменів, мотиваційних чинників, психічного благополуччя та соціально-психологічної взаємодії у колективах. Досліджено можливості застосування сучасних цифрових технологій та інноваційних методик, включаючи мобільні додатки, системи біозворотного зв’язку та VR-тренування, у психологічній підтримці фізичної активності. Зроблено висновок про необхідність розробки концепції інтегрованих, підходів до психологічного супроводу фізичного виховання та спортивної підготовки спортсменів 

Посилання

Bideau B., Kulpa R., Coquart J. Using virtual reality to analyze sports performance // Computers & Graphics. 2010. Vol. 34, № 6. P. 825–836. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cag.2010.05.006

Cadmus-Bertram L. Using wearable activity trackers to improve physical activity and motivation // Journal of Sport and Health Science. 2017. Vol. 6, № 2. P. 162–169. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jshs.2016.09.003

Duncan M. J., Vandelanotte C., Rosenkranz R. R. Effectiveness of mobile apps in supporting physical activity interventions: A systematic review // BMC Public Health. 2019. Vol. 19, № 1. P. 1013. DOI: https://doi.org/10.1186/s12889-019-7313-9

Neumann D. L., Cauraugh J. H. Virtual reality in sport and motor skill training: A review // International Review of

Sport and Exercise Psychology. 2010. Vol. 3, № 1. P. 129–146. DOI: https://doi.org/10.1080/17509840903345327 Peper E., Lin I.-M. The biofeedback book: How to use biofeedback, neurofeedback, and other strategies to improve health and performance. New York : New Harbinger Publications, 2012. DOI: https://doi.org/10.1037/13566-000

Prinsloo G. E., Derman W. E., Lambert M. I. Heart rate variability biofeedback in sports: A tool for enhancing performance and recovery // South African Journal of Sports Medicine. 2013. Vol. 25, № 1. P. 1–6. DOI: https://doi.org/10.17159/2078-516X/2013/v25i1a278

Ratan R. A., Chung W. Biofeedback and self-regulation in sports psychology // Psychology of Sport and Exercise. 2018. Vol. 37. P. 87–95. DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2018.01.007

Stefani L., Pallavicini F., Mantovani F. Immersive virtual reality for psychological interventions in sports // Frontiers in Psychology. 2015. Vol. 6. P. 1074. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2015.01074

Wen C., Rissel C. Digital health interventions to promote physical activity: A systematic review // Preventive Medicine. 2020. Vol. 132. P. 105994. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ypmed.2019.105994

Liang Y., Wang Q. Integrating VR and mobile applications in physical activity and sports psychology: Effects on motivation and well-being // Computers in Human Behavior. 2021. Vol. 115. P. 106598. DOI: https://doi.org/10.1016/j.chb.2020.106598

Anshel M. H. Sport psychology: From theory to practice. 5th ed. Burlington : Pearson, 2012. DOI: https://doi.org/10.4324/9780203118990

Gould D., Maynard I. Psychological preparation for sport performance: Lessons from elite athletes // Journal of Sports Sciences. 2009. Vol. 27, № 13. P. 1393–1408. DOI: https://doi.org/10.1080/02640410903035357

Schmidt R. A., Lee T. D. Motor control and learning: A behavioral emphasis. 6th ed. Champaign : Human Kinetics, 2019. DOI: https://doi.org/10.5040/9781492594171

Vealey R. S. Mental skills training in sport // Handbook of Sport Psychology. 3rd ed. 2007. P. 287–309. DOI: https://doi.org/10.1002/9781118270011.ch12

Weinberg R. S., Gould D. Foundations of sport and exercise psychology. 7th ed. Champaign : Human Kinetics, 2018. DOI: https://doi.org/10.5040/9781492594171

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-02-20

Номер

Розділ

ФІЛОСОФІЯ СПОРТУ