СОЦІАЛЬНО ВІДПОВІДАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМИ РЕСУРСАМИ У СПОРТИВНІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/hst-2026-26-103-12Ключові слова:
соціальна відповідальність, управління людськими ресурсами, спортивна організаціяАнотація
Останніми роками було визнано, що соціально відповідальне управління людськими ресурсами є одним із необхідних чинників для забезпечення сталості організації, добробуту її працівників та якості її діяльності. Aguinis i Glavas (2019) підкреслює, що «працівники є основною віссю соціальної відповідальності організації», оскільки саме політика управління персоналом сприяє етичному, справедливому та турботливому середовищу в компанії. Останні дослідження показали, що соціально відповідальні HR-практики пов'язані з високою залученістю працівників, кращим психологічним благополуччям і сильнішою організаційною культурою (Park, Newman & Kim, 2021). Соціально відповідальне управління людськими ресурсами стає не лише додатковою цінністю організації, а й необхідною передумовою сталого розвитку. Соціально відповідальний підхід до управління людськими ресурсами стає стратегічним інструментом для узгодження економічних, соціальних та організаційних цілей. Лі та ін. (2022) зазначають, що «правильно та етично прийняті рішення підвищують довіру працівників до організації», зменшуючи ймовірність вигорання та плинності кадрів. Сьогодні соціально відповідальне управління людськими ресурсами стає не лише додатковою цінністю організації, а й необхідною передумовою для довгострокової конкурентоспроможності та сталого розвитку. У швидких змінах у бізнесі та державному секторі організації стикаються з зростаючими очікуваннями працівників, тиском громадськості діяти етично та відповідально, а також з необхідністю забезпечити високу якість послуг чи продуктів. Тому соціально відповідальний підхід до управління людськими ресурсами стає стратегічним інструментом, що дозволяє узгоджувати економічні, соціальні та організаційні цілі. Соціально відповідальне управління людськими ресурсами є одним із ключових чинників, що визначають успіх організацій у сучасному середовищі. Такий підхід до управління важливий для організацій, які дотримуються етичних принципів, піклуються про працівників і сприяють створенню їхнього добробуту. Метою дослідження є визначення впливу та впровадження соціально відповідальних практик управління людськими ресурсами у спортивній організації. У спортивних організаціях їхнє значення зростає через збільшення навантаження та постійний контакт із молодими спортсменами та громадою, а також через вищий рівень професійної відповідальності. У таких випадках досвід працівників і сприйнята організаційна справедливість вважаються основою мотивації, лояльності та професійної стабільності. Соціально відповідальне управління людськими ресурсами у спортивному секторі – це складна сфера, яка поєднує принципи добробуту працівників, етики, сталого розвитку, трансформує існуючі бізнес-моделі та надає можливості для створення безпечного середовища та задоволеності працівників.
Посилання
Aguilera, R. V., Rupp, D. E., Williams, C. A., & Ganapathi, J. (2007). Putting the S back in corporate social responsibility. Academy of Management Review, 32(3), 836–863.
Aguinis, H., & Glavas, A. (2019). On corporate social responsibility, sensemaking, and sustainable development. Journal of Management, 45(1), 105–135.
Anagnostopoulos, C., & Byers, T. (2022). Corporate social responsibility and sport management. Sport Management Review, 25(2), 157–171.
Anagnostopoulos, C., & Shilbury, D. (2013). Implementing CSR in professional sport organizations. Sport Management Review, 16(4), 438–450.
Asante Boadi, E., He, Z., Bosompem, J., Opata, C. N., & Boadi, E. K. (2020). Employees’ perception of corporate social responsibility (CSR) and its effects on internal outcomes. The Service Industries Journal, 40(9-10), 611-632.
Babiak, K., & Trendafilova, S. (2020). CSR and sustainability in sport. Sport Management Review, 23(5), 795–810.
Babiak, K., & Willem, A. (2020). CSR and organizational culture in sport. European Sport Management Quarterly, 20(3), 345–364.
Babiak, K., & Yang, D. (2022). Team ownership and philanthropy in professional sport: A perspective on organizational generosity. Frontiers in Sports and Active Living, 4, 798919.
Breitbarth, T., Walzel, S., Anagnostopoulos, C., & van Eekeren, F. (2015). CSR and social value in European sport. Corporate Governance, 15(2), 173–191.
Brown, K., Söderman, S., & Yukhanaev, A. (2020). Community-based CSR in sport. Sport Management Review, 23(3), 325–338.
Carroll, A. B. (2021). Corporate social responsibility: Evolution of a definitional construct. Business & Society, 60(6), 1250–1275.
Carroll, A. B. (2016). Carroll’s pyramid of CSR: taking another look. International journal of corporate social responsibility, 1(1), 3.
Christensen, M., & Sørensen, J. (2022). Talent identification and ethics in sport. International Journal of Sport Policy, 14(2), 150–167.
Corporate Social Responsibility and Consumer Behavior in Sports. (2024). Journal of Sport Behavior, 47(1), 22–38.
Corporate Social Responsibility in Sports: A Case Study in Saudi Arabia. (2024). Journal of Global Sport Management, 9(1), 55–72.
Corporate social responsibility in sports: Stakeholder management in the UK football industry (2022). Sport in Society, 25(7), 1201–1217.
Cropanzano, R., Anthony, E., Daniels, S., & Hall, A. (2017). Social justice and employee well-being. Journal of Organizational Behavior, 38(6), 907–932.
De Oliveira, F. A., Pappas, G., Psarrou, M., Vasilaki, E., Panico, K., Ribeiro, C. D. S.,... & Giacomelli, F. Sustainable
Polysaccharide-Poly (2-oxazoline) Gene-Delivery Platforms Enhanced by Free Polyethyleneimine Chains. Available at SSRN 5985565.
Donaldson, T., & Walsh, J. (2015). Toward a theory of business. Research in Organizational Behavior, 35, 181–207.
Eime, R., Young, J., & Harvey, J. (2022). Gender equality and inclusion in sport. Sport Management Review, 25(4), 512–526.
Elkington, J. (1997). Cannibals with forks: The triple bottom line. New Society Publishers..
Fransen, K., Van Puyenbroeck, S., et al. (2020). Employee well-being in sport organizations. Psychology of Sport and Exercise, 47, 101–108.
Freeman, R. E. (2010). Stakeholder theory. Cambridge University Press.
García-Sánchez, I., Fernandes, P., & Júnior, J. (2023). CSR perception and employee well-being in sport. International Journal of Sport Management, 24(1), 45–60.
Guliyev, V. (2020). Corporate social responsibility in sports. Journal of Physical Education and Sport, 20(5), 2513–2520.
Harrison, J., & Wicks, A. (2013). Stakeholder theory, value, and performance. Business Ethics Quarterly, 23(1), 97–124.
Henriksen, K. (2020). Career transitions in elite sport. Journal of Applied Sport Psychology, 32(3), 300–315.
Hernández Ponce, O. E., Durón Ramos, M. F., Borboa Álvarez, E. P., & Saucedo Monarque, J. (2024). Positive
Personal Factors of Well-being, Happiness, and Social Responsibility in Tourism Sector Workers. GECONTEC: Revista Internacional de Gestion Del Conocimiento y la Tecnologia, 12(2).
Hoye, R., & Cuskelly, G. (2021). Sport governance and responsibility. Routledge.
Inoue, Y., & Havard, C. (2015). CSR outcomes in sport. Journal of Sport Management, 29(4), 417–425.
Kim, H., Kim, M., & Qian, T. (2018). CSR and employee psychology in sport. Sport Management Review, 21(1), 85–99.
Kim, M., & Walker, M. (2018). CSR and transformational leadership in sport. Corporate Social Responsibility and Environmental Management, 25(3), 427–439.
Kuhlman, T., & Farrington, J. (2010). What is sustainability? Sustainability, 2(11), 3436–3448.
Lagoudaki, J., Papadimitriou, P., & others. (2024). CSR in recreational sport. International Journal of Sport Policy, 16(1), 55–72.
LaVoi, N., et al. (2021). Gender equity in sport leadership. Women in Sport and Physical Activity Journal, 29(2), 110–126.
Li, J., Cai, M., & Xiao, S. (2025). Reinforcement learning-based motion planning in partially observable environments under ethical constraints. AI and Ethics, 5(2), 1047-1067.
Lozano, R. (2015). Sustainable development in organizations. Journal of Cleaner Production, 106, 1–11.
Marko, E. & Kasa, P. (2025).Ethical Challenges in Human Resource Management and Performance in Private Organizations, Polis 23(2):125-138 DOI: 10.58944/ylxm2520
Millie Scott, Hazel R. Jaekel, Alyson J. Crozier, Maximillian J. Nelson, Nicola D.(2025) Ridgers, Athlete wellbeing
in high performance settings: A scoping review, Journal of Science and Medicine in Sport, https://doi.org/10.1016/j.jsams.2025.10.001.
Nite, C., & Nauright, J. (2023). HRM and responsibility in sport. Journal of Global Sport Management, 8(1), 15–33.
Park, S. R., & Jang, J. Y. (2021). The impact of ESG management on investment decision: Institutional investors’ perceptions of country-specific ESG criteria. International Journal of Financial Studies, 9(3), 48.
Roberts, R., Barker-Ruchti, N., et al. (2023). Organizational culture and power in sport. International Review for the Sociology of Sport, 58(1), 25–42.
Roth, S. (2019). Social responsibility and organizational behavior. Journal of Management Studies, 56(4), 656–680.
Soler-Prat, S., Vilanova, A., Solanas, J., Martos-Garcia, D., & García-Puchades, W. (2022). Lesbianism in sport: The heteronormative challenge. In Sport, identity and inclusion in Europe (pp. 168-180). Routledge.
Skorupskas, V., Voronkova, V., & Andriukaitienė, R. (2022). Employee well-being and CSR in sports organizations. Laisvalaikio tyrimai, 24(1), 34–48.
Sustainability and Social Responsibility of Romanian Sport Organizations. (2022). European Journal of Sport Science, 12(4), 278–289.
Staskevičiūtė, G., & Ginevičius, R. (2021). Employee motivation and CSR. Engineering Economics, 32(1), 35–45.
Taivanas (2024). CSR practices in Taiwanese sport. Asian Sport Management Journal, 9(2), 99–117.
Thormann, M., & Wicker, P. (2021). CSR and financial stability in sport. Sport Management Review, 24(3), 452–466.
Trendafilova, S., Ziakas, V., & Sparvero, E. (2017). CSR and community engagement in sport. International Journal of Sport Management, 18(1), 1–20.
Trendafilova, S., & Babiak, K. (2013). Environmental sustainability in sport. Sport Management Review, 16(4), 398–415.
Yoon, B., Lee, J. H., & Cho, J. H. (2024). Corporate social responsibility and financial performance: New evidence from the Korean market. SAGE open, 14(2), 21582440241255196.
Walters, G. (2022). CSR and crisis recovery in sport. European Sport Management Quarterly, 22(5), 715–733.
Walters, G., & Tacon, R. (2018). CSR and governance in sport. Journal of Sport Management, 32(5), 435–448.
Walzel, S., Robertson, J., & Anagnostopoulos, C. (2020). CSR in European sport. European Sport Management Quarterly, 20(1), 1–22.
Walzel, S., Robertson, J., & Anagnostopoulos, C. (2023). CSR and sustainability in sport organizations. Sport Management Review, 26(3), 467–484.
Wang, H., Tong, L., Takeuchi, R., & George, G. (2016). CSR and stakeholder value. Academy of Management Journal, 59(2), 534–559.
Weems, Anthony J., Garner, Justin R., Oshiro, Kristi; and Singer, John N. (2016) Corporate Social Responsibility:
Considerations for Sport Management in the Age of Neoliberalism, International Journal of Exercise Science: Vol. 10: Iss. 6, Pages 900 – 914.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Всі права на опубліковані статті належать авторам відповідно ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому авторами надається дозвіл на публікації статті в журналі "Humanities Studies". Автори мають право використовувати матеріал статті в будь-якому форматі на основі неексклюзивного поширення роботи за умов посилання на першоджерело, тобто публікацію в журналі "Humanities Studies".
