ГІБРИДНЕ ГЛОБАЛЬНЕ СУСПІЛЬСТВО: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/hst-2026-26-103-07

Ключові слова:

гібридне глобальне суспільство, філософія гібридності, глобалізація, цифрове буття, штучний інтелект, цифрова (гібридна) особистість, соціальна онтологія, техносоціогенез, комунікативні практики, гуманістичні цінності

Анотація

Дослідження теми гібридного глобального суспільства є актуальним, оскільки поєднання фізичних і цифрових реальностей трансформує соціальні, економічні та культурні процеси в умовах глобалізації та стрімкого розвитку штучного інтелекту. Метою дослідження є філософське осмислення феномену гібридного глобального суспільства в умовах цифрової трансформації, виявлення його онтологічних, соціокультурних та комунікативних вимірів, а також аналіз трансформації людини в напрямі формування цифрової (гібридної) особистості під впливом інформаційно-комунікативних технологій і штучного інтелекту. Здійснено філософський аналіз осмислення феномену гібридного глобального суспільства в умовах стрімкої цифрової трансформації. Обґрунтовано, що сучасний етап розвитку людської цивілізації характеризується розмиванням меж між фізичним, цифровим і біологічним вимірами людського буття, унаслідок чого глобалізація набуває гібридного характеру. Показано, що інформаційно-комунікативні технології та штучний інтелект перестають бути лише інструментами діяльності людини, а постають активними співтворцями соціальної, культурної й когнітивної реальності. Особливу увагу приділено аналізу становлення цифрової (гібридної) особистості, яка функціонує одночасно у реальному та віртуальному просторах і поєднує природні інтелектуальні здібності з можливостями технологічних систем. Розкрито трансформацію комунікативних практик, освіти та пізнавальних процесів під впливом штучного інтелекту, а також окреслено потенціал гібридних моделей навчання як відповіді на виклики епохи. На основі міждисциплінарного підходу проаналізовано суспільні, культурні та етичні наслідки цифровізації, зокрема проблеми ідентичності, приватності, інформаційного перевантаження та залежності від алгоритмів. Обґрунтовано, що майбутнє гібридного глобального суспільства залежить від здатності поєднати технологічний поступ із гуманістичними цінностями, етичною відповідальністю та збереженням людства. Зроблено висновок, що філософія гібридності є ключовим інструментом аналізу сучасних соціальних процесів, у яких гібридні форми буття, комунікації та культури стають новою нормою. Виходячи із проведеного дослідження, зазначимо, що феномен гібридного глобального суспільства означає глибоку трансформацію людської цивілізації, у якій технології перестають бути лише засобом і перетворюються на співтворця соціальної, культурної та когнітивної реальності. Взаємодія людини й штучного інтелекту, біотехнологій, цифрових мереж і сенсорних систем породжує нову форму буття – гібридну або цифрову особистість, здатну існувати одночасно у фізичному та віртуальному вимірах. Це спричиняє переосмислення ідентичності, приватності, свободи та відповідальності, змінює структуру освіти, праці й комунікації

Посилання

Ажажа М., Воронкова В., Фурсін О., Венгер О., Біров В. Цифрова трансформація діалогу влади та бізнесу: від сервісної держави до GovTech-партнерства // Humanities Studies. 2025. Вип. 25 (102). С. 204–214.

Бостром Н. Суперінтелект: стратегії і небезпеки розвитку розумних машин / пер. з англ. А. Ящук, А. Ящук.

Київ : Наш формат, 2020. 406 с.

Горбулін В. П. Світова гібридна війна: український фронт : монографія. Київ : НІСД, 2017. 496 с.

Гурова І. В. Мережеве суспільство як новітній глобальний проєкт розвитку людства. Riga : Baltija Publishing,

URL: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-262-3-3 (дата звернення: 20.01.2026).

Дзьобань О. П. Цифрова людина як філософська проблема // Інформація і право. 2021. № 2 (37). С. 9–19.

Дубов Д. В. Кіберзагрози у контексті гібридної війни // Стратегічні пріоритети. 2016. № 4. С. 78–85.

Кастельс М. Інтернет-галактика: міркування щодо Інтернету, бізнесу і суспільства / пер. з англ. Київ : Ваклер, 2007. 304 с.

Магда Є. В. Гібридна агресія Росії: уроки для Європи : монографія. Київ : Каламар, 2017. 268 с.

Мар’єнко М. В., Коваленко В. В. Artificial intelligence and open science in education // Фізико-математична освіта. 2023. № 1 (38). С. 48–53.

Мірончук Т. А., Одарчук Н. А. Поняття гібридності в сучасному україномовному інформаційному просторі: мовознавчий аспект // International Journal of Innovative Technologies in Social Science. 2019. № 1 (13). С. 15–20.

Поліщук О., Поліщук О. Освіта в умовах глобалізації та діджиталізації // Humanities Studies. 2024. № 20. С. 186–192.

Пчелянський Д., Воінова С. Штучний інтелект: перспективи та тенденції розвитку // Automation of Technological and Business Processes. 2019. № 11 (3). С. 59–64.

Шевченко А. І. Світові тенденції та практичні досягнення у проблемі штучного інтелекту // Стан та перспективи розвитку інформатики в Україні. Київ : Наукова думка, 2010. С. 561–572.

Aktay S. The usability of images generated by artificial intelligence (AI) in education // International Technology and Education Journal. 2022. Vol. 6, No. 2. P. 51–62.

Alhumaid K., Naqbi S., Elsori D., Mansoori M. The adoption of artificial intelligence applications in education //International Journal of Data and Network Science. 2023. Vol. 7, No. 1. P. 457–466.

Awasthi S., Soni Y. Empowering education system with artificial intelligence: opportunities and challenges. 2023. URL: https://shodhsamagam.com/uploads/issues_tbl/Empowering%20Education%20System%20with%20Artificial%20

Intelligence%20%20Opportunities%20and%20Challenges.pdf (дата звернення: 20.01.2026).

Drucker P. Post-capitalist society. New York : HarperBusiness, 1993. 232 p.

Floridi L. The logic of information: a theory of philosophy as conceptual design. Oxford : Oxford University Press, 2019. URL: https://doi.org/10.1093/oso/9780198833635.001.0001 (дата звернення: 29.01.2026).

Gardner H. Frames of mind: the theory of multiple intelligences. 10th anniversary ed. New York : Basic Books, 1993. 440 p.

Khan M., Lulwani M. Inspiration of artificial intelligence in adult education: a narrative overview. 2023. URL: https://doi.org/10.31219/osf.io/zjqmn (дата звернення: 21.01.2026).

Latour B. We have never been modern. Cambridge : Harvard University Press, 1993. 157 p.

Meyer B. et al. Hybrid societies: concepts, challenges, and research agenda // Hybrid Societies – Humans Interacting with Embodied Technologies. 2023. URL: https://hybrid-societies.org/en/hybrid-research/ (дата звернення: 23.01.2026).

Schwab K. The fourth industrial revolution. 2016. URL: https://www.weforum.org/stories/2016/01/the-fourthindustrial-revolution-what-it-means-and-how-to-respond/ (дата звернення: 25.01.2026).

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-02-16

Номер

Розділ

СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ ТА ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ