МЕТААНАЛІЗ ФЕНОМЕНУ СВІДОМОСТІ ЛІДЕРА В УМОВАХ СУЧАСНИХ ЦИФРОВИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/hst-2026-26-103-06

Ключові слова:

свідомість лідера, цифрова трансформація, метааналіз, розподілена когніція, sensemaking, соціотехнічні системи

Анотація

У статті досліджуються теоретико-методологічні засади осмислення феномену свідомості лідера в умовах сучасних цифрових трансформацій та його значення для інтерпретації нових форм соціальної дії. Свідомість лідера концептуалізується як інтегративна когнітивно-смислотворча здатність, через яку здійснюються інтерпретація, ухвалення рішень і координація в соціотехнічному середовищі, що поєднує людські та цифрові елементи. Метою дослідження є визначення свідомості лідера як форми соціально-когнітивної медіації на перетині філософії свідомості, соціології дії, організаційної теорії та студій цифрового врядування. Методологія ґрунтується на міждисциплінарному підході, що інтегрує метааналіз наукової літератури з феноменологічною, герменевтичною, соціально-конструктивістською та когнітивно-системною перспективами. Така рамка дає змогу розглядати лідерство не лише як управлінську функцію, а як процес смислотворення в складних соціальних реальностях. Свідомість лідера постає як динамічна структура, сформована у взаємодії індивідів, організаційних практик і цифрових технологій, у межах якої розподілене знання інтегрується в узгоджену дію. У дослідженні виявлено зсув від раціонально-центричних моделей лідерства до мережевих і розподілених форм когнітивної координації, що засвідчує зростаючу потребу в інтерпретації інформаційних потоків, рефлексивності та узгодженні гетерогенних смислів у процесі цифровізації. Свідомість лідера виступає медіаційним механізмом, який поєднує технологічні можливості з людською відповідальністю в ухваленні рішень. Підсумовуючи, дослідження стверджує про необхідність переосмислення лідерства як феномену, розташованого на перетині технологічних змін, епістемологічної еволюції та трансформації людської суб'єктивності. Розуміння цього перетину є важливим для пояснення характеру лідерства у ХХІ столітті та для розробки теоретичних основ, здатних вирішувати виклики дедалі складніших цифрових суспільств. Отримані результати роблять внесок у сучасні дискусії щодо трансформації лідерства, цифрового врядування та переосмислення суб’єктності в мережевих суспільствах.

Посилання

Berger, P. L., & Luckmann, T. (1966). The social construction of reality: A treatise in the sociology of knowledge. Penguin Books.

Brynjolfsson, E., & McAfee, A. (2014). The second machine age: Work, progress, and prosperity in a time of brilliant

technologies. W. W. Norton & Company.

Castells, M. (1996). The rise of the network society. Wiley-Blackwell.

Clark, A. (2010). Supersizing the mind: Embodiment, action, and cognitive extension. Oxford University Press.

Floridi, L. (2014). The fourth revolution: How the infosphere is reshaping human reality. Oxford University Press.

Foucault, M. (1982). The archaeology of knowledge (A. M. Sheridan Smith, Trans.). Vintage. (Original work published 1969)

Husserl, E. (1983). Ideas pertaining to a pure phenomenology and to a phenomenological philosophy (F. Kersten, Trans.). Kluwer Academic Publishers. (Original work published 1913)

Hutchins, E. (1995). Cognition in the wild. MIT Press.

Lyotard, J.-F. (1984). The postmodern condition: A report on knowledge (G. Bennington & B. Massumi, Trans.). University of Minnesota Press

March, J. G., & Simon, H. A. (1993). Organizations. Wiley-Blackwell. (Original work published 1958)

Mead, G. H. (1934). Mind, self, and society. University of Chicago Press.

Polanyi, M. (1966). The tacit dimension. University of Chicago Press.

Raisch, S., & Krakowski, S. (2021). Artificial intelligence and management: The automation–augmentation paradox.

Academy of Management Review, 46(1), 192–210. https://doi.org/10.5465/amr.2018.0072

Simon, H. A. (1997). Administrative behavior (4th ed.). Free Press. (Original work published 1947)

Weber, M. (1978). Economy and society: An outline of interpretive sociology. University of California Press. (Original work published 1922)

Weick, K. E. (1995). Sensemaking in organizations. Sage.

Weick, K. E., Sutcliffe, K. M., & Obstfeld, D. (2005). Organizing and the process of sensemaking. Organization Science, 16(4), 409–421. https://doi.org/10.1287/orsc.1050.0133

Westerman, G., Bonnet, D., & McAfee, A. (2014). Leading digital: Turning technology into business transformation. Harvard Business Review Press.

Volovyk, V. I. (Ed.). (2011). Sotsialna filosofiia [Social philosophy]. Prosvita.

Voronkova, V., & Burashnikova, O. (2024). Synerhetychna metodolohiia doslidzhennia tsyfrovykh instrumentiv

efektyvnoho funktsionuvannia podatkovoi systemy. Tsyfrova ekonomika ta ekonomichna bezpeka, 1(10), 60–66.

Voronkova, V., Kahanov, Y., Nikitenko, V., & Vasylchuk, H. (2022). Digital humanity paradigm 2.0. Humanities Studies, 13(90), 15–26.

Voronkova, V., & Nikitenko, V. (2022). Filosofiia tsyfrovoi liudyny i tsyfrovoho suspilstva: teoriia i praktyka [Philosophy of digital human and digital society: Theory and practice]. Liha-Pres.

Lepskyi, M. (2025). Osmyslennia poniattia “lider” u dydzhytalizovanomu sviti. Humanities Studies, 22(99), 57–67.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-02-15

Номер

Розділ

СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ ТА ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ