АНТЕЇЗМ ЯК УМОВА ПЛАНЕТАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ: ЕТИЧНІ ЗАСАДИ У ДОБУ ЕКОЛОГІЧНИХ РИЗИКІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/hst-2025-25-102-16Ключові слова:
антеїзм, антропоцен, планетарна відповідальність, екологічна етика, проспекція як набута здатність моделювати майбутнє, етика Землі, духовна екологіяАнотація
У статті аналізуються етичні засади планетарної відповідальності в контексті екологічних ризиків, що посилюються в добу антропоцену. У сучасному філософському дискурсі питання відповідальності людини перед Землею набуває нового змісту. Це дозволяє зблизити український антеїзм із концепціями глобальної екологічної етики. Метою статті є дослідження антеїзму як етики планетарної відповідальності, здатної переосмислити взаємини людини і Землі в ситуації загострення глобальних екологічних ризиків. Показано, що традиційні підходи до оцінювання екологічних загроз, зосереджені виключно на природничо-наукових параметрах, є недостатніми, оскільки ігнорують соціально-економічні, культурні та антропологічні чинники. Наголошено, що подолання цього обмеження є важливою умовою для посилення міждисциплінарного діалогу для вирішення наявних екологічних проблем. На основі ідей Р. Фродемана, Д. Саревіца, Дж. Б. Калликотта, Т. М. Александера розкривається концепція Землі як суб’єкта спів-буття. Особливу увагу приділено поняттям «етика Землі», «духовна екологія» та «проспекція» (англ. prospection) як набута здатність моделювати майбутнє. Завданням дослідження є обґрунтування антеїзму як етичної парадигми планетарної відповідальності; інтерпретація антеїзму як філософії вкоріненості, пов’язаної з українською культурною традицією й символікою природи; осмислення значення антеїзму для формування довготривалих стратегій духовної й екологічної відповідальності людини. Показано, що антеїзм виступає як етична настанова, що поєднує любов до природи з відчуттям спільного дому у контексті усвідомлення планетарної відповідальності. Доведено, що подолання екологічної кризи потребує переходу від технократичної логіки «управління майбутнім» до етики довготривалості. У межах цієї етики мислення майбутнього поєднується з визнанням внутрішньої цінності природи. Зроблено висновок, що антеїзм є важливим концептуальним підґрунтям для посилення екологічної свідомості та філософії освіти у добу глобальних екологічних викликів. Антеїзм розглядається як філософія вкоріненості, у межах якої повернення до землі постає метафорою збереження людської природи. Звернення до української традиції, де земля постає як сакральний простір і моральний центр буття, розкриває потужний потенціал антеїзму для становлення екологічної свідомості.
Посилання
Годзь Н. Б. Час та його осягнення у філософських творах з позиції футурології. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філософія». 2013. Вип. 12. С. 278–287.
Іванова Т. В. Державне управління еколого-економічною безпекою як умова сталого розвитку України: автореф. дис. … д. наук з держав. управління. Київ, 2011. 37 с.
Йонас Г. Принцип відповідальності: У пошуках етики для технологічної цивілізації. Київ: Лібра, 2001. 400 с.
Пастух Т. Київська школа поетів та її оточення: (модерні стильові течії української поезії 1960–90-х років) : монографія. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2010. 700 с.
Попович М. Нарис історії культури України. Київ : АртЕк, 1998. 728 с.
Сидоренко Л. І. Аксіологія постнекласичної науки. Сучасна українська філософія: традиції, тенденції, інновації : збірник наукових праць / відп. ред. А. Є. Конверський, Л. О. Шашкова. Київ: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2011. 304 с.
Сковорода Г. Розмова, що називається Алфавіт, або Буквар миру. Найкраще ; пер. М. Кашуби, Г. Сварник, Н. Федорака; передм. Р. Чопика, А. Любки ; іл. Д. Мовчана. Львів: Terra Incognita, 2017. С. 136 – 211.
Сковорода Г. Нарцис. Слово про те: пізнай себе. Найкраще ; пер. М. Кашуби, Г. Сварник, Н. Федорака; передм. Р. Чопика, А. Любки ; іл. Д. Мовчана. Львів: Terra Incognita, 2017. С. 28–91.
Alexander T. M. The Voices of Nature: Toward a Polyphonic Conception of Philosophy. Telos. 2016. 177 (Winter). P. 145–167.
Baker V. R. Conversation with the Earth: A Geological Approach to Understanding. In R. Frodeman (Ed.), Earth Matters: The Earth Sciences, Philosophy, and the Claims of Community. Upper Saddle River, NJ: Prentice Hall, 2000. P. 2–10.
Cadilha S., Guedes V. S. Prospection as a sustainability virtue: Imagining futures for intergenerational ethics. Zeitschrift für Ethik und Moralphilosophie. 2023. No 6(2). P. 293–309.
Callicott J. B. Thinking Like a Planet: The Land Ethic and the Earth Ethic. New York: Oxford University Press, 2013. xvi + 374 p.
Frodeman R. (Ed.). Earth Matters: The Earth Sciences, Philosophy, and the Claims of Community. Upper Saddle River, NJ: Prentice Hall, 2000. 240 p.
GreenFaith. GreenFaith – Interfaith Partners in Action for the Earth. URL: https://greenfaith.org
Huttunen R., Kakkori L. Heidegger’s critique of technology and the educational ecological imperative. Educational Philosophy and Theory. 2022. No 54(5). P. 630–642.
Joldersma C. W., Blenkinsop S. Ecologizing Education: Philosophy, Place, and Possibility. Educational Theory. 2017. No 67(4). P. 371–377.
Kearns L., Keller C. (Eds.). Ecospirit: Religions and Philosophies for the Earth. New York: Fordham University Press, 2007. 464 p.
Leopold, A. A Sand County Almanac. New York: Oxford University Press, 2020. 240 p.
Qu M., Tian Y., Liu B., Xu D. Ecological Risk Assessment and Impact Factor Analysis of Ecological Spatial Patterns in Coastal Counties: Taking Dalian Pulandian District as an Example. Sustainability. 2023. No 15 (15), 11805. https://www.mdpi.com/2071-1050/15/15/11805
Sarewitz D. Science and environmental policy: An excess of objectivity. In R. Frodeman (Ed.), Earth Matters: The Earth Sciences, Philosophy, and the Claims of Community. Upper Saddle River, NJ: Prentice Hall, 2000. P. 79–98.
Shrader-Frechette K. Reading the Riddle of Nuclear Waste: Idealized Geological Models and Positivist Epistemology. In R. Frodeman (Ed.), Earth Matters: The Earth Sciences, Philosophy, and the Claims of Community. Upper Saddle River, NJ: Prentice Hall, 2000. P. 11–25.
Turner C. Messages in Stone: Field Geology in the American West. In R. Frodeman (Ed.), Earth Matters: The Earth Sciences, Philosophy, and the Claims of Community. Upper Saddle River, NJ: Prentice Hall, 2000. P. 51–62.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Всі права на опубліковані статті належать авторам відповідно ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому авторами надається дозвіл на публікації статті в журналі "Humanities Studies". Автори мають право використовувати матеріал статті в будь-якому форматі на основі неексклюзивного поширення роботи за умов посилання на першоджерело, тобто публікацію в журналі "Humanities Studies".
