ЕКОЛОГІЧНІ ВИКЛИКИ ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

Автор(и)

  • ІЛЛЯ САГАЙДАК Український державний університет імені Михайла Драгоманова, Україна https://orcid.org/0009-0000-8622-3704

DOI:

https://doi.org/10.32782/hst-2025-25-102-15

Ключові слова:

економічна політика, екологія, зелена реконструкція, кліматичні зміни, війна, продовольча безпека, сталий розвиток, відновлювана енергетика, глобальний голод

Анотація

У статті досліджується взаємозв’язок між екологічними викликами, війною, кліматичними змінами та економічною політикою. Актуальність проблеми зумовлена потребою формування нової моделі економічної політики, в якій екологічний і кліматичний компоненти стануть не доповненням, а ядром стратегії відновлення та довгострокового розвитку. Це вимагає не лише інституційних змін, а й переорієнтації всієї системи державного управління на принципи «зеленої» економіки, енергоефективності, відновлюваної енергетики та соціальної відповідальності. Метою статті є обґрунтування необхідності інтеграції екологічних, кліматичних та продовольчих аспектів у сучасну економічну політику України. Автор аналізує, як забруднення довкілля, руйнування інфраструктури, знищення природних ресурсів та загроза техногенних катастроф в умовах війни в Україні впливають на пріоритети національної економічної політики. Виокремлено концепцію «зеленої реконструкції» України та принцип «відбудувати зеленіше, ніж було», що передбачає інтеграцію екологічних стандартів у процеси повоєнного відновлення. Продемонстровано приклади масштабної екологічної шкоди, зокрема руйнування Каховської ГЕС, обстріли атомних електростанцій та індустріальних об’єктів, а також їхні довготривалі наслідки для здоров’я населення й екосистем. Крім того, виявлено загрози глобального голоду, який пов’язаний з воєнними конфліктами, кліматичними змінами та порушенням глобальних продовольчих ланцюгів, зокрема внаслідок російської агресії проти України. Метою статті є обґрунтування необхідності інтеграції екологічних і продовольчих аспектів у всі рівні економічного планування та політики України. Акцентовано на переході до зеленої економіки, впровадженні відновлюваних джерел енергії, енергоефективності та інноваційних технологій у контексті стійкого розвитку та глобальної безпеки. Зроблено висновок, що кліматичні зміни як фактор економічної політики стимулюватимуть перехід до відновлюваних джерел енергії, підвищення енергоефективності та впровадження інноваційних технологій. Реалізація «зеленої» економіки та впровадження інноваційних технологій стане ключовим фактором для успішної післявоєнної відбудови, забезпечення сталого розвитку та збереження екологічної безпеки.

Посилання

Васильєва С. Д. Екологічні реформи як основа зеленого відновлення України. Науково-практична конференція «Відновлення України у повоєнні часи: виклики, стратегічні пріоритети, ресурсне забезпечення і потенціал майбутнього розвитку». Донецький національний університет імені Василя Стуса, 2024. С. 56-57. URL: https://jrupp.donnu.edu.ua/article/view/16491 (дата звернення:10.02.2025).

Глава МАГАТЕ закликав «до військової стриманості» та переконався, що українські АЕС – під потужним обстрілом. ZN, UA, 29 листопада, 2024. URL: https://zn.ua/ukr/war/hlava-mahate-zaklikav-do-vijskovoji-strimanosti-ta-perekonavsja-shcho-ukrajinski-aes-pid-potuzhnim-obstrilom.html (дата звернення:9.02.2025).

Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв збройних конфліктів неміжнародного характеру (Протокол II), від 8 червня 1977 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_200#Text (дата звернення: 11.02.2025).

«Зелене» повоєнне відновлення України: візія та моделі. Аналітична записка. Київ: ГО «Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля», 2022. 32 с.

Екологічні наслідки війни в Україні та перспективи зеленої реконструкції. OECD Policy Responses on the Impacts of the War in Ukraine, 1 липня 2022. URL: https://www.oecd.org/uk/publications/a7bd20e4-uk.html (дата звернення:9.02.2025).

Жаровська І., Бобко А. Енергетична безпека України: екологічні та військові загрози. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: «Юридичні науки». 2024. Том. 11. № 3 (43). С. 46-51. URL: https://doi.org/10.23939/law2024.43.046 (дата звернення: 12.02.2025).

Орхіменко О.О., Жуковська О.А. Загроза глобального голоду: Україна у системі продовольчої безпеки. Економічний вісник НТУУ «Київський політехнічний інститут». 2023. № 27. С. 17-25. URL: https://ev.fmm.kpi.ua/article/view/298414 (дата звернення: 11.02.2025).

Протидія зміні клімату. Екодія. URL: https://ecoaction.org.ua/diyalnist/klimat#:~:text (дата звернення:11.02.2025).

Річниця підриву Каховської ГЕС: екологічні наслідки підриву та як вона виглядає зараз, Екополітика, 6 червня 2024. URL: https://ecopolitic.com.ua/ua/news/sogodni-richnicya-pidrivu-kahovskoi-ges-ekologichni-naslidki-pidrivu-ta-yak-vona-viglyadaie-zaraz/ (дата звернення:10.02.2025).

Cвітовий голод: причини, наслідки, ризики, статистика, історія та заходи боротьби з проблемою. W-bank, 25.11.2022. URL: https://www.worldbank.org.ua/3858-svitoviy-golod.html (дата звернення: 11.02.2025).

Скоробогатова Н. Є. Імплементація досвіду ЄС щодо переходу до міської зеленої економіки як модель після- воєнного відновлення українських місць. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарств. 2022. Випуск 44 (спецвипуск). C. 96-102.

Чупак О. Зміна клімату (Climate Change) та її вплив на економіку: аналізуємо прогнози ООН та уряду США. УССД, 10.05.2021. URL https://ussd.org.ua/2021/05/10/zmina-klimatu-climate-change-ta-yiyi-vplyv-na-ekonomiku-analizuyemo-prognozy-oon-ta-uryadu-ssha/ (дата звернення:12.02.2025).

Яценко, О., Панченко, В., Іващенко, О. Кліматичні обмеження економічного зростання як виклики фінансування міжнародних інвестиційних проектів у сфері циркулярної економіки. Herald of Khmelnytskyi National University. Economic Sciences. 2024. 332(4). С. 82-89. URL: https://doi.org/10.31891/2307-5740-2024-332-11 (дата звернення: 12.02.2025).

Climate Science Special Report: Fourth National Climate Assessment, Volume I [Wuebbles, D.J., D.W. Fahey, K.A. Hibbard, D.J. Dokken, B.C. Stewart, and T.K. Maycock (eds.)]. 2017 U.S. Global Change Research Program, Washington, DC, USA, 470 pp. URL: https://science2017.globalchange.gov/ (дата звернення: 12.02.2025).

Devereux S. Famine in the Twentieth Century. IDS Working Paper, 2000 issue 105. URL: https://www.ids.ac.uk/publications/famine-in-the-twentieth-century/ (дата звернення: 11.02.2025).

Famine that Kills : Darfur, Sudan, Oxford : Clarendon Press, Revised edition, 2005.

FAO. World Food and Agriculture. Statistical Yearbook. Rome, 2022. URL: https://doi.org/10.4060/cc2211en (дата звернення: 11.02.2025).

Waal de Alex. Mass Starvation: The History and Future of Famine, Polity Press, 2017.

Waal de Alex The Vanishing Point of the Laws of War. Almost all modern famines, including those in Yemen and Tigray, are caused by tactics of war. What would it take to prevent them? The New York Review, September 11, 2022. URL: https://www.nybooks.com/online/2022/09/11/the-vanishing-point-of-the-laws-of-war-famine/. (дата звернення:11.02.2025).

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-29

Номер

Розділ

СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ ТА ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ