МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ТА ПРИНЦИПИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ БІОФІЛЬНОГО ДИЗАЙНУ РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ КОМПЛЕКСІВ В УМОВАХ СУЧАСНИХ СОЦІОКУЛЬТУРНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/hst-2025-25-102-14

Ключові слова:

методологія, метод, принципи, підходи, біофільний дизайн, реабілітаційні комплекси

Анотація

Актуальність дослідження. У сучасних умовах зростання рівня урбанізації, техногенного навантаження та соціальних криз особливої ваги набуває проблема створення середовищ, орієнтованих на фізичне й психоемоційне відновлення людини. Реабілітаційні комплекси як простори медико-соціальної допомоги відіграють ключову роль у процесах відновлення здоров’я, адаптації та повернення людини до активного життя. Водночас традиційні підходи до їх проєктування часто зосереджуються переважно на функціонально-технологічних аспектах, залишаючи поза увагою глибинні психологічні потреби користувачів та їхній зв’язок із природним середовищем. Метою даного дослідження є всебічне науково-теоретичне та практичне обґрунтування принципів, підходів і методів застосування біофільного дизайну в архітектурно-просторовій організації реабілітаційних комплексів з метою формування ефективного лікувально-реабілітаційного середовища, що сприяє фізичному, психоемоційному та соціальному відновленню людини. Методи дослідження. У дослідженні використано системно-структурний метод, метод експертного оцінювання, метод моделювання та ін. Дослідження біофільного дизайну в реабілітаційних комплексах потребує виокремлення трьох основних блоків: теоретико-методологічного, аналітичного та практично-прикладного, кожен з яких формує власний внесок у загальний процес побудови концепції. Біофільний дизайн, що ґрунтується на ідеї вродженої потреби людини у взаємодії з природою, постає як перспективний напрям у формуванні лікувально-реабілітаційного середовища. Особливо актуальною ця проблема є в умовах сучасної України, де зростає потреба у створенні ефективних реабілітаційних просторів для військових і цивільних осіб, постраждалих унаслідок воєнних дій. Відсутність уніфікованих принципів і чітко сформованих підходів до інтеграції біофільного дизайну в реабілітаційні комплекси ускладнює процес проєктування та знижує потенціал таких середовищ як інструментів комплексного відновлення людини. У цьому контексті актуалізується необхідність розробки методологічних засад формування принципів і підходів до дослідження біофільного дизайну, що враховуватимуть як просторово-художні, так і психоемоційні, функціональні та екологічні аспекти. Такий науковий підхід дозволить не лише систематизувати існуючі знання, а й створити теоретичну основу для практичного впровадження біофільних рішень у реабілітаційних комплексах, сприяючи підвищенню якості лікувального середовища та формуванню гуманістично орієнтованої архітектури майбутнього Висновок. Методика дослідження біофільного дизайну включає теоретичний аналіз, просторова аналітика, моделювання, емпіричні дослідження, що дає змогу сформувати науково обґрунтовані рекомендації.

Посилання

Алєксєєнко Т. Ф. Реабілітація. Енциклопедія для фахівців соціальної сфери. І. Д. Звєрєва, Т. Ф. Алєксєєнко, Т. М. Басюк [та ін.]; за заг. ред. проф. І. Д. Звєрєвої. Сімферополь : Універсум, 2012. С. 168-171.

Башкін І., Макарова Е., Кавакзе А. Роль і місце фізичної реабілітації у загальній системі охорони здоров’я населення. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2006. № 3. С. 25–29.

Бацман О. Реабілітація осіб із функціональними обмеженнями здоров’я: ефективність діяльності реабілітаційних центрів. Соціально-гуманітарні науки, економіка, право: нові виклики, практика інновацій : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 21-22 квітня 2016 р., м. Полтава. С. 33−45.

Безпалько О. В. Центр соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями. Енциклопедія для фахівців соціальної сфери. І. Д. Звєрєва, Т. Ф. Алєксєєнко, Т. М. Басюк [та ін.]; за заг. ред. проф. І. Д. Звєрєвої. Сімферополь : Універсум, 2012. С. 476-478.

Бісмак О. Особливості організації діяльності реабілітаційних закладів в Україні. Освітологічний дискурс. 2015. № 4 (12). С. 1−12.

Деменчук І. Г. Особливості дизайну інтер’єрів центрів реабілітації для переміщених осіб. Київ: НАУ, 2022. 77 с.

Деркач В.Л. Людина і природа: Міфи сучасної свідомості та проблема збереження довкілля. Філософська думка. 2000. № 3. С.75-79

Дида І. А. Екологічні основи традиційної української архітектури. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2009. 332 с

Лінда С. М., Досяк І. Формування і розвиток екологічного мислення в архітектурі та містобудування. Містобудування та територіальне планування, Київ: КНУБА, 2013. Вип.47. С.387-391.

Мигаль С. П., Мигаль С. П., Дида І. А., Казапнцева Т.Є. Біоніка в дизайні просторово-предметного середовища: навч. посібник. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014. 228 с.

Рижова І., Захарова С., Павлюк О., Харченко К., Северін К. Дизайн середовища як гармонія комфорту, екологічності та інноваційних технологій. Humanities Studies : збірник наукових праць / гол. ред. В. Г. Воронкова. Запоріжжя: Видавничий дім «Гельветика», 2025. Випуск 22 (99). С.104 -117

Рижова І, Захарова С., Павлюк О., Харченко К., Суворова Т. Науковий дискурс органічної архітектури в сучасному просторово-предметному середовищі. Humanities Studies: збірник наукових праць / гол. ред. В. Г. Воронкова. Запоріжжя: Видавничий дім «Гельветика», 2024. Випуск 20 (97). С.93-109

Черкес Б. С., Лінда С. М. Архітектура сучасності: остання третина ХХ – початок ХХІ століть: навч. посібник. 2-ге вид. Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2014. 384 с.

Рижова І. Методологія дослідження дизайну як соціального феномену. Humanities Studies : збірник наукових праць / гол. ред. В. Г. Воронкова. Запоріжжя : Видавничий дім «Гельветика», 2025. Випуск 24 (101). С. 215- 227.

Kellert S. R., Wilson E. O. The biophilia hypothesis. Washington: Island press. 1995. 484 p.

Fromm E. The heart of man: Its genius for good and evil. New York: Lantern Publishing, 2023. 144 p.

Wilson E. O. Biophilia. Massachusetts: Harvard university press. 1986. 176 p

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-29

Номер

Розділ

СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ ТА ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ