МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ТА ПРИНЦИПИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ БІОФІЛЬНОГО ДИЗАЙНУ РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ КОМПЛЕКСІВ В УМОВАХ СУЧАСНИХ СОЦІОКУЛЬТУРНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

Анотація

Актуальність дослідження. У сучасних умовах зростання рівня урбанізації, техногенного навантаження та соціальних криз особливої ваги набуває проблема створення середовищ, орієнтованих на фізичне й психоемоційне відновлення людини. Реабілітаційні комплекси як простори медико-соціальної допомоги відіграють ключову роль у процесах відновлення здоров’я, адаптації та повернення людини до активного життя. Водночас традиційні підходи до їх проєктування часто зосереджуються переважно на функціонально-технологічних аспектах, залишаючи поза увагою глибинні психологічні потреби користувачів та їхній зв’язок із природним середовищем. Метою даного дослідження є всебічне науково-теоретичне та практичне обґрунтування принципів, підходів і методів застосування біофільного дизайну в архітектурно-просторовій організації реабілітаційних комплексів з метою формування ефективного лікувально-реабілітаційного середовища, що сприяє фізичному, психоемоційному та соціальному відновленню людини. Методи дослідження. У дослідженні використано системно-структурний метод, метод експертного оцінювання, метод моделювання та ін. Дослідження біофільного дизайну в реабілітаційних комплексах потребує виокремлення трьох основних блоків: теоретико-методологічного, аналітичного та практично-прикладного, кожен з яких формує власний внесок у загальний процес побудови концепції. Біофільний дизайн, що ґрунтується на ідеї вродженої потреби людини у взаємодії з природою, постає як перспективний напрям у формуванні лікувально-реабілітаційного середовища. Особливо актуальною ця проблема є в умовах сучасної України, де зростає потреба у створенні ефективних реабілітаційних просторів для військових і цивільних осіб, постраждалих унаслідок воєнних дій. Відсутність уніфікованих принципів і чітко сформованих підходів до інтеграції біофільного дизайну в реабілітаційні комплекси ускладнює процес проєктування та знижує потенціал таких середовищ як інструментів комплексного відновлення людини. У цьому контексті актуалізується необхідність розробки методологічних засад формування принципів і підходів до дослідження біофільного дизайну, що враховуватимуть як просторово-художні, так і психоемоційні, функціональні та екологічні аспекти. Такий науковий підхід дозволить не лише систематизувати існуючі знання, а й створити теоретичну основу для практичного впровадження біофільних рішень у реабілітаційних комплексах, сприяючи підвищенню якості лікувального середовища та формуванню гуманістично орієнтованої архітектури майбутнього Висновок. Методика дослідження біофільного дизайну включає теоретичний аналіз, просторова аналітика, моделювання, емпіричні дослідження, що дає змогу сформувати науково обґрунтовані рекомендації.