ДУХОВНІСТЬ ЯК ІНДИКАТОР РІВНЯ СОЦІАЛЬНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ ТА ЦИВІЛІЗАЦІЙНОЇ ЗРІЛОСТІ СУСПІЛЬСТВА

Автор(и)

  • ОЛЕГ ПУНЧЕНКО Одеська державна академія технічного регулювання та якості , Україна https://orcid.org/0000-0003-2694-6841
  • НАТАЛІЯ ПУНЧЕНКО Одеська державна академія технічного регулювання та якості , Україна https://orcid.org/0000-0003-1382-4490

DOI:

https://doi.org/10.32782/hst-2025-25-102-13

Ключові слова:

духовність, суспільство, соціальна єдність, цінності, цивілізаційна зрілість, соціальна консолідація, дух, духовність, духовні епістеми, освіта

Анотація

У статті здійснено соціально-філософський аналіз духовності суспільства як ключового індикатора рівня соціальної єдності та цивілізаційної зрілості. Проблема духовності завжди розглядалася як показник соціальної єдності та цивілізаційної зрілості суспільства, відображаючись як у повсякденній свідомості, так і на рівні науково-технічної діяльності. Мета статті: розкрити духовність суспільства як барометр зрілості його єдності. Вона базується на свідомості, виконує функції підключення розуму і волі до стихійного органічного процесу у суспільному розвиткові, не ламаючи цей процес, а допомагає йому усувати перепони на його шляху, перешкоджаючи деструктивним устремлінням окремих осіб, країн. Обґрунтовано, що духовність виступає інтегративним чинником суспільного розвитку, формуючи систему цінностей, норм і смислів, які забезпечують соціальну солідарність, довіру та стійкість суспільних інститутів. Аналіз соціальних трансформацій ХХ – початку ХХІ століття засвідчує нелінійний, стрибкоподібний характер розвитку людства, що проявлявся у формі соціалістичних революцій, біполярного поділу світу, ідеологічного протистояння, «кольорових» революцій, гонок озброєнь та інших масштабних соціальних зрушень. У ретроспективі ці процеси постають як історично минущі феномени, які не забезпечили ані стабільної цивілізаційної рівноваги, ані тривалого сходження держав до вершин світового впливу. Сучасний політико-економічний досвід низки країн переконливо демонструє обмеженість силових, технократичних і суто економічних моделей розвитку. Одним із ключових чинників цієї обмеженості постає ерозія духовної єдності народу, втрата внутрішнього смислового стрижня колективного буття. Проаналізовано взаємозв’язок між духовними орієнтирами, культурною ідентичністю та здатністю суспільства до подолання кризових викликів у глобалізованому світі. Особливу увагу приділено ролі духовних цінностей у процесах соціальної консолідації, розвитку громадянської відповідальності та утвердження гуманістичних ідеалів. Зроблено висновок, що рівень духовності є важливим показником цивілізаційної зрілості суспільства та передумовою його сталого розвитку.

Посилання

Воронова В.Г. (2011). Теоретико-проксіологічні засади формування парадигми гуманістичного менеджменту в Україні. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2011. Вип. 45. 5-11.

Горак Г.І. (2008). Структура аксіосфери. Актуальні проблеми духовності, № 9. Кривий Ріг: ПП «Видавничий дім». 3-11.

Доннікова І.А. (2020). Створювальна сила знання. Одеса: Фенікс. 250.

Осипов А.О. (2023). Духовна практика як спосіб реалізації цілісності особистості. Humanities Studies. Collection of Scientific Papers. Zaporizhzhiа: Zaporizhzhiа National University. 16 (93). 32-43.

Пунченко О.П., Пунченко Н.О. (2010). Освіта у системі філософських цінностей. Одеса: Друкарський дім. Друк "Південь". 506 с.

Пунченко О.П. (2014). Духовність як глобалізуючий мегатренд цивілізаційного буття людства. Матеріали IV Міжнародної конференції «Україна у системі сучасних цивілізацій: трансформації держави та громадянського суспільства». Одеса: ОНМУ. 19-27.

Пунченко О.П. (2017). Археологія ноосферної освіти. Одеса: Друкарський дім: "Південь". 452.

Berger P. L., & Luckmann, T. (1966). The social construction of reality: A treatise in the sociology of knowledge. Anchor Books.

Durkheim, E. (1995). The elementary forms of religious life (K. E. Fields, Trans.). Free Press.

Habermas, J. (2001). The postnational constellation: Political essays (M. Pensky, Trans.). MIT Press.

Huntington, S. P. (1996). The clash of civilizations and the remaking of world order. Simon & Schuster.

Inglehart, R., & Welzel, C. (2005). Modernization, cultural change, and democracy: The human development sequence. Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511790881

MacIntyre, A. (2007). After virtue: A study in moral theory (3rd ed.). University of Notre Dame Press.

Zuboff, S. (2019). The age of surveillance capitalism: The fight for a human future at the new frontier of power. PublicAffairs.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-29

Номер

Розділ

СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ ТА ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ