АРХЕТИПІКА ТЕРОРИЗМУ В УКРАЇНСЬКОМУ МІФОЛОГІЧНОМУ СВІТОГЛЯДІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/hst-2025-25-102-10

Ключові слова:

архетип тероризму, колективна травма, пропаганда, антитерор, соціальна пам’ять, інформаційна війна

Анотація

У статті представлено соціально-філософський та соціокультурний аналіз архетипіки тероризму щодо України як довготривалого феномена, укоріненого у колективному несвідомому та історичній пам’яті. Актуальність теми зумовлена інтенсивною радикалізацією насильства проти України та українофобських терористичних практик, що набули ознак системної інформаційної і символічної війни Метою статті є осмислення світоглядної архетипної моделі терористичної суб’єктності, спрямованої проти українців, у визначенні механізмів формування цих міфів у сучасному соціальному та інформаційному просторі. Методологія дослідження спирається на діалектичну логіку аналізу, яка передбачає виявлення внутрішніх суперечностей і переходів між змістовими рівнями терористичної суб’єктності; на аналітико-психологічний підхід, що розкриває колективні архетипи як чинники символічної репрезентації насильства. Обґрунтовано, що сучасні практики терору проти українців резонують із міфологічними образами Змія, Орди, Мороку та Караючої сили, формуючи циклічні сценарії страху, руйнування й мобілізації. Запропоновано дослідницьку рамку, що поєднує архетипний, психобіографічний, медіадискурсивний та соціологічний підходи для виявлення механізмів відтворення терористичних образів у пропагандистських наративах. Показано, що символічні коди насильства активують історичні травми та впливають на масову поведінку, самоідентифікацію та сприйняття загрози. Акцентовано роль архетипів антитерору – Козака-Захисника, Берегині, Покрови – як основи стійкості, гідності та солідарності. Окреслено перспективи використання архетипного аналізу для формування контрнаративів, програм психологічної реабілітації та зміцнення суб’єктного європейського світогляду України. Український досвід опору терору може стати важливою частиною нового європейського міфу, де Україна – не периферія, а один із центрів творення сенсу. Дослідження міфологічного світогляду – це дослідження фундаменту, на якому будуються релігія, політика, наука, право. Для України, що виходить з циклів терору й претендує на роль повноцінного суб’єкта європейського розвитку, осмислення власних міфів – крок до того, щоб не бути заручником чужих сценаріїв, а стати автором власної історії.

Посилання

Ganor B. (2002). Defining Terrorism: Is One Man's Terrorist another Man's Freedom Fighter? Police Practice and Research. № 3(4). P. 287–304. DOI: 10.1080/1561426022000032060

Kubota D. K. (2025). Archetype (defined). URL: https://www2.hawaii.edu/~davink/MYTHOLOGY%20CLASS/DEFINITIONS/archetype.html (дата звернення: 11.04.2025).

Kushner H. W. (2003). Encyclopedia of Terrorism. Oaks (CA) ; London ; New Delhi : SAGE Publications,. 523 p.

Moghadam A. (2013). How Al Qaeda Innovates. Security Studies. № 22(3). P. 466–497. DOI: 10.1080/09636412.2013.816123.

Post, J. M. (2007). The mind of the terrorist: The psychology of terrorism from the IRA to al-Qaeda. Palgrave Macmillan/Springer Nature. 311 p.

Етимологічний словник української мови: у 7 т. (2006). / редкол.: О. С. Мельничук (голов. ред.) [та ін.]. К.: Наук. думка, Т. 5: Р–Т. 704 с.

Леонов Б. (2014). Тероризм в аспекті діяльності засобів масової інформації. Інформація і право. № 10. С. 87–92.

Ліпкан В.А. (2007). Боротьба з міжнародним тероризмом: Нормативна база. Київ: КНТ, 248 с.

Лук’янюк В. (2025). Що таке архетип. Словник іншомовних слів. URL: https://www.jnsm.com.ua/cgibin/u/book/sis.pl?Qry=%E0%F0%F5%E5%F2%E8%EF (дата звернення: 11.04.2025).

Мельник Ю. (2017). Медіатизація тероризму: передумови та наслідки. Вісник Львівського університету. Серія Журналістика. № 42. С. 236–244.

Мельник Ю. (2021). Виправдання окупації у німецьких (1938) та російських (2014) медіа: підміна агресора і жертви. Вісник Львівського університету. Серія Журналістика. № 50. С. 108–118.

Політичний терор і тероризм в Україні. ХІХ–ХХ ст. : істор. нариси (2002). / Д. В. Архієрейський та ін. ; НАН України, Ін-т історії України. Київ : Наук. думка, 950 с.

Про боротьбу з тероризмом : Закон України від 20.03.2003 № 638- IV : станом на 9 січ. 2025 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/638-15#Text (дата звернення: 14.04.2025).

Рижов І. М. (2025). Основи аналізу теророгенності соціальних систем : монографія. Київ, 2008. URL: https://ryzhov.rv.ua/gallery/моногр_2008.pdf (дата звернення: 03.03.2025).

Рущенко І. П., Ляшенко Н. О. (2023). Цивільні українці в контексті терористичної війни. Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики : зб. наук. пр. / Класич. приват. ун-т. Запоріжжя : Гельветика, Вип. 97. С. 75–92.

Середа В.В., Серкевич І. Р. (2016). Тероризм: кримінологічна детермінація і кримінально-правова протидія: монографія / за заг. ред. В. С. Канціра. Львів: ЛьвДУВС, 188 с.

Ткач В.Ф. (2015). Сучасний тероризм: тенденції, вияви, виклики та загрози для України. Стратегічні пріори- тети. № 3(36). С. 12–18.

Требін М.П. (2019). Феномен тероризму: розуміння сутності. Вісник НЮУ імені Ярослава Мудрого. Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія. 2(41). С. 88–102. https://doi.org/10.21564/2075-7190.41.168239

Юнг К.Г. (2018). Архетипи і колективне несвідоме / пер. з нім. К. Котюк; наук. ред. укр. вид. О. Фешовець. 2-ге опрац. вид. Львів : Астролябія. 608 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-29

Номер

Розділ

СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ ТА ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ