СИНЕРГЕТИЧНЕ ФОРМУВАННЯ ЦІЛІСНОЇ ПАРАДИГМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ: ДУХОВНІСТЬ ЯК БЕЗПЕКОВИЙ СУПЕРАТРАКТОР

Автор(и)

  • ОЛЕКСАНДР ДЗЬОБАНЬ Державна наукова установа «Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України» , Україна https://orcid.org/0000-0002-2075-7508
  • ВАСИЛЬ КРОТЮК Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, Україна https://orcid.org/0000-0002-5606-069X

DOI:

https://doi.org/10.32782/hst-2025-25-102-04

Ключові слова:

національна безпека, національні інтереси, духовна сфера, цінності, суператрактор, біфуркації, суспільна свідомість

Анотація

Стаття присвячена дослідженню методологічного потенціалу синергетики для філософського осмислення феномена національної безпеки в контексті сучасної соціокультурної динаміки. Автори актуалізують необхідність цілісного філософського тлумачення національної безпеки, що виходить за межі галузевих підходів. Робота пропонує порівняльний аналіз еволюції наукових підходів до розуміння історичної динаміки, виділяючи класичний, некласичний та постнекласичний (синергетичний) способи мислення. На основі синергетичного підходу обґрунтовується, що історичний процес є принципово невизначеним і позбавленим фатальної наперед визначеності. Джерелом формування стійких структур є нестійкість і невизначеність процесів, що дозволяє периферійним елементам раптово набувати центральної ролі. Обґрунтовується, що у рамках синергетичної понятійної моделі прогрес є нерівномірним і в моменти криз провідну роль бере на себе саме духовна сфера, яка задає нові сенси й мобілізує суспільство. Автори розглядають політичну владу як відповідальну за моніторинг соціоентропійних процесів (наприклад, аномії), щоб не допустити переходу системи до незворотної біфуркаційної зони. Зазначається, що здатність до ризику та історичної творчості вимагає національно-державної консолідації та віри у власне історичне покликання. Синергетика забезпечує теоретичний фундамент для створення нової національної ідеології, що здатна мобілізувати соціум на реалізацію історичної безпекової місії. Робиться висновок, що синергетичний підхід має високий евристичний потенціал для філософського аналізу та практики забезпечення національної безпеки, утверджуючи її як простір, де здійснюється духовно орієнтований, творчий та ризикований історичний вибір. Стосовно українських реалій, ситуації цивілізаційного виклику, синергетична рефлексія безпекової сфери уможливлює встановити, що фундаментальні цінності, ідеали та духовні смисли української культури можуть набути статусу потужного соціокультурного суператрактора у сучасному соціокультурному середовищі.

Посилання

Абрамов В. Методологія постнекласичної науки в дослідженні національної безпеки та особливості державного управління в її забезпеченні. Збірник наукових праць Національної академії державного управління при Президентові України. 2020. Вип. 2. С. 18-24.

Андрущенко О. П. Проблеми захисту прав людини, які виникають в результаті глобалізаційних трансформацій. Інформація і право. 2022. № 4 (43). С. 118-128.

Гордійчук О. Еволюція політичних традицій та ментальності українського суспільства. Sosiety and Security. 2024. № 2-3. С. 28-35.

Данильян О. Г., Дзьобань О. П. Віртуальна реальність і кіберпростір як атрибути сучасного суспільства. Інформація і право. 2020. № 4 (35). С. 9-21.

Данильян О. Г., Дзьобань О. П. Сучасна війна: трансформація сенсу в епоху інформаційних технологій. Інформація і право. 2022. № 4 (43). С. 9-22.

Дзьобань О. П. Розвиток ідей синергетики як нової парадигми у природничо-науковому і соціальному пізнанні. Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія. 2011. Вип. 9. С. 3-16.

Дзьобань О. П. Сучасна соціальна синергетика: до питання про визначення концептуальних основ. Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія. 2011. Вип. 7. С. 3-15.

Дзьобань О. П. Темпоральна складова у просторово-часовому континуумі віртуальної реальності. Стратегічні пріоритети. 2018. № 2 (47). С. 118-126.

Дзьобань О. П. Філософія науки: підручник. Київ; Одеса: Фенікс, 2024. 516 с.

Дзьобань О. П., Грубов В. М. Загальна характеристика суспільства як системи: системний і синергетичний аспекти. Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія. 2011. Вип. 10. С. 69-77.

Дубров Ю. І. Синергетична інтерпретація біфуркацій відкритих систем. Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. 2019. № 6. С. 26-31.

Козакевич А. С. Синергетична парадигма управління людським капіталом. Modern economics. 2019. № 14. С. 92-96.

Козобродова Д. Психосинергетичні засади конструювання соціальної реальності. Вісник Львівського університету. Філософсько-політологічні студії. 2021. Вип. 37. С. 42-49.

Колб С. О., Пирога М. І. Інформаційна безпека: нові виклики та стратегії захисту. Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. Серія: Право. 2025. Вип. 90. Частина 5. С. 437-441.

Конаш Ю. І., Вигодованець Ю. П. Структура загроз економічній безпеці України в умовах війни. Актуальні проблеми економіки. 2025. № 5 (287). С. 315-329.

Лакатош І. Історія науки та її раціональні реконструкції. Психологія і суспільство. 2016. № 3. С. 13-23.

Лісеєнко О. В., Крохмаль О. М. Аксіологічний вимір трансформації української ментальності. «Перспектви». Соціально-ролітичний журнал. 2024. № 3. С. 86-92.

Ломака І. І., Липчук О. І., Кобець Ю. В. Інформаційна безпека держави: теоретико-методологічні засади та особливості в умовах збройного конфлікту. Регіональні студії. 2022. № 31. С. 113-118.

Мальцова І. І. Наукова історіографія: від класики до постнекласичних парадигм історії. Totallogy-ХХІ. Постнекласичні дослідження. 2015. № 32. С. 173-183.

Моргун О. Синергетична парадигма метафізичного світорозуміння всеєдності мислення і буття. Вісник Львівського університету. Філософсько-політологічні студії. 2019. Вип. 24. С. 70-76.

Мунтян Л. Концепт «національна безпека» в категоріальному апараті публічного управління. Публічне управління та регіональний розвиток. 2025. № 27. С. 87-106.

Муравйов К. В., Заросило В. О., Крютченко Л. А. Національна безпека в умовах воєнного стану, особливості її забезпечення та кримінальна відповідальність за розповсюдження відкритих джерел інформації. Юридичний науковий електронний журнал. 2025. № 8. С. 294-297.

Національна безпека: світоглядні та теоретико-методологічні засади: монографія / за заг. ред. О. П. Дзьобаня. 2-ге вид., перероб. й допов. Харків: Право, 2025. 856 с.

Овчарук О. Культурологічні виміри осмислення людини в постнекласичній науковій парадигмі. Культурологічна думка. 2015. № 8. С. 13-18.

Пипич А. І. Постнекласичний синтез знання і соціальна наука. Філософія освіти. 2019. № 2. С. 151-168.

Пирожков С., Хамітов Н. Цивілізаційна єдність України: від потенцій до нового світогляду і буття людини: монографія. Київ: Наукова думка, 2020. 254 с.

Сліпенюк В. В., Ровинська К. І., Куспляк Г. І. Політико-правові механізми сталого розвитку як інструмент реагування на глобальні виклики національної безпеки. Національні інтереси України. 2025. №. 3 (8).С. 450-463.

Стасевська О. А. Соціокультурна ідентичність постмодерну: проблема соціального конструювання. Вісник Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія. 2021. № 2. С. 215-233.

Філатов Б. А., Клімов Д. І. Аналіз сучасного стану стійкості національної економічної безпеки. Економічний простір. 2025. № 201. С. 220-224.

Фурман А. В. Світ методології. Психологія і суспільство. 2015. № 2. С. 47-60.

Чепеліва Н. В. Розуміння та інтерпретація соціокультурного досвіду у контексті постнекласичної методологічної парадигми. Проблеми сучасної психології. 2012. № 1. С. 11-16.

Шпирко І. Б. Сучасні засади удосконалення державного управління національної безпеки України в умовах інтеграції в НАТО. Суспільство та національні інтереси. 2025. № 1. С. 687-698.

Юрженко Л. В. Прогнозування соціокультури: можливості та обмеження методів з позиції синергетичного підходу. Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. 2013. № 1. С. 19-25.

Danilyan О., Dzoban О., Hetman Y., Kalynovskyi Y. Features of information war in the media space in the conditions of russian aggression against Ukraine. Cogito. 2023. Vol. XV. № 3. Р. 55-71.

Mainzer K. Challenges of Complexity in the 21st Century. European Review. 01 May 2009. URL: https://www.cambridge.org/core/journals/european-review/article/challenges-of-complexity-in-the-21st-century-an-interdisciplinary-introduction/483DF381E3CE99C55A99B36BE23F0E95 (дата звернення: 09.12.2025).

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-29

Номер

Розділ

СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ ТА ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ