ВІД ТЕХНОКРАТИЗМУ ДО ЦИФРОВОГО ГУМАНІЗМУ: ЦІННОСТІ IT-ОСВІТИ В УКРАЇНІ В ОСВІТНЬОМУ ЛАНДШАФТІ МЕРЕЖЕВОГО СУСПІЛЬСТВА

Анотація

Стаття концептуалізує перехід від технократизму до цифрового гуманізму в ІТ-освіті України, пропонуючи операційну Рамку з шести засадничих принципів (людська гідність; справедливість/інклюзія; автономія/агентність; прозорість/пояснюваність; приватність/безпека даних; суспільна відповідальність) і відповідним інструментарієм впровадження. Дослідження спирається на поєднання концептуально-аналітичного та порівняльного підходів (філософська герменевтика й аксіологічний аналіз), критичний аналіз дискурсу (курикулуми, політики даних, кодекси етики, регламенти навчальної аналітики), а також елементи design-based research для побудови й валідації «рамки цифрового гуманізму» (конструктивне вирівнювання цілей-методів-оцінювання, сценарне моделювання, експертна валідація) з подальшою операціоналізацією через індикатори й рубрики оцінювання.Теоретичну основу становлять філософсько-аксіологічний аналіз, критичний аналіз дискурсу університетських політик і курикулумів, а також елементи design-based research (конструктивне вирівнювання «цілі – методи–оцінювання», сценарне моделювання, експертна валідація). На цій підставі розроблено: (1) модульну Рамку для інтеграції у навчальні плани ІТ-спеціальностей; (2) «драбину зрілості» політик даних і навчальної аналітики (від комплаєнсу до гуманістичної оптимізації з правом на відмову, студентськими радами даних та імпакт-асесментом); (3) типові навчальні сценарії («Етичний code-review», «Соціотехнічний дизайн-спринт», «Пояснювані моделі в дії») з рубриками оцінювання; (4) індикаторну систему з шістьма показниками (агентність, інклюзія, прозорість, приватність, доброчесність, суспільний вплив) і прикладами доказів. Порівняльний аналіз з актуальними міжнародними дослідженнями засвідчив узгодженість Рамки з глобальними нормами етики ШІ й водночас її унікальну контекстуальність для українських освітніх ландшафтів (війна, переміщення, багатомовність, довіра). Практична цінність полягає у готових до використання шаблонах політик і рубриках, що переводять загальні цінності у керовані навчальні практики та метрики. Обмеження пов’язані з ресурсною асиметрією та кадровими прогалинами; перспективи – у розширеній польовій валідації Рамки на різних типах ЗВО, створенні національного репозиторію кейсів і розробці цифрових інструментів моніторингу ціннісних індикаторів. Запропонований підхід слугує дорожньою картою для оновлення ІТ-освіти у мережевому суспільстві, де технології підсилюють суб’єктність, взаєморозуміння і публічне благо.