ЖИТТЄТВОРЧІСТЬ ТА ДИЗАЙН-0СВІТА У ФОРМУВАННІ ОСВІТНЬОЇ ТРАЄКТОРІЇ ОСОБИСТОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/hst-2025-24-101-20Ключові слова:
освітній простір, освітній проект, освітній процес, філософія освіти, дизайн, дизайн-освіта, освітня траєкторія особистості, життєтворчістьАнотація
Утвердження гуманістичної концепції в новій філософії освіти передбачає дослідження чинників формування особистості у сучасному світі, що характеризується швидкими змінами майже у всіх сферах людського буття. В становленні духовно багатої особистості важливими є вміння орієнтуватися в постійно зростаючому інформаційному потоці. У повсякденному житті, складних процесах навчання, виховання та розвитку особистості особливого значення набуває художня образність та емоційна насиченість. В дизайн-освіті акумульовано ментальність, знання і життєвий досвід попередніх поколінь, національні та загальнолюдські ідеали. У статті досліджується життєтворчість та дизайн-освіта у контексті формування освітньої траєкторії особистості. Доведено, дизайн-освіта стимулює здатність людини до творчості, дозволяє долати фрагментарність повсякденного досвіду, сприяє формуванню цілісної особистості. Предметом дизайн-освіти є універсальні характеристики людського буття. Тематична багатоплановість дизайна і дизайн-освіти в демократичному суспільстві має практичну спрямованість і сприяє розвитку життєтворчості особистості. В освітньому просторі незалежної України дизайн-освіта, зберігаючи найкращі національні традиції, змінила формат і засади навчання. В сучасному національному освітньому проекті значна увага приділена науковому прогнозуванню в розвитку дизайну і дизайн-освіти. Істотно оновлені навчальні програми і плани у підготовці майбутніх фахівців. В умовах соціокультурних трансформацій, посилення міжкультурних контактів сучасна людина змушена постійно уточнювати власну позицію щодо проблематики життєтворчості. Російсько-українська війна вимагає нової активності від суб’єктів виробничої та освітньої діяльності, залучення дітей та молоді, дизайнерів нової генерації до творчої діяльності, активної життєтворчості. Проаналізована здатність суспільства до самоорганізації, налагодження взаємодії між генераціями, що впливає на якість освітнього процесу. Акцентовано вплив живої сковородинівської традиції на систему світосприйняття та світорозуміння особистості, її духовну та пізнавальну діяльність. Репрезентовано досвід кафедри дизайну факультету мистецтв Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди як самопрезентацію суспільства, що навчається.
Посилання
Ґенеза поняття «особистість» в українській психологічній науці: монографія / В.В. Турбан, Л.З. Сердюк, В.В. Бушанський, В.В. Москаленко, Ж.М. Маценко та ін.; за ред. В.В. Турбан. Київ: Видавничий Дім «Слово», 2020. 178 с.
Ґідденс Е. Нестримний світ: як глобалізація перетворює наше життя. Київ, 2004.100 с.
Наконечна М. Концепція життєтворчості Л.В. Сохань як форпост української науки. Славістична збірка. 2016. Вип.2. С. 22-28.
Титаренко Т.М. Особисті практики конструювання життя. Психологічні науки: проблеми і здобутки. 2013. Вип. 4. С. 226-238.
Фурса О. О. Традиції мистецької освіти у підготовці майбутніх дизайнерів. Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору : матеріали VIII Міжнар. наук.-практ. конф. Київ : Східноєвропейський інститут психології, 2013. С. 252–261.
Практичні виміри свободи в історико-філософських дискурсах / В. В. Лях, Я. В. Любивий, Л. А. Ситніченко, О. М. Йосипенко, А. В. Усик, К. Ю. Райда, Р. В. Самчук; відп. ред. В. В. Лях. Київ, 2023. 311 с.
Berger, Luckmann, Peter L. Berger and Thomas Luckmann (1966) The Social Construction of Reality
Erikson, Erik H. (1994). Insight and responsibility: lectures on the ethical implications of psychoanalytic insight (Norton pbk. ed.). New York: W.W. Norton.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Всі права на опубліковані статті належать авторам відповідно ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому авторами надається дозвіл на публікації статті в журналі "Humanities Studies". Автори мають право використовувати матеріал статті в будь-якому форматі на основі неексклюзивного поширення роботи за умов посилання на першоджерело, тобто публікацію в журналі "Humanities Studies".