ОСВІТА ЯК ПРОСТІР ВЗАЄМОДІЇ МОВИ Й ЖИТТЄТВОРЧОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/hst-2025-24-101-19Ключові слова:
життєтворчість, середовище мовного розвитку, мова, критичне мислення, освітній процес, засіб комунікації, осмислене конструювання буття, відкриття себеАнотація
Актуальність дослідження полягає в усвідомленні того, що мова – це не лише засіб комунікації, а й глибинний спосіб мислення, самопізнання та життєтворчості. Освіта – це процес передачі знань, простір, у якому формується сутність людини, а мова творить особистість. Життєтворчість – це не просто вибір життєвого шляху, а процес осмисленого конструювання буття, тому й освіта постає тим середовищем, де мова не лише формується, а й визначає спосіб нашого буття. Мета дослідження: визначити, як взаємодія мови та освіти формують життєвий вибір особистості, визначаючи її світогляд, і впливають на буттєві процеси у її індивідуальній життєтворчості.Завдання дослідження: 1) проаналізувати взаємозв’язок між мовою та освітою як чинниками формування життєтворчості особистості; 2) розкрити філософські аспекти мови як способу буття, мислення та самовираження у контексті освітнього процесу; 3) визначити вплив цифровізації на мовну освіту та можливості самореалізації особистості в умовах глобального інформаційного середовища; 4) виявити значення поетичного мовлення як інструменту глибокого пізнання мови та формування екзистенційних смислів; 5) обґрунтувати герменевтичний підхід до мови як до онтологічного горизонту, що визначає межі людського досвіду та самопізнання та культурної ідентичності. Результати дослідження показують, що освітнє середовище є не лише місцем передачі знань, а й простором, у якому мова набуває трансформаційної сили. Через мовну діяльність особистість осмислює світ, формує власну позицію щодо буття, розвиває здатність до критичного мислення та життєвого самовизначення.В освітньому середовищі визначається світогляд, самосвідомість та культурна ідентичність людини. Освіта є тим життєвим простором, де мова набуває не лише комунікативної функції, а й стає активним інструментом життєтворчості. З’ясовано, що саме через слово людина осмислює світ, конструює власну реальність і визначає свою позицію щодо буття. Освіта, як середовище мовного розвитку, не просто навчає, а й трансформує особистість, допомагає людині віднайти власний голос і шлях у житті. Мовна грамотність відкриває доступ до культурних досягнень, поповнень новими знаннями. Уміння орієнтуватися в сучасному інформаційному просторі наразі стає життєво важливою для критичного мислення і правильної оцінки вірогідності інформації та виваженої реакції на події, життєві ситуації. Майстерне володіння словом розширює можливості особистісної життєтворчості. Окреслено ідею стосовно інформаційних технологій, які не лише змінюють способи передачі знань, а й сприяють формуванню нових моделей мислення, розвитку мовних компетенцій та створенню унікального життєвого досвіду.
Посилання
А.Бойко. Мова як засіб трансляції цінностей і формування культурної ідентичності в освіті. Humanities Studies. 2025. Випуск 22 (99). С. 9-17.
Богданова Н.Г. Філософський зміст поняття «Життєтворчості»в сучасному науковому дискурсі, 2013. http://repo.uipa.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/3447/1/Bogdanova.pdf
Василь Стус. Серед грому і тиші, 1966. https://vasylsymonenko.org/statti/vasyl-stus-sered-gromu-i-tyshi/ (дата звернення: 18.06.2025).
Гайдеґґер М. Дорогою до мови. Пер. з нім. Володимир Кам’янець. Львів : Літопис, 2007. 232 с.
Карпець Л.А. Освітня реальність інформаційного суспільства монографія. Харків : Оберіг, 2015. 387 с.
Кассен Барбара. Більше однієї мови. Пер. з фр. С. Желдак. Київ : ДУХ І ЛІТЕРА, 2016. 64 с.
Наталя, Метеленко, Геннадій, Васильчук, Юрій, Каганов, Віталіна, Нікітенко, & Валентина, Воронкова, Формування цифрових компетентностей в контексті викладання «Цифрової гуманітаристики» Humanities studies : збірник наукових праць / гол. ред. В. Г. Воронкова. Запоріжжя : видавничий дім «Гельветика», 2023. Випуск 12 (89). С.116-126.
Сковорода Г. Трактати. Діалоги, Притчі. Переклади. Листи : Твори у 2-х томах. Київ : Наук. Думка, 1994. Т.2. 356 с.
Селігей П. Мовна свідомість: структура, типологія, виховання. Київ : Вид. дім «Києво-могилянська академія», 2012. 118 с.
Степаненко М.Д. Життєва компетентність особистості: концептуальні засади та соціальні виміри: автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.03. Харків, 2006. 19 с.
John Berger. Writing is an off-shoot of something deeper. Guardian 12 Dec 2014
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу