ВНУТРІШНЬООРГАНІЗАЦІЙНІ ЦІННОСТІ ЯК ЧИННИК ЕФЕКТИВНОСТІ МІЖКУЛЬТУРНИХ КОМУНІКАЦІЙ В ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ
DOI:
https://doi.org/10.32782/hst-2025-24-101-17Ключові слова:
міжкультурні комунікації, зовнішнє середовище, внутрішньоорганізаційні цінності, інтеркультурна філософія, транснаціональна корпорація, вербальна комунікація, невербальна комунікаціяАнотація
Стаття присвячена соціально-філософському аналізу проблеми забезпечення ефективного міжкультурного діалогу в транснаціональних корпораціях (ТНК). Метою дослідження є соціально-філософська рефлексія проблеми міжкультурної комунікації в транснаціональних економічних організаціях, і обґрунтування необхідності сприйняття та інтеріоризації співробітниками таких організацій системи внутрішньоорганізаційних цінностей, як чинника, що визначає ефективність таких комунікацій. В цьому дослідженні використано мультипарадигмальний методологічний підхід. Завдяки історико-логічному підходу вдалося простежити еволюцію процесу міжкультурних комунікацій: від асиметричних комунікацій у доінформаційну епоху до мережевих комунікацій у постіндустріальних суспільствах. Звернення до герменевтичного аналізу ідей Г. Ріккерта дозволило обґрунтувати досяжність смислової цілісності в процесі міжкультурних комунікацій. Філософська інтерпретація соціально-комунікативної методології дозволила проаналізувати діалогічний і монологічний типи соціально-комунікаційних процесів, і осмислити зміст цього процесу як смислову цілісність. В процесі дослідження встановлено, що умовою ефективного функціонування ТНК є наявність ефективної діалогічної міжкультурної комунікації, що передбачає невикривлену передачу смислу повідомлень. Досягнення цієї мети є можливим завдяки формуванню внутрішньоорганізаційної системи цінностей. Концептуальне осмислення і розробка внутрішньоорганізаційної системи цінностей передбачає раціональне формування керівництвом ТНК переліку значимих фундаментальних переконань та принципів, які визначають, як організація діє, приймає рішення та взаємодіє з навколишнім світом. Завдяки використанню сучасних управлінських технологій, первинно «штучні» внутрішньоорганізаційні цінності трансформуються в особистісні цінності, яких співробітник організації дотримується, реалізуючи свої посадові обов’язки і виконуючи свою професійну роль. Отже, функціонування сучасної організації, яка є частиною економічних процесів, і орієнтована на отримання прибутку, сьогодні відбувається в умовах з високим рівнем невизначеності. Суттєвим при цьому є вплив міжнародних факторів зовнішнього середовища.
Посилання
Анохіна Т. О. Тенденції позначення невербальних лакун у різномовних дискурсах. Філологічні трактати. 2010. №1. С. 5–11.
Артеменко М. Г. Соціокультурні виміри мотивів діяльності в корпоративній мікрокультурі. Наукові записки ХУПС. 2009. Вип. 2(33). С. 181–192.
Біблер B. C. Культура. Діалог культур. Київ : Дух і літера, 2018. 368 с.
Демерієва Ю. Ю. Науково-художня концепція діалогу культур. Мова і культура : матеріали першої міжнародної конференції. Київ : Інститут міжнародних відносин при КНУ ім. Т. Шевченко, 1992. С. 20–25.
Лем С. Сума технології. Тернопіль : Богдан, 2024. 560 с.
Почепцов Г. Г. Теорія комунікації. Київ : Видавничий центр «Київський університет», 1999. 308 с.
Ріккерт Г. Філософія життя. Київ : Ніка-Центр, 1998. 506 с.
Сорока І. Б. Транснаціональні корпорації та їхня роль у процесі активізації у процесі міжнародної інтеграції. Актуальні проблеми економіки. 2009. № 9(99). С. 33–45.
Спіжова А. В. Дефініції поняття «міжкультурна комунікація». Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 9. Сучасні тенденції розвитку мов. 2007. Вип. 1. С. 68–72.
Hall E., Trager G. Culture and Communication: A Model and an Analysis. Greenwich : University of Greenwich,1954. 206 р.
Porter R. E., Samovar L. A. Communication between Cultures. Belmont : Calif Wadsworth Pub, 1991. 330 р.
Scollon R., Scollon S. W. Intercultural Communication. Oxford : Blackwell, 1995. 271 р.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу