КІБЕРФЕМІНІЗМ: ФІЛОСОФСЬКІ РОЗДУМИ ПРО ГЕНДЕР, ТЕХНОЛОГІЇ ТА ЦИФРОВУ СУБ'ЄКТИВНІСТЬ
DOI:
https://doi.org/10.32782/hst-2025-24-101-16Ключові слова:
кіберфемінізм, фемінізм, духовність, технології, філософія, цінностіАнотація
Кіберфемінізм, що виник наприкінці 20 століття, являє собою критичне теоретичне та практичне дослідження перетину гендеру та цифрових технологій. Він ставить під сумнів як патріархальні структури, вбудовані в технологічний розвиток, так і філософські припущення, що лежать в основі відносин між людиною та машиною. Ця стаття досліджує кіберфемінізм як філософський дискурс, розглядаючи його епістемологічні, онтологічні та політичні виміри. Особлива увага приділяється напруженості між есенціалістськими та постгуманістичними інтерпретаціями кіберфемінізму, а також його наслідкам для цифрової суб'єктивності, втілення та владних відносин у кіберпросторі. Кіберфемінізм являє собою критичне перетину феміністичної філософії, технологій та цифрової культури, пропонуючи нові способи теоретизації ідентичності, втілення та влади в інформаційну епоху. Ця стаття розглядає філософські основи кіберфемінізму, простежуючи його виникнення з постмодерністської феміністичної думки та його взаємодію з питаннями технонауки, суб'єктивності та політики кіберпростору. Особлива увага приділяється тому, як кіберфеміністська теорія ставить під сумнів есенціалістські уявлення про гендер, дестабілізує традиційні дуалізми між людиною та машиною та переосмислює можливості діяльності у віртуальних середовищах. Аналізуючи внесок таких мислительок, як Донна Гаравей, та пізніший розвиток феміністичної дискусії третьої хвилі, у статті досліджується, як кіберфемінізм не лише критикує гендерні структури технологічного виробництва, але й передбачає емансипаційний потенціал у цифровій культурі. Зрештою, дослідження стверджує, що кіберфемінізм являє собою трансформаційну філософську основу для розуміння взаємопереплетення гендеру та технологій у сучасному суспільстві. Завдання дослідження: дослідити ідеї та базові основи кіберфеміністичних ідей. Зробити спробу проникнути в приховані основи цих ідей. Також зробити спробу порівняльного аналізу низки феміністичних та філософських вчень. Методологія дослідження. Викладання ідей фемінізму та кіберфемінізму є складним та багатогранним. Для аналізу цієї теми потрібен комплексний, систематичний підхід. Тому в цьому дослідженні було використано низку методів: індукцію, дедукцію, історизм та системний метод. Зв'язок з попередніми дослідженнями. Проблема кіберфемінізму цікавить велику кількість науковців. Ми знаходимо дослідницькі дані в наукових працях таких науковців, як: Шошана Зубофф, Мері Фланаган, Остін Бут, Марі Хікс та багатьох інших дослідників. Однак ця тема залишається невичерпним джерелом універсальності для нових філософських досліджень.
Посилання
Balsamo, A. (2000). Technologies of the Gendered Body: Reading Cyborg Women. Duke University Press.https://www.scribd.com/doc/263276223/BALSAMO-Anne-Technologies-of-the-Gendered-Body
Braidotti, R. (2013). The Posthuman. Polity Press.https://ageingcompanions.constantvzw.org/books/The_Posthuman_-_Rosi_Braidotti.pdf
Butler, J. (1990). Gender Trouble: Feminism and the Subversion of Identity. Routledge.https://lauragonzalez.com/TC/BUTLER_gender_trouble.pdf
Flanagan, M., & Booth, A. (2002). Reload: Rethinking Women + Cyberculture. MIT Press.https://www.scribd.com/ document/832844741/Download-Complete-Reload-Rethinking-Women-Cyberculture-Mary-Flanagan-PDF-for-All- Chapters
Fricker, M. (2007). Epistemic Injustice: Power and the Ethics of Knowing. Oxford University Press.https://circulosemiotico.wordpress.com/wp-content/uploads/2018/05/fricker-miranda-epistemic-injustice.pdf
Haraway, D. J. (1985). A Cyborg Manifesto: Science, Technology, and Socialist-Feminism in the Late Twentieth Century. Routledge.https://monoskop.org/images/4/4c/Haraway_Donna_1985_A_Manifesto_for_Cyborgs_Science_Technology_and_Socialist_Feminism_in_the_1980s.pdf
Haraway, D. J. (1988). Situated Knowledges: The Science Question in Feminism and the Privilege of Partial Perspective. Feminist Studies, 14(3), 575–599.https://philpapers.org/archive/harskt.pdf
Heywood, L., & Drake, J. (1997). Third Wave Agenda: Being Feminist, Doing Feminism. University of Minnesota Press.https://archive.org/details/thirdwaveagendab0000unse
Hicks, M. (2017). Programmed Inequality: How Britain Discarded Women Technologists and Lost Its Edge in Computing. MIT Press.https://www.erudit.org/en/journals/scientia/2019-v41-n1-scientia04318/1065969ar.pdf
Light, J. (1999). When Computers Were Women. Technology and Culture, 40(3), 455–483.https://rybn.org/human_computers/articles/when_computers_were_women.pdf
Plant, S. (1998). Zeros + Ones: Digital Women and the New Technoculture. Doubleday.https://uberty.org/wp-content/uploads/2015/02/Plant_Sadie_Zeros_and_Ones_no_OCR.pdf
VNS Matrix. (1991). A Cyberfeminist Manifesto for the 21st Century.https://vnsmatrix.net/projects/the-cyberfeminist-manifesto-for-the-21st-century
Shetterly, M. L. (2016). Hidden Figures: The American Dream and the Untold Story of the Black Women Mathematicians Who Helped Win the Space Race. William Morrow.
Snyder, R. C. (2008). What Is Third-Wave Feminism? A New Directions Essay. Signs, 34(1), 175–196.https://transreads.org/wp-content/uploads/2022/01/2022-01-13_61e085ce29781_WhatIsThirdWaveFeminismANewDirections EssayR.ClaireSnyder.pdf
Stone, A. R. (1995). The War of Desire and Technology at the Close of the Mechanical Age. MIT Press.https://monoskop.org/images/0/09/Stone_Allucquere_Rosanne_The_War_of_Desire_and_Technology_at_the_Close_of_the_Mechanical_Age_1995.pdf
Wajcman, J. (2004). TechnoFeminism. Polity Press.https://monoskop.org/images/a/ae/Wajcman_Judy_
TechnoFeminism_2004.pdf
Walker, R. (1995). To Be Real: Telling the Truth and Changing the Face of Feminism. Anchor Books.https://archive.org/details/toberealtelling00walk
Wilding, F. (1998). Where is the Feminism in Cyberfeminism? n.paradoxa: International Feminist Art Journal, 2, 6–13.https://www.ktpress.co.uk/pdf/vol2_npara_6_13_wilding.pdf
Zuboff, S. (2019). The Age of Surveillance Capitalism. PublicAffairs.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу