ФАКТОРИ ДОВІРИ ДО ІНФОРМАЦІЇ В СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ
DOI:
https://doi.org/10.32782/hst-2025-24-101-14Ключові слова:
довіра, інформація, інформаційне суспільство, інформаційний простір, факторАнотація
У статті розглянуто чинники формування довіри до інформації як інструмент запобігання злочинному впливу та механізм раціонального осмислення повідомлень, який дозволяє сформувати об’єктивне уявлення щодо процесів дійсності. Проаналізовано класичні роботи, які стосуються довіри в соціальних роботах: Ф. Тьоніса, Ф. Фукуями, П. Штомпки, Т. Лукмана. Дослідження довіри до інформації зосереджується на розумінні того, як встановлюється довіра, її компонентів та впливу на сприйняття інформації. Це є об’єктом дослідження для таких галузей, як передача даних, інформаційні технології та епістемологія, забезпечуючи основу для сприяння довірі в інформаційному суспільстві. Довіра у класичних філософських роботах розглядається як інструмент формування та укріплення соціальних зв’язків, згуртованості та стійкості суспільства в цілому. Визначено, що ключовими факторами довіри до інформації є достовірність самого джерела інформації, сприйняття контенту користувачами, репутація джерела, якість інформації та перевірка фактів, сенсаційність та «передача» довіри.Додатковими факторами виступають сприйняття достовірності джерел інформації та політичні вподобання осіб, сформований науковий консенсус щодо тлумачення певних фактів та процесів, рівень медіаграмотності, двонаправлена комунікація. Сучасні теоретичні підходи до природи довіри до інформації представлені теорією епістемічної довіри, яка ґрунтується на вірі, комунікації, надійності та впевненості; теорії електронної довіри, що розкриває специфіку формування довіри у цифровому середовищі та теорією швидкої довіри, яка відзначається позараціональним впливом. Виявлено, що довіра в інформаційних технологіях є багатогранною і динамічною, включаючи когнітивні, афективні та інституційні компоненти. Довіра до інформації виступає як багатофакторний процес, що залежить від індивідуальних знань, критичного мислення, контексту інформації та медіаграмотності. Проведене авторське дослідження серед молоді міста Запоріжжя підтверджує, що формування довіри відбувається на основі поєднання раціональних оцінок і соціально-культурних чинників.
Посилання
У 2024 році кількість кібератак на Україну зросла на 70%. URL: https://imi.org.ua/news/u-2024-rotsi-kilkist-kiberatak-na-ukrayinu-zrosla-na-70-i65931
Mccraw B. W. The Nature of Epistemic Trust. Social Epistemology. 2015. Iss. 29(4), P. 413-430.
Keren A. Trust and Belief. The Routledge Handbook of Trust and Philosophy. Routledge, 2020. Р. 109-120.
Elhamdadi H., Gaba A., Xiong C., Kim Y.-S. How Do We Measure Trust in Visual Data Communication? 2022 IEEE Evaluation and Beyond – Methodological Approaches for Visualization (BELIV) –17-17 October 2022. Oklahoma City, OK, USA, 2022. P. 85-92.
Taddeo M. Defining Trust and E-Trust. International Journal of Technology and Human Interaction. 2009. Iss. 5(2). P. 23-35.
Lacity M. C., Steelman Z. R., Schuetz S. W., Kuai L. IT’s a matter of trust: Literature reviews and analyses of human trust in information technology. Journal of Information Technology. 2024. Retrieved from: https://journals.sagepub.com/doi/10.1177/02683962231226397
Xu G., Feng Z., Wu H., Zhao D. Swift Trust in a Virtual Temporary System: A Model Based on the Dempster-Shafer Theory of Belief Functions. International Journal of Electronic Commerce. 2007. Vol. 12, No. 1. P. 93-126.
Chryssochoidis G., Strada A., Krystallis A. Public trust in institutions and information sources regarding risk management and communication: towards integrating extant knowledge. Journal of Risk Research. 2009. Vol. 12, No. 2. P. 137-185.
Siegrist M., Gutscher H., Earle T. C. Perception of risk: the influence of general trust, and general confidence. Journal of Risk Research. 2005. Vol. 8, No. 2. P. 145-156.
Тьоніс Ф. Спільнота та суспільство: основні поняття чистої соціології. Київ : Дух і літера, 2005. 262 с.
Fukuyama F. Trust: The Social Virtues and the Creation of Prosperity. New York : Free Press, 1995. 447 p.
Штомпка П. Соціологія. Аналіз суспільства. Львів : Колір ПРО, 2020. 800 с.
Luhmann N. Trust and Power. Chichester; New York; Brisbane; Toronto : John Wiley & Sons Inc., 1982. 224 p.
Sanna G. A., Lagnado D. Belief updating in the face of misinformation: The role of source reliability. Cognition. 2025. Vol. 258. 106090.
Sterrett D., Malato D., Benz J., Kantor L., Tompson T., Rosenstiel T., Sonderman J., Loker K. Who Shared It?: Deciding What News to Trust on Social Media. Digital Journalism. 2019. Vol. 7, No. 6. P. 783-801.
Hamid R. S., Anwar S. M., Hartati A., Abror A. The role of social media in the political involvement of millennials. Spanish Journal of Marketing – ESIC. 2022. Vol. 26, No. 1. P. 61-79.
Khan J., Lee S. Implicit User Trust Modeling Based on User Attributes and Behavior in Online Social Networks. IEEE Access. 2019. Vol. 7. P. 142826–142842.
Mehta A. M., Newton J., Bruns A. Trust, but verify: social media models for disaster management. Disasters. 2016. Vol. 41, No. 3. P. 549-565.
Roy A., Huh J., Pfeuffer A., Srivastava J. Development of Trust Scores in Social Media (TSM) Algorithm and Application to Advertising Practice and Research. Journal of Advertising. 2017. Vol. 46, No. 2. P. 269-282.
Pelau C., Pop M.-I., Sanda G., Stanescu M. The Breaking News Effect and Its Impact on the Credibility and Trust in Information Posted on Social Media. Electronics. 2023. Vol. 12, No. 2, P. 423.
Ye Y. Correlates of Consumer Trust in Online Health Information: Findings From the Health Information National Trends Survey. Journal of Health Communication. 2010. Vol. 16, No. 1. P. 34-49.
Johnson V., Butterfuss R., Harsch R., Kendeou P. Patterns of belief and trust in climate change information. Journal of Research in Science Teaching. 2024. Vol. 62, No. 3. P. 655-683.
Lewandowsky S., Gignac G. E., Vaughan S. The pivotal role of perceived scientific consensus in acceptance of science // Nature Climate Change. 2012. Vol. 3, No. 4. P. 399-404.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу