ПРОБЛЕМА САМОСТІ: «Я» ЯК БАГАТОСТРУКТУРНИЙ ФЕНОМЕН

Анотація

Розглядається проблема самості у філософських та наукових концепціях – дуалізм, панпсихізм, ілюзіонізм, фізикалізм, квантова теорія тощо. Методологічною оcновою статті є порівняльний аналіз філософських і наукових підходів. Використано метод порівняльного аналізу (філософських концепцій Р. Декарта, Д. Локка, Ж.-П. Сартра із сучасними науковими підходами, зокрема А. Дамазіо, Д. Деннета, Г. Нортгоффа). Аналізуються дані з нейронаук для підтвердження або спростування цих теорій; здійснене узагальнення – інтеграцію різних ідей у гіпотезу, що поєднує нейробіологічні, психологічні та філософські аспекти. На основі аналізу класичних та сучасних ідей стосовно пояснення виникнення самості обгрунтовується, що «Я» є багаторівневою структурою, яка постає на перетині нейронних процесів, соціального досвіду, емоційно-вольових процесів, наративної саморефлексії, сенсопризначення. Така позиція включає філософські підходи, зокрема, підкреслюється роль волі (Ж.-П.Сартр), пам’яті (Дж.Локк), дані наукових досліджень, які виходять за рамки матеріалістичних пояснень самості та показують актуальність традиційного дуалістичного трактування проблеми, де основою ідентичності «Я» є душа як основа для свідомості, інтелекту та волі. З’ясовано, що воля є однією з головних властивостей самості: вона виступає внутрішньою силою, яка формує та зберігає її цілісність об'єднуючи тілесний та соціальний досвід, пам’ять і розум завдяки чому «Я» є не фіксованим й формується у вільних актах та усвідомлених виборах. Висновок. Проблема самості належить до наукових питань, які не мають однозначного тлумачення, тому її слід розглядати з урахуванням різних підходів і концепцій. Аналіз філософсько-наукових концепцій показує, що самість є багаторівневим феноменом, який охоплює нейрофізіологічну основу, емоційне опрацювання досвіду, наративну саморефлексію, мислення, волю, пошук сенсу й водночас є проявом душі, що розглядається як фундаментальної підстави самості. Такий підхід потребує подальших наукових досліджень, їх ретельного аналізу та розробки більш удосконалених теорій.