МОДАЛЬНА ВЛАДА У КОНТЕКСТІ ПЕРФОРМАТИВНОСТІ У ФІЛОСОФІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/hst-2025-24-101-09Ключові слова:
модальна влада, ситуація (пост)істини, біополітика, індивід, населення, дискурс, перформативний поворот, перформативністьАнотація
Актуальність. У статті аналізується модальна влада як специфічний владний режим, яка нормує, що є допустимим і необхідним. Основною функцією модальної влади є встановлення контролю над «ситуацією істинності», що передбачає вплив не лише на поведінку та вчинки індивідів, а й визначає їхню активність у соціально-політичному полі. Виходячи з критики класичних моделей влади, автор зосереджується на тих формах впливу, які спрямовані не лише на контроль над діями індивідів, а й на продукування модальних структур – можливостей, зобов’язань, заборон і потенційностей. Перформативність розглядається як один із центральних механізмів модалізації індивідів, завдяки якому легітимізуються рамки допустимого та неприпустимого. Це дозволяє модальній владі формувати горизонти мислення та буття індивідів, що забезпечує закріплення й розширення владних режимів, переводячи їх із соціального поля потенційного в соціальну реальність. Метою статті є дослідження диспозитивів модальної влади, які базуються на перформативних мовних актах, що формують рамки можливого/ неможливого, необхідного/бажаного, і які визначають сприйняття індивідами соціальної реальності та самих себе. Методологія дослідження базується на компаративному аналізі, філософській герменевтиці та феномено-логічному методі. Результати досліджень. Розгляд модальної влади у світлі перформативних мовних дій дає змогу реконструювати більш тонку та непомітну форму впливу, яка не оперує прямими заборонами чи безпосереднім насильством, а конструює саму структуру можливого, як управління модальностями людського буття.Досліджено перформативність як домінуючий фактор модальної влади. Це дозволяє інтерпретувати владу не як зовнішній примус, а як результативну й конститутивну силу, що завжди має безпосереднього та масового адресата. Відтак, модальна влада вбудовується в онтологію суб’єкта. Проведений аналіз дозволяє розглядати перформативність як своєрідний вид модального примусу, що виходить за межі звичних дискурсів влади. Саме через таку дослідницьку оптику у подальших дослідженнях можна переосмислити багато політичних і соціальних конфліктів у суспільстві, акти виключення індивідів, а також стратегії супротиву й трансгресії. А також, дослідити перформативність як інструмент опору та вислизання індивідів від владних режимів та розглянути концепт «алгоритмічної модальності». Ця концептуалізація відкриває новий погляд на формування сучасної суб’єктності.
Посилання
Agamben, G. (2005). The Time That Remains: A Commentary on the Letter to the Romans. Stanford University Press. 216 p.
Agamben, G. (2010). The sacrament of language: An archaeology of the oath. Stanford, California: Stanford «University Press and Polity Press. 79.
Agamben, G. (2011). The Kingdom and the Glory: For a Theological Genealogy of Economy and Government. (L. Chiesa & M. Mandarini, Trans.). Stanford University Press. 328.
Agamben, G. (2013). Opus Dei: An Archaeology of Duty (A. Kotsko, Trans.). Stanford, CA: Stanford University Press. 164. https://doi.org/10.1515/9780804788564
Agamben, G. (2019). What is a command? In Creation and Anarchy: The Work of Art and the Religion of Capitalism (pp. 51–65). Stanford University Press. https://doi.org/10.1515/9781503609273-005
Austin, John L. (1975). How to Do Things with Words: Second Edition (The William James Lectures). Harvard University Press. 192.
Austin, John L. (1990). Philosophical Papers. Clarendon Press. 320.
Bachmann-Medick, D. (2016). Cultural Turns: New Orientations in the Study of Culture. Berlin, Boston: De Gruyter. 311. https://doi.org/10.1515/9783110402988
Butler, Judith. (1997А). The Psychic Life of Power: Theories in Subjection. Stanford University Press. 230.
Butler, J. (1997В). Excitable Speech: A Politics of the Performative. New York; London: Routledge. 185.
Butler, J. (1999). Gender Trouble. Feminism and the Subversion of Identity. New York and London: Routledge. 221.
Butler, J. (2015). Notes Toward a Performative Theory of Assembly. Harvard University Press. 248.
Butler, J. (2020). The Force of Nonviolence: An Ethico-Political Bind. Verso Books. 224.
Benveniste, E. (1966). Problemes de linguistique generale, 1. Paris: Gallimard. 636.
Dean, M. (2010). Governmentality: Power and Rule in Modern Society (2nd ed.). London, UK: SAGE Publications. 294.
Deleuze, Gilles., & Guattari, Félix. (1980). Mille plateaux. Capitalisme et schizophrénie 2. LES ÉDITIONS DE MINUIT. 648.
Deleuze, Gilles. (1995) Negotiations: 1972-1990 (European Perspectives: a Series in Social Thought & Cultural Ctiticism). Columbia Univ Pr. 221.
Derrida J. (2002). Declarations of Independence // Derrida J. Negotiations: interventions and interiews, 1971–2001. Stanford: Stanford University Press. рр. 46–54.
Fischer-Lichte, E. (2004). Ästhetik des Performativen. Suhrkamp Verlag. 376.
Foucault, M. (1969). L'archéologie du savoir. Paris: Gallimard. 275.
Foucault, M. (1976). La Volonté de savoir. Histoire de la sexualité, Tome 1. Paris, France: Éditions Gallimard. 211.
Foucault (2004А). La Naissance de la biopolitique. Cours au Collège de France (1978- 1979). Eds. Bertani, M. & Fontana, A. Gallimard; Paris: Seuil. 368 p.
Foucault, M. (2004В). Sécurité, Territoire, Population. Cours au College de France (1977-1978). Eds. Bertani, M. & Fontana, A. Gallimard; Paris: Seuil. 456 p.
Fuller, S. (2018) Post-Truth. Knowledge as a Power Game. London; New York: Anthem Press. 368.
Fuller, S. (2020). A Player's Guide to the Post-Truth Condition: The Name of the Game (Key Issues in Modern Sociology). Anthem Press. 140 p.
Gumbrecht, H.-U. (2004). Produktion von Präsenz: Was nicht gesagt werden kann. Suhrkamp Verlag.
Hardt, M., & Negri, A. (2012). Subjective figures of the crisis. In Declaration (Chapter 1). New York, NY: Argo Navis.
Joas, H. (1992). Die Kreativität des Handelns. Suhrkamp Verlag. 415.
Nancy, Jean-Luc. (2000). Corpus. METAILIE. 140.
Pareto, V. (1984) Powers Ch. H. The Life and Times of Vilfredo Pareto // Introduction to the Transformation of Democracy. New Brunswick. 156.
Searle, J.R. (1970). Speech Acts: An Essay in the Philosophy of Language. Cambridge: Cambridge University Press. 166.
Wulf, Christoph. (2004). Anthropologie: Geschichte – Kultur – Philosophie. Rowohlt Taschenbuch. 288.
Wulf, C. (2005). Zur Genese des Sozialen: Mimesis, Performativität, Ritual. Transcript Verlag. 178.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу
