ГІБРИДНА ПРАВОВА ОНТОЛОГІЯ В ЕПОХУ СМАРТ-КОНТРАКТІВ: ПРАКТИЧНО-ФІЛОСОФСЬКЕ ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА СПРАВЕДЛИВОСТІ

Анотація

У роботі досліджується трансформація правових концепцій в епоху смарт-контрактів, акцентуючи увагу на переосмисленні відповідальності та справедливості в гібридній правовій онтології. Метою статті є розвиток концептуальних засад гібридної правової онтології для аналізу трансформації відповідальності та справедливості в контексті смарт-контрактів, спрямований на осмислення якісно нових форм правової реальності, що виникають на перетині людського та алгоритмічного начал. У роботі використано міждисциплінарний підхід, що інтегрує філософсько-правовий аналіз з елементами системної теорії, критичної теорії алгоритмів і постфеноменологічного дослідження технології. Методологічну основу складають концепції правового плюралізму, теорії агентності та підходи аналітичної філософії права до проблем відповідальності. Обґрунтовано, що смарт-контракти створюють гібридну правову онтологію, де традиційні категорії індивідуальної відповідальності замінюються розподіленими формами агентності. Виявлено фундаментальну суперечність між алгоритмічною логікою процедурної справедливості та людськими потребами в субстантивній справедливості. Встановлено, що відновне правосуддя виявляється несумісним з детермінованим виконанням смарт-контрактів. Отримала подальший розвиток концептуалізація феномену правового плюралізму в блокчейн-екосистемах через співіснування різних нормативних порядків. Результати дослідження розвивають філософсько-правову теорію цифрової епохи через концептуалізацію гібридної онтології як нової форми правового буття, що збагачує розуміння агентності, відповідальності та справедливості в умовах людино-машинної взаємодії. Отримані результати створюють теоретичні підстави для розробки нових регулятивних механізмів, що враховують розподілену природу відповідальності в блокчейн-системах, формування етичних принципів проєктування справедливих алгоритмічних систем і створення гібридних інститутів правосуддя. Запропоновано концептуальне бачення гібридної правової онтології як теоретичної рамки для аналізу якісно нових правових феноменів. Обґрунтовано поняття розподіленої агентності для опису колективної відповідальності в децентралізованих системах. Запропоновано підхід до розуміння алгоритмічної справедливості через призму обмежень формальних систем. Потрібна розробка конкретних механізмів операціоналізації гібридної правової онтології в регулятивній практиці, створення нових інституційних форм для реалізації розподіленої відповідальності та дослідження можливостей інтеграції відновного правосуддя в алгоритмічні системи.