ГІБРИДНА ПРАВОВА ОНТОЛОГІЯ В ЕПОХУ СМАРТ-КОНТРАКТІВ: ПРАКТИЧНО-ФІЛОСОФСЬКЕ ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА СПРАВЕДЛИВОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/hst-2025-24-101-08Ключові слова:
правова онтологія, філософія права, блокчейн, розподілена відповідальність, алгоритмічна справедливість, управління ризиками, децентралізоване управління, культура управлінняАнотація
У роботі досліджується трансформація правових концепцій в епоху смарт-контрактів, акцентуючи увагу на переосмисленні відповідальності та справедливості в гібридній правовій онтології. Метою статті є розвиток концептуальних засад гібридної правової онтології для аналізу трансформації відповідальності та справедливості в контексті смарт-контрактів, спрямований на осмислення якісно нових форм правової реальності, що виникають на перетині людського та алгоритмічного начал. У роботі використано міждисциплінарний підхід, що інтегрує філософсько-правовий аналіз з елементами системної теорії, критичної теорії алгоритмів і постфеноменологічного дослідження технології. Методологічну основу складають концепції правового плюралізму, теорії агентності та підходи аналітичної філософії права до проблем відповідальності. Обґрунтовано, що смарт-контракти створюють гібридну правову онтологію, де традиційні категорії індивідуальної відповідальності замінюються розподіленими формами агентності. Виявлено фундаментальну суперечність між алгоритмічною логікою процедурної справедливості та людськими потребами в субстантивній справедливості. Встановлено, що відновне правосуддя виявляється несумісним з детермінованим виконанням смарт-контрактів. Отримала подальший розвиток концептуалізація феномену правового плюралізму в блокчейн-екосистемах через співіснування різних нормативних порядків. Результати дослідження розвивають філософсько-правову теорію цифрової епохи через концептуалізацію гібридної онтології як нової форми правового буття, що збагачує розуміння агентності, відповідальності та справедливості в умовах людино-машинної взаємодії. Отримані результати створюють теоретичні підстави для розробки нових регулятивних механізмів, що враховують розподілену природу відповідальності в блокчейн-системах, формування етичних принципів проєктування справедливих алгоритмічних систем і створення гібридних інститутів правосуддя. Запропоновано концептуальне бачення гібридної правової онтології як теоретичної рамки для аналізу якісно нових правових феноменів. Обґрунтовано поняття розподіленої агентності для опису колективної відповідальності в децентралізованих системах. Запропоновано підхід до розуміння алгоритмічної справедливості через призму обмежень формальних систем. Потрібна розробка конкретних механізмів операціоналізації гібридної правової онтології в регулятивній практиці, створення нових інституційних форм для реалізації розподіленої відповідальності та дослідження можливостей інтеграції відновного правосуддя в алгоритмічні системи.
Посилання
Aristotle. Nicomachean Ethics. (T. Irwin, Trans.; Third edition). Indianapolis: Hackett Publishing, 2019. 444 p.
Arrow K. J. Social Choice and Individual Values (3rd ed). New Haven: Yale University Press, 2012. 124 p.
Barad K. Meeting the Universe Halfway: Quantum Physics and the Entanglement of Matter and Meaning. Durham:
Duke University Press, 2007. 524 p. https://doi.org/10.2307/j.ctv12101zq
Cohen J. E. Between Truth and Power: The Legal Constructions of Informational Capitalism. New York: Oxford University Press, 2019. 366 p.
De Filippi P., Wright A. Blockchain and the Law: The Rule of Code. Cambridge: Harvard University Press., 2018. 300 p.
De Filippi P., Reijers W., Mannan M. Blockchain Governance. Cambridge: The MIT Press., 2024. 226 p.
Gödel K. Über formal unentscheidbare Sätze der Principia Mathematica und verwandter Systeme I. Monatshefte für
Mathematik und Physik. 1931. Vol. 38, № 1. P. 173-198. doi: https://doi.org/10.1007/BF01700692.
Harvey C. R., Ramachandran A., Santoro J. DeFi and the Future of Finance. Hoboken: John Wiley & Sons, 2021. 208 p.
Hudoshnyk O., Krupskyi O. P. Science and comics: from popularization to the discipline of Comics Studies. History of Science and Technology. 2022. Vol. 12, № 2. P. 210-230. doi: https://doi.org/10.32703/2415-7422-2022-12-2-210-230
Jonas H. The Imperative of Responsibility: In Search of an Ethics for the Technological Age. Chicago: University of Chicago Press, 1984. 263 p.
Lemley M. A., Casey B. Remedies for Robots. The University of Chicago Law Review. 2019. Vol. 86, № 5. P. 1311-1396. doi: https://www.jstor.org/stable/26747441
Luhmann N. The Autopoiesis of Social Systems. Sociocybernetics Paradoxe / eds. F. Geyger, J. van der Zowen. Thousand Oaks: Sage, 1986. P. 172-192.
Nissenbaum H. Accountability in a Computerized Society. Science and Engineering Ethics. 1996. Vol. 2, № 1. P. 25-42. doi: https://doi.org/10.1007/BF02639315
Pasquale F. The Black Box Society: The Secret Algorithms that Control Money and Information. Cambridge: Harvard University Press, 2015. 311 p.
Pavlov R., Zarutska O., Pavlova T., Grynko T., Levkovich O., Hordieieva-Herasymova L. Blockchain as a Management Technology: Institutionalization of Crypto-Assets and Transformation of Entrepreneurial Models Using the Example of Ethereum. Financial and Credit Activity Problems of Theory and Practice. 2024. Vol. 6, № 59. P. 151-166. doi: https://doi.org/10.55643/fcaptp.6.59.2024.4529
Павлова Т., Павлов Р. Онтологія цифрових об’єктів і технологічна нормативність: нові перспективи для цифрової етики. Epistemological Studies in Philosophy, Social and Political Sciences. 2024. Vol. 7, № 1. P. 86-96. doi: https://doi.org/10.15421/342419
Павлова Т., Павлов Р. Етика by design та переосмислення суб'єкт-об'єктних відносин у цифрову епоху. Epistemological Studies in Philosophy, Social and Political Sciences. 2024. Vol. 7, № 2. P. 88-99. doi: https://doi.org/10.15421/342447
Rawls J. A Theory of Justice (Rev. ed). Cambridge: Harvard University Press, 1971. 986 p.
Teubner G. Digital Personhood? The Status of Autonomous Software Agents in Private Law. Ancilla Iuris. 2018. 35-78. URL: https://www.anci.ch/articles/Ancilla2018_Teubner_35.pdf
Werbach K., Cornell N. Contracts Ex Machina. Duke Law Journal. 2017. Vol. 67, № 2. P. 313-382.
Wittgenstein L. Philosophical Investigations (4th ed., P. M. S. Hacker & J. Schulte, Trans.). Oxford: Wiley-Blackwell, 2009. 321 p.
Yeung K. Algorithmic Regulation: A Critical Interrogation. Regulation & Governance. 2018. Vol. 12, № 4. P. 505-523. doi: https://doi.org/10.1111/rego.12158
Zehr H., Amstutz L. S., MacRae A., Pranis K. The Big Book of Restorative Justice: Four Classic Justice & Peacebuilding Books in One Volume (Revised and Updated). New York: Good Books, 2022, 358 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу