ФЕНОМЕНОЛОГІЯ РУХУ: ВІД ТЕОРІЇ МОРІСА МЕРЛО-ПОНТІ ДО ТЕАТРАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ ЖАКА ЛЕКОКА
DOI:
https://doi.org/10.32782/hst-2025-24-101-07Ключові слова:
тіло, рух, феноменологія, Моріс Мерло-Понті, Жак Лекок, театр, тілесність, сприйняття, абстрактний рух, конкретний рухАнотація
У статті досліджено феноменологічну концепцію тіла Моріса Мерло-Понті як необхідну умову людського досвіду, зосереджуючись на амбівалентній природі тіла як суб'єкта (Leib) та об'єкта (Körper). Наукова проблема полягає у відсутності системного аналізу, що поєднує філософську теорію Мерло-Понті з театральною практикою Жака Лекока. Метою є доведення їх глибинної структурної спорідненості через аналіз концепції руху. Методологія ґрунтується на міждисциплінарному підході, що поєднує феноменологічний, герменевтичний та компаративістський методи. Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше продемонстровано, як практичні принципи Лекока – ундуляція, зворотна ундуляція та розкриття, а також використання нейтральної маски – є практичним втіленням та підтвердженням теорії Мерло-Понті про конкретний та абстрактний рух. Результати показують, що рух є не просто фізичним переміщенням, а інтенціональним актом. Методи Лекока розглядаються як інструменти «практичної феноменології», де нейтральна маска функціонує як театральне epoché, що змушує актора до творчого абстрактного руху. Практичне значення полягає у збагаченні театральної педагогіки філософським обґрунтуванням та наданні філософії емпіричного матеріалу для осмислення тілесності. Отже, театр є простором, у якому взаємодія абстрактного і конкретного рухів стає особливо очевидною. Конкретний рух як безпосередня взаємодія зі світом і абстрактний рух як створення нових світів показують горизонт можливостей досвіду, який може переживати тіло і брати участь у створенні нових його форм. Особливий інтерес становить аналіз позиційності в театральному просторі через призму феноменології Мерло-Понті. Перспективи подальших досліджень полягають у розширенні цього підходу на інші театральні системи ХХ століття, які також ставили тіло в центр своєї уваги (наприклад, Єжи Гротовського, Еудженіо Барби). Крім того, цікавим напрямом є застосування феноменологічного аналізу руху до сучасних перформативних практик, танцювального театру та цифрового мистецтва, де проблема тілесності та її репрезентації набуває нових, ще більш складних вимірів.
Посилання
Гусерль Е. Ідеї чистої феноменології і феноменологічної філософії: Книга перша. Загальний вступ до чистої феноменології / пер. з нім. і коментарі В. Кебуладзе. Харків : Фоліо, 2020. 348 с.
Гусерль Е. Картезіанські медитації. Вступ до феноменології / пер. з нім. А. Вахтель. Київ : Темпора, 2021. 304 с.
Герц І. І., Ніколаї Г. Ю. Тілесність як концепт виразності в музичному та хореографічному мистецтві. Південноукраїнські мистецькі студії. 2024. № 3. С. 89–95.
Мерло-Понті М. Феноменологія сприйняття / пер. з фр. О. Йосипенко, С. Йосипенка. Київ : Український Центр духовної культури, 2001. 552 с.
Починок І. Б., Григорків-Коротчук І. Р. Феномен тілесності в контексті філософського дискурсу. Перспективи : соціально-політичний журнал. 2024. № 2. С. 37–45.
Філософський енциклопедичний словник / гол. ред. В. І. Шинкарук ; НАН України, Інститут філософії імені Г. С. Сковороди. Київ : Абрис, 2002. 742 с.
Шпітун І. І. Історико-філософське обґрунтування концепту «тілесність»: від античності до сьогодення. Перспективи : соціально-політичний журнал. 2023. № 4. С. 104–123.
Bachelard G. La Poétique de l'espace. Paris : Presses Universitaires de France, 1957. 214 p.
Heidegger M. Sein und Zeit. 11. Auflage. Tübingen : Niemeyer, 1967. 437 S.
Husserl E. Ideen zu einer reinen Phänomenologie und phänomenologischen Philosophie. Zweites Buch: Phänomenologische Untersuchungen zur Konstitution / Hrsg. von M. Biemel. Den Haag : Martinus Nijhoff, 1952. 462 S. (Husserliana: Edmund Husserl – Gesammelte Werke, Bd. IV).
Husserl E. Logische Untersuchungen. Erster Teil: Prolegomena zur reinen Logik. Halle : Max Niemeyer, 1900. 258 S.
Lecoq J. The Moving Body (Le Corps Poétique): Teaching Creative Theatre / J. Lecoq, J-G. Carasso, J. Bradby. London ; New York : Routledge, 2002. 128 p.
Pollard C. Merleau-Ponty and Embodied Cognitive Science : PhD Thesis / C. Pollard. Geelong : Deakin University, 2018. 296 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Подаючи текст статті до редакції, автор погоджується з тим, що авторські права на статтю переходять до видавця, при умові, якщо стаття приймається до публікації. Авторські права включають ексклюзивні права на копіювання, розповсюдження і переклад статті.
Автор зобов’язаний:
- нести відповідальність за достовірність представленої інформації та оригінальність поданих матеріалів своєї роботи до друку;
- зберігати за собою всі авторські права і одночасно надавати збірнику наукових праць право першої публікації, що дозволяє розповсюджувати даний матеріал з підтвердженням авторства і первинності публікації у даному збірнику;
- відмова в публікації не обов’язково супроводжується роз’ясненням причини і не може вважатися негативним висновком відносно наукової і практичної цінності роботи.
Автори зберігають за собою авторські права на роботу і представляють збірнику наукових праць право першої публікації роботи, що дозволяє іншим розповсюджувати дану роботу з обов’язковим збереженням посилань на авторів оригінальної праці і оригінальну публікацію у даному збірнику.
Автори зберігають за собою право заключати окремі контрактні домовленості, що стосуються не-ексклюзивного розповсюдження версії роботи в опублікованому вигляді (наприклад, розміщення її в книгосховищі академії, публікацію в монографії), з посиланням на оригінальну публікацію в збірнику наукових праць.
Автори мають право розміщати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в книгосховищі академії чи на персональному сайті) до і під часу розгляду її в даному збірнику наукових праць, так як це може привести до продуктивного обговорення її даним збірником і великої кількості посилань на дану роботу