ЕФЕКТИ, ЩО ОРІЄНТУЮТЬ ПОВЕДІНКУ ПІД ЧАС ПЕРЕГОВОРІВ З КОНФЛІКТУ: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ, СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ ТА ПСИХОСЕМАНТИЧНИЙ АНАЛІЗ

Анотація

У статті подано соціально-філософський аналіз феномену ефектів, що орієнтують поведінку у переговорах у соціокультурному та психосемантичному вимірах. Незважаючи на інтенсивний розвиток теорії та практики переговорів, сучасний науковий дискурс демонструє відсутність комплексної концептуальної моделі, здатної інтегрувати численні виміри цього явища в цілісну аналітичну структуру. По-перше, залишається брак систематичного пояснення взаємодії між раціональними та ірраціональними компонентами поведінки учасників переговорів. Більшість існуючих досліджень наголошують на раціонально-інструментальних підходах, які передбачають лінійний причинно-наслідковий зв'язок між стратегіями, тактикою та результатами. Однак емоційно-мотиваційні, імпульсивні та підсвідомі аспекти поведінки часто залишаються маргінальними або розглядаються фрагментарно.Цей вузький фокус значно обмежує аналітичний потенціал досліджень, особливо враховуючи те, що в реальних переговорах ірраціональні фактори часто формують хід та динаміку взаємодії. Виокремлено п’ять ефектів – імпульс, амбіція, перемога, результат і стосунки, – які виступають прихованими регуляторами динаміки взаємодії та можуть формувати як конструктивні, так і деструктивні сценарії. Сучасні наукові дослідження оновлюють холістичні моделі, релевантні до нових умов реального світу, здатні інтегрувати раціональні й ірраціональні чинники, психосемантичний профіль ефектів і соціокультурну варіативність. Запропоновано методологічну рамку, що об’єднує соціально-філософський, соціокультурний і топологічний підходи до вивчення меж раціональності, структури ефектів та їхнього впливу на результативність переговорів. Показано, що рефлексивне та культурно чутливе управління ефектами знижує ризик ескалації конфлікту й підвищує стабільність домовленостей. Окреслено напрями подальших досліджень, зокрема розробку діагностичних інструментів і моделей партисипативного управління ефектами у складних переговорних процесах. Аналіз підтверджує, що вплив імпульсу, амбіцій, перемоги, результату та стосунків становить більше, ніж просто емоційний фон переговорів – вони виступають ключовими регуляторами їхньої динаміки. Ці ефекти впливають на моделі взаємодії, стратегічний вибір, розвиток комунікації, а також якість і довговічність досягнутих угод.