РОЗУМНЕ МІСТО ЯК ФІЛОСОФСЬКИЙ ФЕНОМЕН

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/hst-2025-24-101-03

Ключові слова:

розумне місто, smart city, філософія міста, Європа, Україна, Аристотель, Сковорода, Арендт, Габермас, урбанізм, свобода, відповідальність

Анотація

У статті здійснено філософсько-культурологічний аналіз феномену «розумного міста» як багатовимірного явища, що виходить за межі технічних та інфраструктурних проєктів і постає як простір свободи, відповідальності та співбуття. Показано, що smart city у сучасному світі функціонує не лише як інструмент цифровізації та оптимізації міських процесів, а як лабораторія нових соціальних практик, моральних орієнтацій і культурних смислів. Розглянуто класичну традицію осмислення міста: від античного polis, який у Аристотеля був формою реалізації людської природи як істоти політичної та етичної, до української філософської думки Григорія Сковороди, що підкреслює значення «сродної праці» та внутрішньої гармонії як засад колективного життя. У статті показано, що ідея smart city втілює цю спадкоємність, пропонуючи сучасний простір для реалізації екзистенційного й етичного виміру людського буття. Особливу увагу приділено європейським моделям smart city (Барселона, Копенгаген, Відень), які інтерпретуються крізь призму ідей Ганни Арендт про «простір появи» та Юрґена Габермаса про «публічну сферу». Наголошено, що смарт-урбанізм у Європі є не лише технічною стратегією, а й філософією співжиття, де технології стають інструментом комунікативної раціональності, соціальної справедливості та екологічної відповідальності. Підкреслено, що в європейському контексті «розумність» міста визначається мірою справедливості, інклюзії та здатністю підтримувати гідність людини, а не лише кількістю сенсорів чи алгоритмів. У роботі виявлено відмінності між європейським і українським дискурсами smart city. Якщо європейська модель ґрунтується на тривалій традиції міста як простору сталості та громадянської етики, то українська концепція перебуває на етапі пошуку власного ціннісного коду. Для України smart city постає не лише як інструмент модернізації та цифрової інтеграції у європейський простір, але й як екзистенційна відповідь на виклики війни, глобалізації та трансформаційного суспільства. У цьому сенсі український досвід може набути універсального значення, демонструючи, що смарт-урбанізм не зводиться до технічної ефективності, а є боротьбою за гідність, свободу й творення нових форм співбуття.Таким чином, стаття показує, що «розумне місто» слід розуміти як філософський феномен, у якому переплітаються технологія, культура, етика та історична пам’ять. Його майбутнє визначатиметься не лише технічним прогресом, а насамперед тим, наскільки міський простір здатен бути середовищем для автентичного існування, етичної взаємодії та розвитку людських чеснот.

Посилання

Аристотель. Політика / Пер. з давньогр. Київ: Основи, 2000. 280 с.

Сковорода Г. Повне зібрання творів: У 2 т. Київ: Наукова думка, 1973. Т. 1.– 532 с.

Graham, S., Marvin, S. Splintering Urbanism: Networked Infrastructures, Technological Mobilities and the Urban Condition. London: Routledge, 2001.

Hollands, R. G. Will the real smart city please stand up? City. 2008. Vol. 12(3). P. 303–320.

Townsend, A. M. Smart Cities: Big Data, Civic Hackers, and the Quest for a New Utopia. New York: W. W. Norton & Company, 2013.

Batty, M. Artificial intelligence and smart cities. Environment and Planning B: Urban Analytics and City Science. 2018. Vol. 45(1). P. 3–6.

Sassen, S. Cities in a World Economy. Thousand Oaks, CA: Pine Forge Press, 2011.

Shevchuk V. Цифровізація міського управління в Україні: тенденції та виклики. Державне управління: теорія та практика. 2020. №2. С. 45–52.

Гриценко О. Smart city у вітчизняному дискурсі: інфраструктурний та соціальний аспекти. Філософські обрії. 2022. Т. 47, №1. С. 89–97.

European Commission. EU Smart Cities Marketplace [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://smart-cities-marketplace.ec.europa.eu/

European Commission. Horizon Europe. Framework Programme for Research and Innovation [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://ec.europa.eu/programmes/horizon-europe/

European Commission. Destination Earth (DestinE) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/policies/destination-earth

Міністерство цифрової трансформації України. Портал та застосунок «Дія» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://diia.gov.ua

ДП «Прозорро». Система публічних закупівель Prozorro [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://prozorro.gov.ua

Kyvliuk O., Voronkova V. Philosophical approaches to understanding of the nature of artificial intelligence and its place in society. Theory and Practice: Problems and Prospects: International Scientific-Practical Conference: Book of Abstracts, 14th–15th of May, 2024. Virtual Conference. P. 26. – URL: http://dspace.lsu.lt/handle/123456789/120

Nikitenko V., Voronkova V., Kyvliuk O., Oleksenko R., Suhenko V. Philosophical reflection on artificial intelligence and its impact on the development of society, human, and education. Humanities studies: Collection of Scientific Papers. Zaporizhzhia: Helvetica, 2024. Issue 19(96). P. 67–76. DOI: https://doi.org/10.32782/hst-2024-19-96-07

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-09-15

Номер

Розділ

СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ ТА ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ