ФІЛОСОФІЯ ДИЗАЙНУ ЯК ГАРМОНІЗАЦІЯ ПРЕДМЕТНОГО СВІТУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/hst-2025-23-100-12Ключові слова:
філософія дизайну, гармонізація, предметний світ, творчість, постіндустріальне суспільство, самореалізація особистості в дизайнерській предметній діяльності, духовність дизайнерської діяльності, технократичний дизайн, цифрові трансформації, соціальний простірАнотація
Феномен дизайну намагалася осмислити кожна історична епоха. Сьогодні дизайн проникає у усі сфери життя, стає неодмінним компонентом культури суспільства. Соціально-філософське дослідження «аналітики присутності» людини у світі як основи дизайнерського облаштування буття передбачає осмислення дизайну у якості каталізатора творення гармонічного предметного простору, що є умовою формування творчої особистості та її мета-потреб як вищих цінностей буття. Мета дослідження Основна мета статті полягає у визначенні напрямів і закономірностей формування філософії дизайну як гармонізації предметного світу взаємозв’язків між людиною, середовищем та іншими структурно-функціональними компонентами дизайну. Методи дослідження. Методологічними основами дослідження дизайну як фактора гармонізації предметного світу є наступні методи: синергетичний; феноменологічний; системно-структурний; системно-синергетичний підхід до дизайнерської творчості. Першочерговими завданнями дизайнера у філософському смислі є творення краси людського середовища без шкоди для довкілля. Доведено, що розвиток дизайну пов'язаний із розвитком специфічної людської активності, яка якісно змінює буття людини у світі, ускладнює і стрімко розширює дизайнерську діяльність. Комплекс істотних для розуміння дизайну соціальних сил формується різноманітними факторами, як матеріальними, так і духовними. Дизайн розвивається в адитивності таких наук, як філософська антропологія, соціологія, культурологія, мистецтвознавство, технічна естетика, етнокультура, філософія історії, тобто розглядається багатьма науками, оскільки прогрес зачіпає майже всі науки. Саме тому адекватний аналіз дизайну і виявлення всіх його продуктивних сторін, може стати ключем до вирішення гострих теоретичних і практичних проблем усієї соціогуманітарної сфери: прогресивним змінам в соціальному бутті, самоутвердженню людини в творчій цілепокладаючій діяльності, стати засадничою основою утвердженню гуманітарної парадигми. Висновок. Сучасна філософія дизайну повинна стати філософією виживання в новому духовно-практичному просторі. В глобалізованому світі дизайн виконує функцію моніторингу за відповідністю засад людської діяльності реаліям життя тому дизайн повинен розвиватися у відповідності із змінами, що відбуваються в світі. самореалізації людини в дизайнерській творчості відбувається шляхом знаходження індивідом власної унікальності в духовній сутності. Технократичний дизайн розвивається в контексті соціального простору, що являє собою фундаментальну форму існування людей і включає всі умови й ресурси їхньої соціально-культурної діяльності.
Посилання
Рижова І. С Методи, принципи, підходи аналізу дизайнерської культури у гармонізації відносин людини, природи і суспільства. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії: [Зб. наук. пр.]. Запоріжжя: Вид-во ЗДІА, 2016. Вип. 66. С. 192–206.
Рижова І. С. Філософія дизайну: теоретико – методологічні засади [Монографія] / Ірина Станіславівна Рижова. Запоріжжя: ЗНТУ, 2006. 540 с.
Прусак В. Ф. Неперервна екологічна підготовка фахівців з дизайну: теорія і практика: [Монографія]. Львів: ТзОВ «Простір-М», 2019. 568 с.
Ліпін М. Творчість та креативність: способи людського існування. Вісник Київського національного торговельно-економічного університету: [Зб. наук. пр.]. Київ: КНТЕУ, 2019. № 1 (123). С. 79–92.
Сергеєва Н. Естетика в структурі сутності дизайн. ХУДПРОМ: Український журнал з мистецтва і дизайну / за ред. Є. Котляра. Харків: ХДАДМ,. 2023. Том XXV. Вип. 1. 232 с. С. 10–16.
Чупріна Н. В., Струмінська Т. В. Сучасні технології дизайн-діяльності : навч. посіб. Київ: КНУТД, 2017. 416 с.
Мигаль С. П. Дизайн просторово-предметного середовища в контексті нових технологій і вимог сталого розвитку. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв [Текст]: зб. наук. пр. / за ред. В.Я. Даниленка. Харків : ХДАДМ, 2011. № 5. С. 64–67).
Проблема людини в українських реаліях: есенційні та екзистенційні виміри. Монографія. К.: Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, 2020. 268 с.
Мигаль С. П. Біоніка в дизайні просторово-предметного середовища: навч. посібник. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014. 228 с.
Бондар І.С. Інноваційні тренди дизайну у формуванні міського середовища. Деміург: ідеї, технології, перспективи дизайну, 2022. Т. 5(1). С. 49–66.
Цифрова трансформація промислового менеджменту: теорія і практика : монографія за ред. д. філософ. н., проф. В. Г. Воронкової, д. е. н., проф. Н. Г. Метеленко. Львів – Торунь : Liha-Pres, 2023. 816 с.
Арабаджиєв Д., Олексенко Р., Гарбар Г., Андрюкайтене Р. (2024) Філософія розумної економіки: інтеграція творчості, креативності та інновацій у глобалізованому цифровому світі. Humanities studies: Collection of Scientific Papers.. Zaporizhzhiа : Publishing house “Helvetica”. 2024. Вип.20 (97). С. 9–21.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Всі права на опубліковані статті належать авторам відповідно ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому авторами надається дозвіл на публікації статті в журналі "Humanities Studies". Автори мають право використовувати матеріал статті в будь-якому форматі на основі неексклюзивного поширення роботи за умов посилання на першоджерело, тобто публікацію в журналі "Humanities Studies".