ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ СУСПІЛЬНОГО БУТТЯ – ПРОСТІР ДЛЯ ШИЗОФРЕНІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/hst-2025-23-100-10Ключові слова:
особистість, діджиталізація, цифрова шизофренія, соціальні мережі, віртуальний простір, віртуальний світ, комунікація, технології, інформаційне суспільствоАнотація
У статті звернуто увагу на розвиток цифрових технологій та їх вплив на людину. Встановлено, що діджиталізація суспільного буття, за певних умов, викликає занепокоєння у процесі становлення Я – зокрема появою цифрової шизофренії. Мета статті: дослідити появу такого феномену як шизофренія у діджиталізованому просторі. Завдання дослідження: 1) розглянути особливості діджиталізації; 2) дослідити шизофренію в умовах діджиталізації. Методи дослідження: феноменологічний дозволив виокремити такий вид шизофренії як цифрова; використання методів спостереження і аналізу сприяло встановленню впливу розвитку комунікаційних технологій на людину, її життя та формування; метод психоаналізу спрямований на встановлення формування реального «Я» у віртуальному просторі та невідповідності реального «Я» зі створеними різнойменними (множинними) віртуальними «Я». У цьому контексті, варто звернути увагу, що шизофренія у цифровому просторі має декілька особливостей: 1) це системний пошук, бажання отримувати якомога новіші цифрові засоби (ґаджети) для комунікації; 2) прагнення бути активним учасником соціальних мереж і 3) постійно підтримувати свою участь у соціальних мережах шляхом різних дописів, популяризації власних селфі тощо. Доведено, що шизофренія в умовах діджиталізованого суспільства набуває нових, раніше не досліджених аспектів. Адже сучасні цифрові технології, що використовуються суспільством, змінюють не лише спілкування, а й утворюють нові форми взаємодії. Зважаючи на це, обґрунтовано, що сучасні цифрові середовища, зокрема соціальні мережі, постійний потік інформації, здійснюють вплив на стан психіки людини, особливо у тих, хто вже має схильність до психічних розладів. Доведено, що діджиталізація суспільства створює як нові виклики, так і нові можливості. Важливим у цьому контексті є те, щоб технології використовувалися з обережністю. Як свідчить проведений аналіз, можна припустити, що розвиток цифрових технологій та діджиталізація суспільного буття має вплив на психіку людини і є однією із причин психічного захворювання – цифрової шизофренії як складного соціального феномена сучасності.
Посилання
Воронкова В.Г., Нікітенко В.О. Філософія цифрової людини і цифрового суспільства: теорія і практика. Запоріжжя : Видавничий дім «Гельветика», 2022. 460 с.
Данильян О., Дзьобань О. Діалектична єдність інформаційних прав та інформаційної свободи: до усвідомлення проблеми. Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія. 2017. 1 (32). С. 5–15.
Данильян О., Дзьобань О. Людина в інформаційному суспільстві: проблеми моральної ідентифікації. Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія. 2019. №1 (40). С. 9–20. DOI: https://doi.org/10.21564/2075-7190.40.155746.
Данильян О., Калиновський Ю. Контраверсійний характер свободи в інтернет-просторі: безпековий та державотворчий контекст. Україна і світ: теоретичні та практичні аспекти діяльності у сфері міжнародних відносин: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ, 8–9 квіт. 2020 р. Київ: Вид. центр КНУКіМ, 2020. С. 289–294.
Дзьобань О. Цифрова людина як філософська проблема. Інформація і право. 2021. № 2 (37). С. 9–19. DOI: https://doi.org/10.37750/2616-6798.2021.2(37).238330.
Котуха О., Фонарюк О., Коцан-Олинець Ю. Діджиталізація вищої освіти: пріоритети, виклики, завдання. Проблеми сучасних трансформацій. Серія: право, публічне управління та адміністрування. 2022. № 6. DOI: https://doi.org/10.54929/2786-5746-2022-6-01-02.
Кургузов А.О. Соціальні мережі як сучасний інструмент процесу соціокультурної самоідентифікації особи. Гуманітарний вісник ЗДІА. 2017. Випуск 70. С. 54–61.
Найпопулярніші соціальні мережі в Україні та країнах світу у 2020 році. UASpectr («Український спектр»). Вебсайт. URL: https://uaspectr.com/2020/06/23/ najpopulyarnishi-sotsialni-merezhi-v-ukrayini-ta-krayinah-svitu-2020/(дата звернення: 25.01.2025).
Поліщук О. Поліщук О. Освіта в умовах діджиталізації та глобалізації. Humanities Studies 2024. № 20. С. 186–192. DOI: https://doi.org/10.32782/hst-2024-20-97-21.
Чайка Ірина, Вишневецький Руслан, Павловський Валерій. Концепція інформаційного суспільства: філософсько-антропологічний аналіз. Humanities Studies. 2024. Випуск 18 (95). С. 79–87. DOI: https://doi.org/10.32782/hst-2024-18-95-08.
Huber-Villano Patricia A. Virtual Reality for People With Schizophrenia By. Social Work Today. Vol. 23. № 4. P. 20.
Masuda, Y. The Information Society as Post-industrial Society. Washington: World Future Soc. 1983, 320 p.
Smith, K. A., Hardy, A., Vinnikova, A., Blease, C., Milligan, L., Hidalgo-Mazzei, D., Lambe, S., Marzano, L., Uhlhaas, P. J., Ostinelli, E. G., Anmella, G., Zangani, C., Aronica, R., Dwyer, B., Torous, J., & Cipriani, A. Digital Mental Health for Schizophrenia and Other Severe Mental Illnesses: An International Consensus on Current Challenges and Potential Solutions. JMIR Mental Health. 2024. 11. Article e57155. DOI: https://doi.org/10.2196/57155.
Webster, F. Theories of the Information Society. London: Routledge. 2006. 312 p. DOI: https://doi.org/10.4324/9780203962824.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Всі права на опубліковані статті належать авторам відповідно ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому авторами надається дозвіл на публікації статті в журналі "Humanities Studies". Автори мають право використовувати матеріал статті в будь-якому форматі на основі неексклюзивного поширення роботи за умов посилання на першоджерело, тобто публікацію в журналі "Humanities Studies".