ВПЛИВ ШІ НА ТРАНСФОРМАЦІЮ ЖИТТЯ СУЧАСНОЇ ЛЮДИНИ

Анотація

В статті розглянута специфіка функціонування нейромереж та штучного інтелекту. Широкий доступ до нового інформаційного інструменту радикалізував позиції фахівців у питаннях, пов’язаних з проблематикою інформаційних технологій. Виділені позиції суспільного дискурсу щодо впровадження ШІ в суспільне життя, серед яких радикальне заперечення, всебічне заохочення та поміркований підхід. Впровадження технологій ШІ у сучасне життя пов’язане з питаннями свободи волі людини, пізнання, свідомості та соціальної взаємодії. Впровадження ШІ розглядається як обмеження свободи волі та вибору людини внаслідок покладання її на автоматизовані технології прийняття рішень, втрату спонтанності та контролю над життям, що ставить питання пошуку балансу між необхідністю автоматизації та збереженням власне людського буття Визначені засади нормативно-правового регулювання даного питання (дотримання прав людини, забезпечення демократичних цінностей, прозорість та мінімізація ризиків), а також стратегії його використання, яких дотримуються сучасні держави: вільне використання, «жорстке регулювання» та заборона. Виділені питання, які потребують соціально філософського осмислення: можливість здійснення свободи волі людини в системах ШІ, пізнання дійсності, свідомості, соціальної взаємодії. Визначено компетенції, які наразі неможливо передати системам ШІ – емпатія, соціальні навички, творчість, креативність, стратегічне мислення. Особливого значення набувають питання ціннісної сфери, адже мораль та етична поведінка не пов’язані з класичною раціональністю, яка знаходиться в основі ШІ, а в деяких моментах суперечать їй, що ставить питання обмеженого використання в сферах, де даний аспект є ключовим – судочинство, соціальна допомога, охорона здоров’я тощо. Виділені позитивні зміни, пов’язані зі впровадженням ШІ в професійне та повсякденне життя людини: алгоритмізація рутинних дій, звільнення часу і енергії для зосередження на творчих, стратегічних питаннях, підвищення продуктивності та задоволеності роботою, знаходження балансу між роботою та особистим життям. Серед можливих негативних впливів зазначені втрата спонтанності людського життя та цінності міжособистісних відносин, зниження критичного мислення, деперсоналізація.