РОЗВИТОК ІГРОВИХ КОНЦЕПЦІЙ У ФІЛОСОФІЇ: ВІД АНТИЧНОСТІ ДО ПОСТМОДЕРНУ

Анотація

У статті досліджується історія філософського осмислення модусу гри як фундаментальної категорії в філософії. В тексті поетапно викладено підходи до трактування феномена гри починаючи з античності, і завершуючи постмодерном.Перша частина роботи присвячено короткому аналізу розуміння гри до XVIII століття, тобто періоду, в якому гра не виступала в ролі повноцінного об’єкта досліджень. Тут окрему увагу приділено ігровому аспекту у філософії Арістотеля, який бачив гру як метод виховання, та Платона, котрий виводячи онтологію гри, трактував її як міст між ейдосами та матеріальним світом, метафорично порівнюючи людське життя з театральною грою, що обмежена космічним сценарієм. Зазначається також другорядний статус гри як філософського концепту в богослів’ї Середньовіччя, проте чільне місце гри як практики в середньовічній культурі. У статті відзначається відродження філософського інтересу до гри у німецькій класичній філософії, де з’являються естетичні концепції гри та поняття «гри пізнання». Зокрема Кант вважав гру необхідною частиною естетичної здатності людини, що дозволяє досягти гармонії між уявою та розумом, тоді як Шиллер розглядав гру як засіб досягнення свободи та творчого самовираження (Kant, 1790). У ХХ столітті ці ідеї були розвинуті Йоганом Гейзингою, який визначив гру як першопричину культури, підкреслюючи її свободу, символічний характер і відмінність від буденної реальності. Гейзинга також звертається до «магічного кола гри», в якому людина приймає нові ролі та правила, що не мають наслідків поза цим колом. Стаття завершується оглядом основних ігрових концепцій в постмодерністській філософії, зокрема авторка звертається до напрацювань Ролана Барта, Жака Дерріди, Жана Ліотара, Мішель Фуко та інших. Крізь призму філософських концепцій означених авторів констатується нове розуміння феномену гри, що в дискурсі постмодерну стверджує гру як стратегію існування, інструмент для критики метанаративів і руйнування традиційних ієрархій.