ІНФОРМАЦІЙНА БУЛЬБАШКА МЕДІАРЕАЛЬНОСТІ: ТРАНСФОРМАЦІЇ ЗНАННЯ, ІНФОРМАЦІЇ І СВІДОМОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/hst-2024-21-98-11Ключові слова:
інформаційна бульбашка, медіареальність, трансформація знання, когнітивні упередження, свідомість, соціальні мережіАнотація
Актуальність дослідження у тому, що нові медіа стерли межі між віртуальним і реальним світами, вони сильно збільшили обсяги інформації, доступної для людей щодня. У статті досліджується феномен інформаційної бульбашки як ключового явища медіареальності, що впливає на трансформацію знання, інформації та свідомості сучасної людини. Метою статті є спроба виявлення специфіки формування «інформаційної бульбашки» в медіареальності як феномену сучасного цифрового суспільства через нові медіа та вплив цього явища на формування суспільної свідомості. Це створює ситуацію, що людина має змогу отримувати інформацію з будь-якого куточка світу, проте у сучасному медіапросторі процес фільтрування та сприйняття інформації ускладнюється через велику кількість фейків, рекламних повідомлень, спаму та такого феномену як «інформаційна бульбашка». Поширення впливу нових медіа в суспільстві створює «медіареальність», яка характеризується можливістю миттєвого доступу до великої кількості інформації та формує хибне, альтернативне бачення світу. Однією з форм цієї медіареальності можна назвати інформаційну бульбашку. У статті розглядається саме поняття «інформаційна бульбашка» та причини виникнення цього явищ новини як виду інформаційних повідомлень. Аналізується, як алгоритми соціальних мереж і медіаплатформ формують індивідуальні інформаційні середовища, обмежуючи доступ до альтернативних поглядів і посилюючи когнітивні упередження. Висвітлено вплив цього феномену на критичне мислення, суспільну свідомість та динаміку формування суспільних цінностей. Особливу увагу приділено викликам, які постають перед освітою, наукою та інформаційною безпекою в умовах поширення інформаційних бульбашок. Виявлення впливу інформаційних бульбашок на суспільну свідомість і поведінку дозволить розробити заходи для зміцнення соціальної згуртованості, підтримки плюралізму думок та подолання інформаційної ізоляції. Таким чином, дослідження сприятиме більш глибокому розумінню процесів трансформації знання, інформації та свідомості, а також забезпечить інструменти для їх гармонійного розвитку в умовах сучасної медіареальності.
Посилання
Кияниця Є. О. Роль класичних та інтерактивних медіа в інформаційно-цифровому суспільстві. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. 2020. Том 31 (70). № 4. Ч. 4. С. 205-209.
McLuhan M. Understanding Media: The Extensions of Man. 1964. 336 p.
Вайшенберг З. Новинна журналістика: навч. посіб. Київ: Академія української преси, 2004. 262 с
Михайлин І. Л. Глобальний світ крізь призму постіндустріального (інформаційного) суспільства в концепції Даніела Белла. Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Серія: Соціальні комунікації. 2008. № 874. С. 5 – 9.
Miller, M. M., Riechert, B. P. The Spiral of Opportunity and Frame Resonance: Mapping the Issue Cycle in News and Public Discourse Framing Public Life: Perspectives on Media and Our Understanding of the Social World. Mahwah: Lawrence Erlbaum Associates, 2003. с. 112
Синоруб Г. П. Поняття конфліктного наповнення діяльності мас-медіа в теорії соціальних комунікацій (контекст формування поведінки аудиторії): автореф. дис... канд. наук із соціальних комунікацій: 27.00.01. Київ, 2009. 16 с
Milburn, M. A. y McGrail, A. B. (1992). The Dramatic Presentation of News and its Effects on Cognitive Complexity. Political Psychologyю 1992. 13 (4). 613–632.
Примак,Т.О. PR для менеджерів і маркетологів. Київ: Центр навчальної літератури.Чевозерова, Г.В., 2013.
Pariser E. The Filter Bubble: What the Internet Is Hiding from You. URL: https://www.academia.edu/34426834/Бодріяр Ж. Симулякри і симуляція / Ж.. Бодрійяр. Київ: Основи, 2004. 230 с.
Pariser, E. The Filter Bubble: How the New Personalized Web Is Changing What We Read and How We Think. New York: Penguin Press 2011. p. 124
Palano, D.. The Truth in a Bubble: the End of ‘Audience Democracy’ and the Rise of ‘Bubble Democracy’. Soft Power, 2019. 6(2). 36-53.
Bratton B. The new normal: essay by Benjamin H. Bratton. URL: https://strelkamag.com/en/article/the-new-normal-essay-bratton.
Tesich S. The Watergate Syndrome: A Government Of Lies. The Nation. 1992. January, 6/13. 12-14.
Venugopal K. R., Srinivasa K. G. Algorithms for Web Personalization. Soft Computing for Data Mining Applications. Springer Berlin Heidelberg, 2009. 217-230.
Thurman, Neil, and Steve Schifferes The future of personalization at news websites: lessons from a longitudinal study. Journalism Studies. 2012. № 13(5-6). 775-790.
Dootz F. Personalization of Web Applications: Literature Review.
Режим доступу: //www.chilloutsofa.com/wp-content/uploads/Personalization-of-Web-Applications.pdf
Політика конфіденційності. Google: правила і принципи. – Режим доступу: //www.google.com.ua/intl/uk/policies/privacy
Chellappa R., Sin R. Personalization versus privacy: An empirical examination of the online consumer’s dilemma. Information Technology and Management. 2005. № 6. 181-202.
Бодріяр Ж. Симулякри і симуляція / пер. з фр. В. Ховхун. Київ: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2004. 230.
Manovich L. The Language of New Media. Cambridge: MIT Press, 2001. 354.
Кастельс М. Інтернет-галактика. Міркування щодо Інтернету, бізнесу і суспільства / пер. з англ. Е.Г. Ганиш, А.Б. Волкова. Київ: «Ваклер», 2007. 304.
Бурд’є П. Про телебачення і журналістику / пер.М.Возняк.: незалежний культурологічний часопис. 2009. 59. 28-40.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Всі права на опубліковані статті належать авторам відповідно ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому авторами надається дозвіл на публікації статті в журналі "Humanities Studies". Автори мають право використовувати матеріал статті в будь-якому форматі на основі неексклюзивного поширення роботи за умов посилання на першоджерело, тобто публікацію в журналі "Humanities Studies".