ЕКЗИСТЕНЦІЙНІ ПРОБЛЕМИ І ТРАНСФОРМАЦІЯ ЖИТТЄВОГО СВІТУ ЛЮДИНИ В УМОВАХ УРБАНІСТИКИ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ ДОБИ МОДЕРНУ

Анотація

Глобальні виклики і урбаністичні процеси сьогодення створюють за закономірне питання для розвитку філософського дискурсу на основі екзистенційних викликів, з якими стикається індивід у пошуках сенсу життя. Тому у даній статті розглядається життєвий світ української людини доби модерну, який має складну структурну позицію у плані зрушення і кризи ідентичності, і як наслідок становлення нової свідомості. Постановка проблеми полягає у виявленні екзистенційних проблем і їхній вплив на подальший розвиток антропологічної трансформації. Метою даного дослідження є продемонструвати екзистенційні проблеми і наслідки трансформації життєвого світу людини в умовах глобальної урбанізації. Звертаючись до аналізу життєвого світу через дослідника і популяризатора філософських ідей М. Шинкарука, можна говорити що даний концепт є важливою категорією, яка дає глибоке обґрунтування глибинного зв’язку людини з реальністю, яка її оточує. Щоб проаналізувати поняття життєвий світ крізь призму екзистенційної філософії в умовах урбаністики в українській літературі доби модерну звернулись до європейських авторів із екзистенційними мотивами (Жанна Поля Сартра і Альбера Камю), де відслідкували взаємозвʼязок, як і у В. Підмогильного, що місто – байдужа реальність, де неможливо знайти консенсус між бажаннями, де людину переслідує трансформація як соціальна так і фізична, і як наслідок відбувається абсурдність власного існування, тобто трансформація субʼєкта призводить до втрати власної сутності. Тому як висновок, екзистенційні виклики у міському середовищі є не лише джерелом нового індивідуально загостреного почуття самосвідомості, але й виступають простором для самотнього відчуження і внутрішньої амбіційної боротьби за краще майбутнє в умовах урбаністичних процесів. Центральною темою роботи, де аналізували вплив соціального тиску і відчуження, де М. Маклюен зробив акцент на злитті світів в єдиний інформаційний простір, а В. Підмогильний зосередився на психологічних аспектах і досвіді людини, що намагається почути власний голос, зберегти індивідуальність. Отже, динамічна трансформація у життєвому світі української людини доби модерну є ознакою посилення пошуків нових смислів та ідентичності, де відбувається криза цінностей.