ФІЛОСОФСЬКО-АНТРОПОЛОГІЧНІ КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЇ ТЕХНІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ: ВІД ФІЛОСОФІЇ НІМЕЦЬКОГО ІДЕАЛІЗМУ ДО ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/hst-2024-21-98-01Ключові слова:
технічна творчість, комунікація, німецький ідеалізм, етика, технологічний, філософсько-антропологічний, цифрове суспільство, ШІАнотація
У статті досліджено філософсько-антропологічні концептуалізації технічної творчості в філософії німецького ідеалізму та її подальші рефлексії та модифікації в цифровому суспільстві. Метою даної статті є комплексне дослідження технічної творчості у сучасних контекстах цифрового суспільства з урахуванням її філософсько-антропологічних концептуалізацій, здійснених у філософії німецького ідеалізму, яка визначила гуманістичні вектори розвитку і розуміння технічної творчості від часів промислової революції до сьогодення. Завдання дослідження: проаналізувати розуміння технічної творчості у оптиках філософії німецького ідеалізму; виявити гуманістичний потенціал технічної творчості; з’ясувати її можливості у цифровому суспільстві.Обґрунтовано методологічну доцільність звернення до НКФ в межах даного дослідження. Також доведено, що репрезентації технічної творчості в культурі є багатовимірними і майже невичерпними, які засвідчують еволюцію технічного ставлення людини до світу від Античності до сучасних її модифікацій. Теоретико-методологічну базу дослідження складають такі методи – антропологічної редукції, антропологічної інтерпретації, системний аналіз та міждисциплінарний підхід. Особливе значення мали концептуалізовані В. Воронковою і В. Нікітенко поняття «цифрової людини», «цифрової гуманітаристики» та «цифрової філософії». Доведено, що в межах ідейних і духовних прозрінь доби Просвітництва та завдяки представникам німецького ідеалізму було визначено роль технічної творчості у бутті людини та закладено теоретичні підвалини подальших філософсько-антропологічних концептуалізацій технічної творчості. Здійснено опис розуміння людини класиками німецької філософії, можна стверджувати, що людина як духовна і культурна істота, коли займається технічною творчістю, реалізує свою природну здатність до самоздійснення. У певному сенсі посилює оптимістичне бачення ролі технічної творчості у визначенні передумов прогресу. Окреслено можливості, відкритість та оптимістичні настрої сучасного суспільства до розвитку високих технологій та інновацій, що, безумовно, потребує глибокого філософського переосмислення ролі техніки в людському житті.
Посилання
Воронкова В. Г., Нікітенко В. О. Філософія цифрової людини і цифрового суспільства: теорія і практика: монографія / В. Г. Воронкова,. Львів-Торунь: Liha-Pres, 2022. 460 с.
Култаєва М. Homo digitalis, дигітальна культура і дигітальна освіта: філософсько-антропологічні і філософсько-освітні розвідки. Філософія освіти. 2020. № 1. С. 8–36.
Лівіо М. (2022). Галілей і заперечники науки / пер з анг. О. Бойко. Київ: Вид. група КМ-Букс, 288 с.
Мортімен І. Століття змін. Яке століття бачило найбільше змін і чому це важливо для нас / пер. з англ. Я. Малишко. Харків: Вид-во «Ранок»: Фабула, 2021. 448 с.
Норберт Ю.. Прогрес. Десять причин з нетерпінням чекати на майбутнє. Пер. з англ. Н. Мельник. Харків: Фоліо; К.: БО «БФ Центр вільної економіки ім. Кахі Бендукідзе», 2019. 188 с.
Олтрейд Д. Нове мислення. Від Айнштайна до штучного інтелекту: наука і технології, що змінили світ. Пер. з англ. І. Возняк. Х.: Віват, 2021. 368 с.
Павліченко А. На каву з Айнштайном: п’єса. Київ: видавництво Ліра-К., 2023. 80 с.
Рьод В. Шлях філософії з ХVІІ по ХІХ століття / пер. з нім. В. Терпецького, О. Вєдрова. Київ: Дух і Літера, 2009. 388 с.
Фергюсон Н. (2023). Як Захід став успішним. Пер. з англ. В. Циба. Київ: Наш формат, 2023. 448 с.
Фрідман Р. Розгадка геніальності. Як працює інженерія ідей. Пер. з англ. А. Дудченко. Київ: Лабораторія, 2022. 256 с.
Хейлз Кетрін Н. Як ми стали постлюдством: Віртуальні тіла в кібернетиці, літературі та інформації. Пер з англ. Київ: Ніка-Центр, 2023. 426 с.
Яценко О. Д. Метафізика культури: від онтології до технології, від реальності до віртуальності. Київ: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова. 2020. 353 с.
Knodt Reinhardю Ästhetische Korrespondenzen. Denken im technischen Raum. Stuttgart: Reclam, 1994.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Всі права на опубліковані статті належать авторам відповідно ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому авторами надається дозвіл на публікації статті в журналі "Humanities Studies". Автори мають право використовувати матеріал статті в будь-якому форматі на основі неексклюзивного поширення роботи за умов посилання на першоджерело, тобто публікацію в журналі "Humanities Studies".